490/4079/18 12.02.2019

нп 1-кп/490/497/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

12 лютого 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Лагода К.О.,

суддів: Тішко Д.А., Медюка С.О.,

при секретарі - Шаповалової О.І.,

за участю прокурора - Шинкарюка А.А.

обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника Завадської Л.М.,

законний представник потерпілого - ОСОБА_3

під час судового розгляду на підставі обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12018150020001179, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганську, є громадянкою України, раніше не судимою, незаміжньою, має дитину віком до трьох років, має повну загальну середню освіту, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018150020001179 внесеному 26.03.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.

До обвинуваченої ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання обвинуваченої під вартою спливає 18 лютого 2019 року. Разом із тим, до вказаного часу суд позбавлений можливості завершити судовий розгляд кримінального провадження, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до спливу двомісячного терміну.

Прокурор при вирішенні вказаного питання вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої та в обґрунтування своєї позиції, крім іншого, послався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, крім того є переселенкою з м. Луганська та не має власного житла у м. Миколаєві, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а тому існує ризик переховування обвинуваченої від суду, якому не зможуть запобігти інші запобіжні заходи, менш суворі ніж тримання під вартою.

Законний представник потерпілого ОСОБА_3 підтримала думку прокурора, просила його клопотання задовольнити.

Обвинувачена та її захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою. Захисник зазначила, що у ОСОБА_1 погіршується стан здоров'я, однак жодних документів на підтвердження своїх доводів суду не надала.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та подальшому продовженні відносно останньої запобіжного заходу, зокрема, можливість обвинуваченої переховуватися від суду і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, не заміжня, є переселенкою з м. Луганська та не має постійного місця мешкання у м. Миколаєві, так як з її слів вона винаймала житло за рахунок виплати коштів на утримання дитини, а на теперішній час позбавлена батьківських прав, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а тому, враховуючи суворість покарання, що їй загрожує у разі доведення її винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, існує ризик переховування обвинуваченої від суду надзвичайно високого ступеню.

У той же час, цьому ризику не зможуть запобігти інші запобіжні заходи, менш суворі ніж тримання під вартою, через те, що домашній арешт до неї неможливо застосувати, оскільки вона не має постійного місця проживання, заставу - оскільки через своє матеріальне становище обвинувачена не зможе внести її розмір, особисту поруку - оскільки відсутні особи, які б виявили бажання бути поручителями, а особисте зобов'язання, враховуючи характер та обставини вчинення злочину, в якому ОСОБА_1 обвинувачується, не зможе гарантувати виконання нею її процесуальних обов'язків без безпосереднього контролю за поведінкою останньої з боку правоохоронних органів.

А отже, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченої ОСОБА_1 під вартою.

Тому, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, та зважаючи, що строк дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_1 під вартою закінчується 18 лютого 2019року, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання останньої під вартою до 11 квітня 2019 року, включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, продовжити до 11 квітня 2019 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий: Лагода К.О.

Судді: Медюк С.О.

Тішко Д.А.