П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10559/20

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.                                Дата і місце ухвалення: 01.11.2021р., м. Одеса                                   

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого  –   Ступакової І.Г.

суддів             –    Бітова А.І.

–          Лук`янчук О.В.

         при секретарі  –   Кавчак К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2020 року №0008803201, №0008813201, №0008823201, №0009033206, №0008833201, №0008843201, №0009023206, №0008953202, №0008963202, №0009003202, №0008973202, №0008983202, №0008993202 та №0008943202.

Позов обґрунтовував тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято  Головним управлінням ДПС в Одеській області за наслідками проведених в квітні 2020 року фактичних перевірок з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального, за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . За вказаними адресами знаходяться відповідні ємності, як місця зберігання пального (ліцензії №15020414202000874 від 19.03.2020р. та №15020414202001034 від 19.03.2020р.), яке ФОП ОСОБА_1 використовує для власних потреб, оскільки займається наданням послуг з перевезення речей (переїзду). Вказані резервуари не є акцизними складами, враховуючи їх місткість (об`єм) та кількість отриманого пального, а тому не підлягають обладнанню витратомірами-лічильниками. Щодо зафіксованого податковим органом факту здійснення реалізації пального за адресами здійснення перевірок, то позивач стверджував, що такого насправді не було. Просив врахувати постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.07.2020р. по справі №946/3376/20, якою встановлено, що ОСОБА_2 таємно, без відома ФОП ОСОБА_1 , здійснив 13.04.2023р. крадіжку пального та його продаж, в той час як позивач у зазначений день перебував у м.Одесі. Також, позивач посилався не недотримання Головним управлінням ДПС в Одеській області встановленого законодавством порядку здійснення фактичної перевірки, зокрема, перевірку проведено за відсутності суб`єкта господарювання, чим позбавлено останнього можливості реалізувати право на недопуск до проведення незаконного заходу контролю.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року  позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21 травня 2020 року №0008803201, №0008813201, №0008823201, №0009033206, №0008833201, №0008843201, №0009023206, №0008953202, №0008963202, №0009003202, №0008973202, №0008983202, №0008993202 та №0008943202.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10510,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 01.11.2021р. з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням податкового органу на те, що 13.04.2020р. фахівцями ГУ ДПС в Одеській області  за адресою господарської одиниці: м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 92, була проведена контрольна розрахункова операція з придбання пального – бензину А-92 в кількості 5 літрів (у не споживчій тарі) на суму 107,00 грн., під час якої зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 не застосовувався, розрахунковий документ не видавався. Аналогічна ситуація мала місце за адресою господарської одиниці: АДРЕСА_2 . Позивач не зареєстрований у встановленому порядку платником акцизного податку з реалізації пального; акцизний склад за вказаними адресами в системі електронного адміністрування  реалізації пального та спирту  етилового також не зареєстровані. Стаціонарні ємності, з яких здійснено роздрібний продаж пального, не обладнані витратомірами-лічильниками на місці відпуску пального наливом з акцизного складу та рівномірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. Об`єкти ФОП ОСОБА_1 підпадають під поняття «акцизний склад», у зв`язку із здійсненням на них реалізації пального.

ФОП ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Позивач зазначає, що зберігання пального за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , здійснюється на підставі ліцензій на право зберігання  пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №15020414202000874 та №15020414202001034 від 19.03.2020р. Відповідно, ємності за вказаними адресами не є акцизними складами та не підлягають обладнанню витратомірами-лічильниками. ФОП ОСОБА_1 стверджує, що він  не здійснював продаж пального за місцем його зберігання, на час перевірки знаходився у м.Одесі. До того ж, перевірки за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , проводилися одночасно, що унеможливлює одночасне знаходження ФОП ОСОБА_1  за вказаними адресами, враховуючи відстань між ними 7 кілометрів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку третьої групи. Зареєстрованими видами діяльності ФОП  є: 43.34 Малярні роботи та скління (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

В господарський діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує транспортні засоби Mercedes-Benz Sprinter, р/н НОМЕР_1 , та ЗИЛ р/н НОМЕР_2 ; орендоване нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 ; ємності для зберігання пального для використання у власних потребах, які знаходиться за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 .

