АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого: Яремка В.В.
Суддів: Винту Ю.М., Галичанського А.Д.
Секретаря Скрипник С.І. за участю позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 4 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Зазначала, що з 1 квітня 1994 року працює на посаді тренера-викладача у відділенні художньої гімнастики в Чернівецькій обласній дитячо-юнацькій спортивній школі (далі -ДЮСШ).
Посилалась на те, що відповідачка ОСОБА_2, орендуючи спортивний зал для проведення занять з аеробіки в приміщенні ДЮСШ, 21 грудня 2004 року звинуватила її в крадіжці 4 м'ячів, при цьому ображала її непристойними словами в присутності колег та учнів.
Зазначала, що розповсюджуючи щодо неї неправдиву інформацію, ображаючи її непристойними висловами в присутності інших працівників школи, вихованців та їх батьків, відповідачка принизила її авторитет викладача, честь, гідність та ділову репутацію, чим спричинила моральну шкоду, що виражається в її пригніченому стані, погіршенні здоров'я та створенні дискомфортної атмосфери в трудовому колективі.
Просила зобов'язати відповідачку принести вибачення за звинувачення, висловлені на її адресу, та в рахунок відшкодування шкоди стягнути на її користь 5000 грн..
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 4 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію позивачки поширені ОСОБА_2 щодо неї 21 грудня 2004 року та 19 січня 2005 року відомості про крадіжку нею 4-х м'ячів.
Зобов'язано відповідачку спростувати ці відомості шляхом принесення вибачення у присутності колективу ДЮСШ.
справа № 22ц-258 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 2 7 Марчук В. Т.
Доповідач Яремко В.В.
Стягнуто з відповідачки на користь позивачки 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 667 грн. на відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Зазначає, що зміст показань, допитаних в судовому засіданні свідків свідчить про те, що відповідачка безпосередньо до них не доводила відповідних відомостей про позивачку, а тому висновок суду про поширення відповідачкою негативної інформації про позивачку не відповідає фактичним обставинам справи.
На думку апелянта неповне з'ясування обставин справи полягає у відмові суду допитати свідків, на допиті яких наполягав представник відповідачки. До уваги суд взяв лише суперечливі покази свідків позивачки та покази її самої, з яких також слідує, що позивачці не було завдано певної моральної шкоди.
Апелянт також зазначає, що рішення суду є заочним, однак, судом порушено вимоги ЦПК щодо порядку заочного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення відповідачки, позивачки, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та /або/ членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також право на спростування цієї інформації.
Відповідно до ч. З вказаної статті негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Позивачкою належними доказами доведено факт поширення відповідачкою негативної інформації щодо неї . Зокрема, встановлено, що відповідачка прилюдно на робочому місці позивачки розповсюдила інформацію про те, що позивачка ніби то причетна до зникнення (крадіжки) м'ячів з приміщення ДЮСШ.
Про це свідчать вцілому послідовні та конкретні показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (140 - 142 ).
Доводи апелянта про те, що показаннями вказаних свідків не підтверджується факту розповсюдження відповідачкою негативної інформації є безпідставними.
Відповідачка не довела , що відповідна негативна інформація, висловлена у присутності сторонніх осіб відповідає дійсності.
За таких обставин рішення суду про покладення обов'язку спростувати негативну інформацію відповідає вимогам ст.. 277 ЦК України.
Апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, що проявилося в недопиті відповідних свідків. Однак, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, допитаних в суді апеляційної інстанції, не спростовують висновків суду першої інстанції про поширення відповідачкою щодо позивачки негативної інформації. Як слідує зі змісту їх пояснень вони практично не були очевидцями конфлікту, що виник між сторонами.
Безпідставними є і доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, пов'язаних з порядком ухвалення заочного рішення, оскільки суд першої інстанції не проводив заочний розгляд вказаної справи.
Разом з тим, доводи апелянта про неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи щодо обставин та розміру завданої позивачці моральної шкоди є частково обґрунтованими, а тому відповідно до п.п.1,2 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в частині розміру морального відшкодування.
Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з факту доведеності заподіяння такої шкоди, погіршення стану здоров'я позивачки, характеру та обсягу душевних і психічних страждань, яких зазначала позивачка, їх тривалості, ступені зниження престижу, ділової репутації. Суд також вказав на засади розумності, виваженості та справедливості.
Однак, при цьому відповідно до вимог ст.. 23 ЦК України судом не в повній мірі враховано, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Судом хоча і вказано, однак, насправді не враховано вимог розумності і справедливості.
На порушення згаданої норми права, а також доказів, які позивачкою подані на підтвердження факту заподіяння їй моральної шкоди, суд першої інстанції розмір морального відшкодування визначив необгрунтовано у 1000 грн.
Тому, рішення суду в цій частині підлягає зміні шляхом визначення розміру морального відшкодування у меншій сумі.
Так, враховуючи , що позивачка дійсно понесла певні душевні страждання, пов'язані з короткочасним конфліктом, що мав місце між нею та відповідачкою, та виходячи з вимог розумності та справедливості, розмір морального відшкодування слід визначити у 500 грн..
Вагомих підстав вважати, що цей нетривалий конфлікт, очевидцями якого була незначна кількість людей, істотно вплинув на престиж та репутацію позивачки, її стан здоров'я, як про це зазначив суд першої інстанції, немає.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру морального відшкодування.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309 України, колегія суддів , -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 4 вересня 2006 року змінити в частині розміру морального відшкодування, що підлягає стягненню з відповідачки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 гривень на відшкодування моральної шкоди.
В решті рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 4 вересня 2006 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) З оригіналом згідно: