Справа № 712/2378/16-ц

Провадження № 2/712/15/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       05 лютого 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого- судді - Пироженко В.Д.

при секретарі – Жук О.М.

        за участю позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Третя особа ОСОБА_5 про визнання правочинів удаваними, поділ майна подружжя,

                                                          В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, який 17 липня 2018 року та 05 лютого 2019 року був нею уточнений, просить визнати за нею право власності на 60% майна, яке знаходиться та набуте для користування у житловому будинку «Ж-2» та житловому будинку «А-1» за адресою: м.Черкаси, вул. Громова, 111, а саме: вбудована кухня, вартістю 30000,00 грн.; котел «Фореллі» вартістю 8500,00 грн.; витяжка вартістю 1800,00 грн.; посудомийна машина BOSH SPV 53M10EU вартістю 3900,00 грн.; холодильник вартістю 8000,00 грн.; гідромасажні бокси 2 шт. вартістю 24000,00 грн.; унітаз 2 шт. вартістю 1800,00 грн.; умивальник з тумбою 2 шт. вартістю 4600,00 грн.; вбудовані шафи 4 шт., вартістю 30000,00 грн.; ліжко дубове 2 шт. вартістю 17000,00 грн.; тумбочки прикроватні дубові 3 шт. вартістю 3000,00 грн.; письмові столи 2 шт. вартістю 5000,00 грн.; пральна машина LG 12A8HDS вартістю 4900,00 грн.; гідромасажна ванна вартістю 15 000,00 грн.; плазмовий телевізор LG 55LA662V вартістю 16400,00 грн.; плазмовий телевізор LG 32LA660V вартістю 6200,00 грн.; плазмові телевізори LG вартістю 20000,00 грн.; розкладний диван (екошкіра) вартістю 8500,00грн.; кондиціонери C&H 3 шт. вартістю 45000,00 грн.; штори 3 комплекти вартістю 30000,00 грн.; електрична духовка Hotpoint-Ariston FK 1039Е20 вартістю 5200,00 грн..

Крім того, визнати за нею право власності на 60 % житлового будинку «Ж-2» та житлового будинку «А-1» за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 111.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 40% майна, яке знаходиться та набуте для користування в житловому будинку «Ж-2», житловому будинку «А-1» за адресою: м.Черкаси, вул. Громова, 111.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 40% житлового будинку «Ж-2» та житлового будинку «А-1» за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 111.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 60% земельної ділянки, площею 314,3 кв.м. розташованої за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 111, кадастровий номер – 7110136700:06:049:0030.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Mitsubishi Pajero 2.5 TD 2014 року випуску, реєстраційний номер: СА1778ВМ, номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Hyundai Accent 2007 року випуску, реєстраційний номер: СА7551ВК, номер кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя недобудований будинок (будівельні матеріали), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером – 7124989000:02:003:0149 в с. Червона Слобода по вул. Б.Вишневецького, 22.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 60% недобудованого будинку (будівельні матеріали), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером – 7124989000:02:003:0149 в с. Червона Слобода по вул. Б.Вишневецького, 22.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 40% недобудованого будинку (будівельні матеріали), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером – 7124989000:02:003:0149 в с. Червона Слобода по вул. Б. Вишневецького, 22.

Визнати автомобіль DAEWOO LANOS 1998 року випуску, реєстраційний номер: СА4086АІ спільним майном подружжя, залишити його в користуванні ОСОБА_2, а частину вартості автомобіля стягнути на її користь.

Позов обґрунтовано тим, що з 24 квітня 1999 року вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2015 року розірвано.

За час перебування у шлюбі у них 24 листопада 1999 року народилась дочка ОСОБА_6, прізвище якої на час розгляду справи змінено на ОСОБА_1.

За час перебування у шлюбі сторонами було набуте спільне майно.

02.06.1997 року відповідач прийняв в дар 11/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд в м. Черкаси по вул. Громова, 111.

Вказане домоволодіння (далі - житловий будинок «А-1») в період шлюбу було суттєво покращено. В житловому будинку «А-1» був зроблений повністю ремонт.

Крім того, на вказаній території був побудований новий двоповерховий житловий будинок (далі – житловий будинок «Ж-2»), який в кінці 2012 року був введений в експлуатацію.