Позивач має ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №15020414202000874 від 19.03.2020р. та №15020414202001034 від 19.03.2020р. (терміном дії до 19.03.2025р.), за адресами зберігання: АДРЕСА_1 , місткість резервуара 26000 літрів; м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 64, місткість резервуара 30000 літрів.

На підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 10.04.2020р. №1366, у період з 13.04.2020р. по 22.04.2020р. державними ревізорами-інспекторами відповідача проведено фактичну перевірку господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_1 , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.

За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акт від 23.04.2020р. №944/15-32-32-06/ НОМЕР_3 , яким зафіксовано, що 13.04.2020р. фахівцями ГУ ДПС проведена контрольна розрахункова операція з придбання 5 літрів пального - бензину А-92 на суму 107,00 грн., під час якої встановлено, що:

зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи РРО ФОП ОСОБА_1 не застосовувався, розрахунковий документ не надано, чим порушено п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР);

роздрібний продаж пального - бензину А-92 у кількості 5 літрів на суму 107,00 грн. здійснений за відсутності ліцензії на роздрібний продаж пального, чим порушено ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР);

в порушення п.п.212.1.15, п.п.212.3.4 ст.212 ПК України реалізація пального здійснена без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального;

в порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України станом на момент проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не зареєстрований акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за адресою: АДРЕСА_1 ;

в порушення п.п.230.1.2 та п.12 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПК України, ФОП ОСОБА_1 ємність бака, розташована на акцизному складі за адресою: АДРЕСА_1 , не обладнана витратоміром-лічильником на місці відпуску пального наливом;

в порушення п.230.1.3 ст.230 ПК України ФОП ОСОБА_1 не сформовані та не передані до реєстру дані з витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу та рівноміра-лічильника рівня таких товарів у резервуарі за обліковий період  - 13.04.2020р. (добу);

станом на останній день проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не було надано жодного первинного, облікового чи іншого документу, чим порушено п.85.2 ст.85 ПК України.

Також, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 10.04.2020р. №1366, у період з 13.04.2020р. по 22.04.2020р. державними ревізорами-інспекторами відповідача проведено фактичну перевірку господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_2 , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.

За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акт від 22.04.2020р. №945/15-32-32-02/ НОМЕР_3 , яким зафіксовано, що 13.04.2020р. фахівцями ГУ ДПС проведена контрольна розрахункова операція з придбання бензину А-92 на суму 100,00 грн., під якої:

зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи РРО ФОП ОСОБА_1 не застосовувався, розрахунковий документ не надано, чим порушено п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР;

роздрібний продаж пального - бензину А-92 на суму 100,00 грн. здійснений за відсутності ліцензії на роздрібний продаж пального, чим порушено ст.15 Закону №481/95-ВР;

в порушення п.п.212.1.15, п.п.212.3.4 ст.212 ПК України реалізація пального здійснена без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального;

в порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України станом на момент проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не зареєстрований акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за адресою: АДРЕСА_2 ;

в порушення п.п.230.1.2 та п.12 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПК України, ФОП ОСОБА_1 ємність бака, розташована на акцизному складі за адресою: АДРЕСА_2 , не обладнана витратоміром-лічильником на місці відпуску пального наливом;

в порушення п.230.1.3 ст.230 ПК України ФОП ОСОБА_1 не сформовані та не передані до реєстру дані з витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу та рівноміра-лічильника рівня таких товарів у резервуарі за обліковий період  - 13.04.2020р. (добу);

станом на останній день проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не було надано жодного первинного, облікового чи іншого документу, чим порушено п.85.2 ст.85 ПК України.

