ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 січня 2010 року справа № 2а-795/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Бондарі Є.М., Коробенко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування рішення та зобов’язання виконати певні дії -
В С Т А Н О В И В:
11 листопада 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з адміністративним позовом до інспектора ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області старшого лейтенанту міліції Бєлоусову Р.А. та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, яким просив скасувати рішення та зобов’язання виконати певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.11.2008 року, знаходячись в посольстві України в Арабській республіці Єгипет, при оформленні візі його було запропоновано оформити річну багаторазову візу, яка не потребує реєстрацію в ВГІРФО кожні три місяці, у зв’язку з чим він оформив багаторазову візу. Строк дії візи визначено на період з 16.11.2008 року по 16.11.2009 року. Після отримання підстав для отримання виду на мешкання, з квітня 2009 року він та його дружина почали збирати всі необхідні документи, при цьому декілька разів зверталися до працівників СГІРФО Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області. 06.10.2009 року на усну вимогу працівників СГІРФО Артемівського РВ ЛМУ УМВС в Луганській області він з’явився та у нього забрали паспорт та пояснили, що він перебуває на території України незаконно. На підставі чого, 14.10.2009 року інспектором ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області старшим лейтенантом міліції Бєлоусовим Р.А. було винесене оскаржуване рішення про примусове видворення за межі України та заборони в’їзду на територію України протягом 1 року до 14.10.2010 року.
Ухвалою суду 13 листопада 2009 року у справі було допущено заміну первісного відповідача інспектора ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області старшого лейтенанту міліції Бєлоусова Р.А. на належного відповідача ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області.
Представник ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області заперечував проти позову та зазначив, що позивач прибув на територію України 16.11.2008 року за візою типу „П-1” терміном до 16.11.2009 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про правила в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України та транзитного проїзду через територію України”, реєстрація паспортних документів іноземців з країн з візовим порядком в’їзду в Україну при перетинанні ними держкордону здійснюється посадовою особою Держприкордонслужби України на період дії візи, але не більш, як 180 днів протягом року. Відповідно до п. 27 зазначеної постанови, позивач не надав особистої заяви та приймаючої сторони заяви про продовження терміну перебування на території України, хоча з правилами перебування іноземців в Україні був ознайомлений та в 2008 році звертався до ВГІРФО ГУМВС України з питання продовження терміну перебування в Україні, що підтверджується відповідним штампом в його паспорті. Таким чином, відповідач вважає, що позивач перебуває на території України незаконно, свідомо порушуючи вимоги чинного законодавства, а тому до нього застосовані заходи щодо примусового видворення та заборони в’їзду на територію України протягом одного року.
Ухвалою суду від 11 грудня 2009 року провадження у справі було зупинено для надання часу на примирення до 12.01.2010 року.
В наступному судовому засіданні представник позивача надав суду копію постанови від 11.01.2010 року про зменшення терміну заборони в’їзду в Україну громадянину Єгипту ОСОБА_5 терміном до 11.07.2010 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що 16.11.2008 року громадянин Єгипту ОСОБА_4 прибув в Україну з Єгипту за приватним запрошенням, про що свідчить віза типу П-1 №Y0263229 від 16.11.2008 року, терміном дії до 16.11.2009 року, про що свідчить відмітка Держприкордонслужби України в його національному паспорті (а.с.7-10).
14 жовтня 2009 року відповідачем ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області у відношенні до громадянина Єгипту ОСОБА_5 була прийнята постанова про примусове видворення за межі України та заборони в’їзду в України на 1 рік, терміном до 14.10.2010 року, у зв’язку з грубим порушення вимоги Правил в’їзду іноземних громадян на територію України, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою КМУ від 29.12.1995 року №1074.
Постановою ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області від 11.01.2010 року громадянину Єгипту ОСОБА_5 зменшено термін заборони в’їзду в Україну до 11.07.2010 року.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 28 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” встановлено, що правила в’їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року за № 1074 затверджені Правила в’їзду іноземних громадян на територію України, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію (далі - Правила).
Дія цих Правил поширюється на всіх іноземців та осіб без громадянства, які прибувають в Україну, незалежно від їхнього статусу і мети приїзду, а також на юридичних і фізичних осіб в Україні, які приймають іноземців та осіб без громадянства чи надають їм послуги, якщо інше не передбачено законодавством України.
Пунктом 10 цих Правил встановлено, що контроль за дотриманням вимог цих Правил іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними і фізичними особами в Україні, які приймають іноземців та осіб без громадянства або надають їм послуги, здійснюють в межах своєї компетенції органи міграційної служби у взаємодії з Міністерством закордонних справ, органами Служби безпеки та Державної прикордонної служби.
Відповідно до п.11 вказаних Правил в’їзд в Україну та виїзд з України може здійснюватися іноземцями та осібами без громадянства — за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в’їзду та виїзду не встановлено законодавством України.
Згідно з п. 19 цих Правил, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування — для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в’їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами; для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в’їзду — на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.12.2003 року № 1456, зареєстрованого в Міністерствіі юстиції України 18.12.2003 року за №1180/8501 затверджено Інструкцію про порядок продовждення терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6 данної Інструкції, для продовження терміну перебування письмові звернення іноземців чи осіб без громадянства та приймаючої їх сторони не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку дії реєстрації, подаються до територіальних підрозділів Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі — Департамент) за місцем проживання цих осіб або безпосередньо до вказаних у пункті 14 цієї Інструкції органів залежно від їх повноважень
Пунктом 7 вказаної Інструкції встановлено, що у письмових зверненнях зазначаються підстави для продовження терміну перебування згідно з визначеними в пункті 12 Правил оформлення візових документів для в’їзду в Україну, відомості про особу іноземця чи особу без громадянства (громадянство, прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, стать), номер паспортного документа, термін його дії, дата і місце в’їзду в Україну, тип візи, мета і термін, на який виявлено бажання продовжити перебування, місце проживання в Україні, а також облікові відомості про приймаючу сторону, місце фактичного розміщення офісу (проживання фізичної особи) та її письмові гарантії щодо фінансового забезпечення перебування іноземця в Україні і зобов’язання щодо забезпечення своєчасного виїзду іноземця за межі держави після закінчення терміну перебування.
Прийняті до розгляду письмові звернення обліковуються в окремому журналі обліку звернень щодо продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства за встановленою формою, відповідно до п.11 даних Правил.
Статтею 30 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” встановлено, що за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
З урахуванням того, що позивач порушив Правила в’їзду іноземних громадян на територію України, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію, а саме - строку перебування з дати першого в’їзду на територію України та не звертався до відповідних органів з заявою про продовження терміну перебування в Україні, суд вважає дії відповідача законними, а адміністративний позов необгрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування рішення та зобов’язання виконати певні дії відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови викладено в повному обсязі та підписано 29 січня 2010 року.
СУДДЯ О.В.Ірметова