Вказані вище домоволодіння в період шлюбу були повністю мебльовані та укомплектовані побутовою технікою.

В період шлюбу спільно була набута у власність земельна ділянка площею 314,3 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 111, кадастровий номер: 7110136700-06-049-0030 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) право власності на яку оформлено за відповідачем 22.10.2008 року.

В 2014 року ОСОБА_1 придбано автомобіль Mitsubishi Pajero 2.5 TD 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2 за кошти отриманні в позику 25.12.2013 року від ОСОБА_7 в сумі 350000,00 грн. з встановленим графіком погашення до 25.12.2016 року.

В 2013 році ОСОБА_1 придбано автомобіль Hyundai Accent 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4.

Позивач зазначає, що вказані автомобілі придбані нею за власні кошти, тому вони поділу не підлягають та мають бути залишені за нею.

При поділі спільного майна подружжя позивачка просить врахувати інтереси дитини, яка на час подання позову була неповнолітньою, проживала з нею та перебувала на повному її утриманні.

Згоди щодо поділу вказаного майна між сторонами не досягнуто, що є підставою для його поділу у судовому порядку.

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом.

Зазначив, що ОСОБА_1 пред’явила майнові претензії виключно на майно, яке належить та зареєстроване за ним, однак повністю проігнорувала майно зареєстроване на неї, яке також є об’єктом сумісної власності подружжя та підлягає поділу.

Просить визнати договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 від 19.12.2014 року та договір дарування укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 від 25.12.2014 року удаваними правочинами, які мали на меті приховати інший         правочин.

Визнати житловий будинок та земельну ділянку за адресою: м. Черкаси, пров. Будівельний, 79 об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а їх вартість в розмірі 1 138 000,00 грн. врахувати при розгляді справи.

Визнати договір дарування №542 від 02.02.2016 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 удаваним правочином, який мав на меті приховати інший правочин договір купівлі-продажу.

Визнати 21/100 чистин торгівельного комплексу за адресою: м. Черкаси, вул.В.Чорновола, 49 об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а його вартість в розмірі 2400000,00 грн. врахувати при розгляді первісного позову.

Визнати кошти в розмірі 351750,00 грн., передані 16.12.2015 року згідно розписки ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_7 об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та врахувати при розгляді первісного позову.

Визнати автомобіль Mitsubishi Outlender 2008 р.в., д.н. НОМЕР_7 об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, та таким, що був відчужений ОСОБА_1 на власний розсуд та без його згоди, врахувати його вартість в розмірі 306 200,00 грн. при розгляді первісного позову.

Визнати автомобіль Mitsubishi Pajero Sport 2014 р.в., д.н. НОМЕР_8 об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, його вартість в розмірі 746000,00грн. врахувати при розгляді первісного позову.

Визнати автомобіль Hyndai Accеnt 2007 р.в. д.н. НОМЕР_6 об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та залишити його за ОСОБА_1, а вартість в розмірі 154 650 грн. врахувати при розгляді зустрічного позову.

Визнати житловий будинок Ж-2 за адресою м. Черкаси вул. Громова, 111 об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та залишити за ОСОБА_2, а його вартість в розмірі 535 700,00 грн. врахувати при розгляді зустрічного позову.

Визнати вартість поліпшень проведених в частині житлового будинку А-1, за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 111 спільною сумісною власністю подружжя та присудити їх ОСОБА_2, а компенсацію вартості цих поліпшень в розмірі 6 943,00 грн. врахувати при розгляді зустрічного позову: цегла біла – 217,00 грн.; дошки на прибудові а-2 – 336,00 грн.; ондулін на прибудові а-2 – 1580,00 грн.; два вікна в прибудові – 1040,00 грн.; фартух з плитки на кухні – 740,00 грн.; шпалери в прибудові а-2 – 200,00 грн.; плитка на підлозі а-2 – 690,00 грн.; чотири вікна б/у – 2140,00 грн..

Визнати майно, що було набуте подружжям під час шлюбу при облаштуванні частини будинку А-1, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 111 спільною сумісною власністю подружжя, та залишити за ОСОБА_2, а його вартість в розмірі 11656,00 грн. врахувати при розгляді зустрічного позову: опалювальний котел Феролли – 5676,00 грн.; кондиціонер – 5980,00 грн..