21.05.2020р. Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі актів перевірок від 23.04.2020р. №944/15-32-32-06/ НОМЕР_3 та від 22.04.2020р. №945/15-32-32-02/ НОМЕР_3 , прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0008803201 та №0008953202, якими за порушення п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1,00 грн. (згідно кожного ППР);

- №0008813201 та №0008963202, якими за порушення ст.15 Закону №481/95-ВР, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 500 000,00 грн. (згідно кожного ППР);

- №0009033206 та №0008973202, якими за порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 000 000,00 грн. (згідно кожного ППР);

- №0008823201 та №0009003202, якими за порушення п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212, пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 107,00 грн. та 100,00 грн. відповідно;

- №0008833201 та №0008983202, якими за порушення п.п.230.1.2  п.230.1 ст.230 та п.12 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПК України, до позивача застосовано штрафні санкції  в розмірі 120 000,00 грн. (згідно кожного ППР);

- №0008843201 та №0008993202, якими за порушення п.п.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України, п. 21 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПК України, п. 5,6,7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1000,00 грн. (згідно кожного ППР);

- №0009023206 та №0008943202, якими за порушення п.85.2 ст.85 ПК України, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1200,00 грн. (згідно кожного ППР).

Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень ФОП ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи позов суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача про те, що ФОП ОСОБА_1 не здійснював 13.04.2020р. реалізацію пального за адресами зберігання: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , яке використовувалось лише для власних потреб суб`єкта господарювання за наявності відповідних ліцензій на право зберігання пального, у зв`язку з чим у позивача відсутня необхідність в отриманні ліцензії на реалізацію пального та реєстрація платником акцизного податку. При цьому, суд першої інстанції врахував обставини, встановлені судовим рішенням у справі №420/7602/20, зокрема, що 13.04.2020р. ФОП ОСОБА_1 перебував у м.Одесі та не зміг здійснювати продажу пального за вказаними адресами, тоді як у нього відсутні наймані працівники, а доручень або договорів з третіми особами на реалізацію пального ФОП ОСОБА_1 на надавав/не укладав. Також, при вирішенні спору судом першої інстанції враховано, що постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.07.2020р. у справі №946/3376/20 встановлено факт заволодіння 13.04.2020р. іншою особою (гр. ОСОБА_2 ) паливом об`ємом 5 літрів, яке знаходилось за адресою: АДРЕСА_3 , з метою його продажу, тоді як у вказаний день позивач перебував у м.Одесі.

За висновками суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено належними та достатніми доказами наявність порушень позивачем п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР, ст.15 Закону №481/95-ВР, п.п.212.1.15 п. 212.1, п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України та п.п.230.1.2  п.230.1 ст.230, п.12 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПК України.

Щодо висновків податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 85.2 ст. 85 ПК України, то суд першої інстанції також визнав їх необґрунтованими, зазначивши, що обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, виникає у платника податків після початку перевірки, при проведенні яких у даному випадку позивач присутній не був.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби.

Згідно пп. 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227, Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Однією з функцій органів державної податкової служби, як закріплено у пп. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, є здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання, якщо порушення вчинене вперше – в розмірі 1 грн.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: надання послуг із зберігання пального іншим суб`єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої статті 15 цього Закону, - 500 000 гривень.

Підпунктом 14.1.4 статті 14 ПК України акцизний податок визначено як непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 ст.212 ПК України передбачено, що платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Згідно п.п.212.3.4 п.212.1 ст.212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового. (п.117.3 ст.117 ПК України).

Як вже зазначалося колегією суддів, актами фактичних перевірок від 23.04.2020р. №944/15-32-32-06/3540909578 та від 22.04.2020р. №945/15-32-32-02/3540909578 Головне управління ДПС в Одеській області зафіксувало порушення ФОП ОСОБА_1 вказаних норм за адресами:

АДРЕСА_1 , де 13.04.2020р. фахівцями контролюючого органу була проведена контрольна розрахункова операція з придбання 5 літрів пального - бензину А-92 на суму 107,00 грн., без застосування позивачем зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи РРО, без надання розрахункового документу, за відсутності ліцензії на роздрібний продаж пального, а також без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального;

АДРЕСА_2 , де 13.04.2020р. фахівцями ГУ ДПС проведена контрольна розрахункова операція з придбання бензину А-92 на суму 100,00 грн., без застосування позивачем зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи РРО, без надання розрахункового документу, за відсутності ліцензії на роздрібний продаж пального, а також без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

У зв`язку з виявленням вказаних порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення  №0008803201 та №0008953202 (п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР), №0008813201 та №0008963202 (ст.15 Закону №481/95-ВР),  №0008823201 та №0009003202 (п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212, пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України), №0009023206 та №0008943202 (п.85.2 ст.85 ПК України).

Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ ДПС в Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, належними доказами не доведено факт реалізації  13.04.2020р. ФОП ОСОБА_1 пального за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . В свою чергу, за висновками суду, позивачем спростовано такі твердження відповідача.

Зокрема, судом прийнято до уваги посилання ФОП ОСОБА_1 на те, що він взагалі був відсутній 13.04.2020р. в м.Ізмаїл    під час здійснення перевірок його господарських одиниць, зазначивши, що вказана обставина встановлена судовим рішенням по справі №420/7602/20, предметом спору у якій є оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту фактичної перевірки, проведеної  у той же день та час на господарській одиниці позивача, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Суд зазначив, що ці обставини не підлягають повторному доказуванню на підставі ч.4 ст.78 КАС України. Доручень або договорів з третіми особами на реалізацію пального ФОП ОСОБА_1 на надавав/не укладав

Колегія суддів критично ставиться до таких висновків суду першої інстанції, оскільки як слідує зі змісту рішень суду першої та суду апеляційної інстанції в судовій справі №420/7602/20, факт перебування 13.04.2020р. ФОВ ОСОБА_1 у м.Одесі, а не за адресою здійснення фактичної перевірки ( АДРЕСА_3 ), суд встановив виключно з пояснень позивача, без вказівки на те, якими доказами це додатково підтверджується.

Встановлені постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.07.2020р. у справі №946/3376/20 обставини щодо заволодіння гр. ОСОБА_2 паливом об`ємом 5 літрів, яке знаходилось за адресою: АДРЕСА_3 , з метою його продажу, не впливають на вирішення даного спору, у зв`язку з чим колегія суддів вважає необґрунтованим врахуванням судом першої інстанції зазначеного судового рішення при вирішенні спору. Як вже неодноразово зазначалося, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем за наслідками проведених перевірок за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .

В матеріалах справи містяться письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 від 13.04.2020р. на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області, в яких позивач підтвердив факт реалізації 13.04.2020р. бензину за адресами:

АДРЕСА_1 , на суму 107 грн. А-92 (т.ІІ а.с.89)

АДРЕСА_2 , на суму 100,00 грн. А-92 (т.І а.с.164).

При зверненні з даним позовом до суду ФОП ОСОБА_1 заперечував факт надання ним відповідних письмових пояснень.

З цього приводу суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що сторонам було запропоновано провести почеркознавчу експертизу відповідності підпису ФОП ОСОБА_1 на письмових поясненнях, на що сторони відмовилися. Суд зазначив, що за відсутності висновку експерта він не має можливості встановити справжність таких письмових пояснень.

Керуючись принципом офіційного з`ясування обставин справи, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022р. задоволено клопотання  Головного управління ДПС в Одеській області про призначення у справі технічної експертизи документів та призначено у справі №420/10559/20 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) чи складенні письмові пояснення від 13.04.2020р. (т.І а.с.164, т.ІІ а.с.89) щодо реалізації бензину А-92 на суму 107,00 грн. у кількості 5 літрів (не у споживчій тарі ємністю до 5 літрів) за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо  реалізації бензину А-92 на суму 100,00 грн. за адресою: АДРЕСА_2 , особисто ФОП ОСОБА_1 ;

2) чи належить підпис, який міститься у відповідних письмових поясненнях від 13.04.2020р., особисто ФОП ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта №22-5704 судово-почеркознавчої експертизи, складеного 29.06.2023р., рукописні тексти, розміщені в поясненнях на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2020р., виконанні ОСОБА_1 . На противагу вказаному, у висновку, також, зазначено про неможливість вирішення питання чи виконанні підписи від імені ОСОБА_1 , розміщенні у відповідних письмових поясненнях від 13.04.2020р., самим ОСОБА_1 чи іншою особою.

08.09.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Якових Є.В. про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи, обґрунтоване неповнотою, необ`єктивністю висновку експерта, а також наявністю порушень методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, що викликають у сторони сумніви у їх правильності.