Визнати майно вартістю у 124 525,00 грн., що було набуте подружжям під час шлюбу при будівництві та облаштуванні будинку Ж-2, за адресою м. Черкаси, вул. Громова, 111 спільною сумісною власністю подружжя, з якого на 72755,00 грн. залишити за ОСОБА_2, а його вартість врахувати при розгляді зустрічного позову: цегляний паркан – 12175,00 грн.; автоматичні в’їзні ворота – 16500,00 грн.; навіс з полікарбонату (в ремонті) – 1500,00 грн.; холодильник SIMENS KG46S – 4000,00 грн.; телевізор LG55LA662V – 16400,00 грн.; телевізор LG32LA660V – 6200,00 грн.; пральна машина LG12A8HDS – 4900,00 грн.; посудомийна машина BOSCH – 3900,00 грн.; електрична духовка Hotpoint-Ariston – 5200,00 грн.; стіл письмовий – 2000,00 грн., а на 51770,00 грн. залишити за ОСОБА_1, а його вартість врахувати при розгляді зустрічного позову: диван шкіряний Онікс – 27000,00 грн.; бігова доріжка Discovery F-22 – 15000,00 грн.; холодильник SIEMENS KG49EAW30 – 7770,00 грн.; пилосос Zelmer 919.0. ST – 2000,00 грн..

Визнати майно, що було набуте подружжям під час шлюбу для облаштування будинку за адресою: м. Черкаси, пров. Будівельний, 79 та знаходиться у володінні ОСОБА_1 на загалу суму 304846,00 грн. спільною сумісною власністю подружжя та залишити його за ОСОБА_1, а його вартість врахувати при розгляді первісного позову: витяжка кухонна – 2000,00 грн.; газова поверхня – 4500,00 грн.; електрична духова шафа Electrolux – 8057,00 грн.; пральна машина LGF12A8HD – 7039,00 грн.; мікрохвильова піч – 2000,00 грн.; три LED телевізора LG – 33000,00 грн.; три ліжка з матрацами – 27000,00 грн.; розкладний обідній стіл на шість стільців – 15000,00 грн.; система відео спостереження за будинком – 12000,00 грн.; автономна сигналізація будинку – 10000,00 грн.; п’ять кондиціонерів СН – 37500,00 грн.; корпусні меблі на кухні – 15000,00 грн.; шафа в прихожій кімнаті – 3000,00 грн.; шафа у гостьовій кімнаті – 8000,00 грн.; шафа у дитячій кімнаті – 5000,00 грн.; шафа у спальній кімнаті – 5000,00 грн.; душова гідромасажна кабіна – 6000,00 грн.; акрилова гідро масажна ванна – 12000,00 грн.; вогнепальні пістолет та рушниця – 25000,00 грн.; автоматичні секційні гаражні ворота – 17000,00 грн.; плитка покладена на подвір’ї – 6750,00 грн.; збудований паркан з профнастилу – 14000,00 грн.; пошиті на замовлення штори в усі кімнати – 30000,00 грн..