У зв`язку з тим, що висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №22-5704 від 29.06.2023р. містить взаємопротилежні висновки по першому та другому питаннях колегія суддів, на підставі ч.2 ст.111 КАС України, задовольнила подане клопотання та ухвалою від 12.09.2023р. призначила у справі повторну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручила судовим експертам Київської незалежної судово-експертної установи.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) чи виконані рукописні тексти, розміщені в поясненнях на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2020р. (т.3 а.с.40, 41) ФОП ОСОБА_1 чи іншою особою (особами);

2) чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 , розміщені у відповідних поясненнях на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2020р. ОСОБА_1 чи іншою особою (особами).

Згідно висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи №3450 від 15.01.2024р.:

1) рукописні тексти письмового пояснення від імені ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2020р. щодо реалізації пального на суму 107,00 грн. (т.3 а.с.40) та письмового пояснення від імені ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2020р. щодо реалізації пального на суму 100,00 грн. (т.3 а.с.41) виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

2) підпис від імені ОСОБА_1  у письмовому поясненні від імені ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2020р. щодо реалізації пального на суму 107,00 грн. (т.3 а.с.40), розміщений у лівій частині документу під рукописним записом « ОСОБА_1 », та підписи від імені ОСОБА_1  у письмовому поясненні від імені ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області від 13.04.2020р. щодо реалізації пального на суму 100,00 грн. (т.3 а.с.41), розміщені у середній частині документу  під основним рукописним текстом  та у нижній частині  документу під рукописним записом « ОСОБА_1 » - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Таким чином, висновком експерта №3450 від 15.01.2024р. підтверджуються твердження позивача про те, що ним не надавалися ГУ ДПС в Одеській області письмові пояснення від 13.04.2020р., в яких ФОП ОСОБА_1 нібито визнав факт реалізації бензину за адресами: АДРЕСА_1 , на суму 107 грн.; АДРЕСА_2 , на суму 100,00 грн.

Відповідно до ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Колегія суддів не вбачає підстав для відхилення висновку експерта в якості доказу у даній справі, враховуючи, що в обґрунтування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області посилається на єдиний доказ - письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 від 13.04.2020р. щодо факту реалізації ним 13.04.2020р. бензину за адресами: АДРЕСА_1 , на суму 107 грн. А-92, та м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 64, на суму 100,00 грн. А-92, а ФОП ОСОБА_1 , в свою чергу, заперечує факт надання ним відповідних письмових пояснень.

Інших належних та достатніх доказів, підтверджуючих реалізацію позивачем 13.04.2020р. пального за вказаними адресами матеріали справи не містять.

Також, при вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що перевірки за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , проводилися одночасно, що унеможливлює одночасне знаходження ФОП ОСОБА_1  за вказаними адресами. Будь-яких пояснень щодо цього відповідач не надав.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки ГУ ДПС в Одеській області про порушення ФОП ОСОБА_1 п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п.п.212.1.15 п. 212.1, п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України та п.85.2 ст.85 ПК України.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняті 21 травня 2020 року ГУ ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення  №0008803201, №0008953202, №0008813201, №0008963202,  №0008823201, №0009003202, №0009023206 та №0008943202 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням №0009033206 та №0008973202 (якими за порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 000 000,00 грн. ), №0008833201 та №0008983202 (якими за порушення п.п.230.1.2  п.230.1 ст.230 та п.12 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПК України, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 120 000,00 грн.),  №0008843201 та №0008993202 (якими за порушення п.п.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України, п. 21 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПК України, п. 5,6,7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1000,00 грн.) колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Згідно п.п.14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до п.п.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Згідно п.128-1.2 ст.128 ПК України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.

Відповідно до п.12 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Згідно п.128.1 ст.128 ПК України податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону.

За змістом пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

У відповідності до п.21 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України електронні документи, передбачені підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу, заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників або у мірах повної місткості та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, до дати реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, встановлених на відповідному акцизному складі, але не пізніше строків, визначених пунктом 12 цього підрозділу.

Згідно п.п.5-7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №891 від 22.11.2017р., електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять:

1) інформацію про розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу);

2) інформацію про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованим номером кожного акцизного складу, який автоматично присвоєно в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах;

3) інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі;

4) дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи;

5) зведені за добу підсумкові облікові дані щодо:

обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту;

добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне);

6) інформацію про осіб (прізвище, ім`я, по батькові, посада), які формують та надсилають електроні документи для наповнення Реєстру;

7) інформацію про коригування даних, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту, в електронних документах для наповнення Реєстру, надісланих до Реєстру (коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру);

8) інформацію про такі ознаки акцизного складу:

акцизний склад, на якому провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), обладнаний лише витратомірами в кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) шляхом наливу з такого акцизного складу;

акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами;

9) інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці;

10) інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.

Згідно п.128-1.3 ст. 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

З системного аналізу вказаних норм слідує, що акцизний склад це приміщення  або територія, де відбувається провадження діяльності щодо вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження, розвантаження, зберігання, реалізації пального.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що у ФОП ОСОБА_1 наявні ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №15020414202000874 від 19.03.2020р. та №15020414202001034 від 19.03.2020р.

Адреси зберігання:

АДРЕСА_1 - місткість резервуара 26000 літрів;

м.Ізмаїл, вул.Гагаріна, 64 - місткість резервуара 30000 літрів.

Протягом календарного року ФОП ОСОБА_1 отримав наступний обсяг пального: 4644 л на підставі ТТН №231 від 29.06.2019р.; 4025 л на підставі ТТН №71 від 15.03.2019р.

За результатами інвентаризації запасів станом на 13.04.2020р. загальний обсяг пального в резервуарах за адресою: АДРЕСА_1 - 1480 л; в резервуарах за адресою: АДРЕСА_2 - 1500 л. Тобто, загальний обсяг пального, отриманого протягом календарного року, не перевищує 1000 кубічних метрів.

За висновками суду першої інстанції, оскільки ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи, тому відповідає всім умовам, визначеним в п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України, якою, серед іншого, передбачено, що не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

У зв`язку з цим, суд зазначив, що оскільки належні ФОП ОСОБА_1 ємності за вказаними адресами не є акцизним складом, тому вони не підлягають реєстрації як акцизний склад, не підлягають обладнанню витратомірами-лічильниками, а дані з таких витратомірів-лічильників не підлягають передачі до відповідного реєстру. Відповідно, твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.п.230.1.2, п.п.230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, п.12 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, п.21 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України та п.п.5-7 Порядку №891, є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Зі змісту п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України слідує, що не є акцизним складом приміщення або територія, де показник загальної місткості ємностей не перевищує 200 кубічних метрів, а обсяг отриманого пального власником або користувачем  такого приміщення або території  протягом календарного року не перевищує 1000 кубічних метрів за умови, що це пальне використовується особою виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки без реалізації пального або зберігання пального та користь третіх осіб.

Тобто, для суб`єктів господарювання, які відповідають наведеним критеріям, не є акцизними складами приміщення та/або території, на яких вони як власники або користувачі зберігають та використовують пальне виключно для потреб власного споживання. Однак, у разі недотримання хоча б одного із зазначених критеріїв, для суб`єктів господарювання такі приміщення та/або території  є акцизними складами.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що Головним управлінням ДПС В Одеській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді, не доведено належними доказами здійснення ФОП ОСОБА_1 операцій з реалізації пального на користь третіх осіб, тому колегія суддів доходить висновку, що належні ФОП ОСОБА_1 ємності по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 не є акцизними складами в розумінні п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України. Як наслідок, вони не підлягають реєстрації як акцизний склад, не підлягають обладнанню витратомірами-лічильниками, а дані з таких витратомірів-лічильників не підлягають передачі до відповідного реєстру.

Таким чином, твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.п.230.1.2, п.п.230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, п.12 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, п.21 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України та п.п.5-7 Порядку №891, також не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, а тому відсутні підстави для висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень №0009033206, №0008973202, №0008833201, №0008983202,  №0008843201 та №0008993202.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ФОП ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від  01.11.2021р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -          

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу  Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.                                                            

Повний текст судового рішення виготовлений 13 лютого 2024 року.

Головуючий:                                                                                                           І.Г. Ступакова

Судді:                                                                                                                      А.І. Бітов

                                                                                                                   О.В. Лук`янчук