Визнати майно, що було набуте подружжям під час шлюбу згідно «Переліку покупок» в гіпермаркеті «Епіцентр» в період з 01.01.2015 по 01.04.2015 року для проведення ремонтних робіт та облаштування будинку за адресою: м. Черкаси, пров. Будівельний, 79, які знаходяться у володінні ОСОБА_1 на загальну суму 32503,00грн. спільною сумісною власністю подружжя та залишити його за ОСОБА_1, а його вартість врахувати при розгляді первісного позову, а саме: регулятор напруги – 423,00 грн.; шпалери вінілові Le Grand – 1612,00 грн.; шпалери вінілові Le Grand – 1734,00 грн.; клей Spektrum для шпалер – 249,00 грн.; шпалери вінілові на флізіліновій основі – 3287,00грн.; шпалери вінілові Le Grand – 1289,00 грн.; шпалери вінілові Le Grand – 1160,00 грн.; плитка на кухню 10+10 Сагра Джиало – 316,00 грн.; плитка в гараж Грес темно-сірий 40+40 – 5147,00 грн.; грунт Момент 10л. – 89 грн.; клей для плитки Kerabond 25 кг. – 1436 грн.; фуга антрацит 2кг. – 86,00 грн.; фуга антрацит 5кг. – 214,00 грн.; люстра Акрил1-5 – 1565,00 грн.; торшер ALEL-F4003-wh – 364,00 грн.; швабра Ecomop – 108.00 грн.; комплект ЕКО 2000Е021 – 1075,00 грн.; унітаз Оліпмія OLO10/020 - 623,00 грн.; бачок до компакту Оліпмія OLO11 – 507,00 грн.; тримач туалетного паперу – 393,00 грн.; кришка до компакту Олімпія – 789,00 грн.; герметик Soudal силіконовий – 188,00 грн.; сейф меблевий одностінний – 4573,00 грн.; шланг для води Ѕ 40см. – 110,00 грн.; шланг для води Ѕ 80см. – 144,00 грн.; дверцята ревізійні ДР 3040 – 113,00 грн.; корзина для білизни 40л. - 254,00 грн.; набір банок Птахи – 199,00 грн.; набір столових виделок – 107,00 грн.; набір столових ножів – 215,00 грн.; набір столових ложок – 107,00 грн.; банка скляна з кришкою – 144,00 грн.; плед Underprice крем. – 269,00 грн.; плед Underprice син. – 269,00 грн.; підставка для кухонного прилад. – 117,00 грн.; простирадло 200*220 Ярослав – 151,00 грн.; простирадло 200*220 Ярослав – 127,00 грн.; хлібниця Flamberg – 477,00 грн.; туалетний йорш Roma біл. – 199,00 грн.; туалетний йорш Roma – 199,00 грн.; табурет-драбина – 286,00 грн..

Позов обґрунтовано тим, що в період перебування у шлюбі з ОСОБА_1 за спільні кошти був придбаний будинок у м. Черкаси по пров. Будівельний, 79.

У вказаному будинку ОСОБА_2 продовились будівельні роботи, купувались будівельні матеріали та побутове майно. Кошти на вказаний будинок відповідачка отримала в результаті продажу автомобіля Mitsubishi Outlender 2.4, 2008 р.в., який на 2013 рік перебував у її власності та який у 2014 році був нею проданий без його згоди на те.

Договір купівлі продажу між ОСОБА_8 (попереднім власником будинку у м. Черкаси по пров. Будівельний, 79) та ОСОБА_5 (мати відповідачки) від 19.12.2014 року та договір дарування ОСОБА_5 та ОСОБА_9 від 25.12.2014 року вважає удаваними правочинами, для приховання іншого правочину (договору купівлі-продажу) для придбання відповідачкою житлового будинку під час шлюбу за кошти, що були спільною сумісною власністю подружжя.

Крім того, за час шлюбу у 2013-2014 роках, відповідачем було набуто та зареєстровано на своє ім’я автомобілі Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD та Hyundai Accent 2007 року випуску, вказане майно є об’єктами спільної сумісної власності подружжя тому підлягає поділу.

Позивач зазначає, що 21/100 частин торгівельного комплексу за адресою: м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 49, які перебувають у власності ОСОБА_1 з 02.02.2016 року на підставі договору дарування №542 вчиненні вдаваним правочином. Вказане майно придбане за кошти які були отриманні в період перебування у шлюбі, тому вказане майно є об’єктом спільного майна подружжя та має бути відповідно поділене.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги первісного позову підтримали, просили суд їх задоволити; проти задоволення зустрічного позову заперечували. Представник позивача пояснив, що будинок подарований ОСОБА_2 до шлюбу за адресою вул. Громова, 111 у м.Черкаси «А-1» за час спільного життя подружжя поліпшувався, ремонтувався, облаштовувався крім того, на вказаній території був побудований новий будинок «Ж-2», тому вказане майно є спільним майном подружжя, яке має бути відповідно поділено. При поділі просив врахувати інтереси спільної дитини, яка проживає з ОСОБА_1, та перебуває на повному її утриманні, ОСОБА_2 ніякої участі не приймає. Крім того зазначав, що під час шлюбу був проданий автомобіль Mitsubishi Outlender 2.4, 2008 р.в. кошти від якого були поділені між подружжям. З вересня 2014 року родина не проживала разом. ОСОБА_1 в період шлюбу придбано в 2014 році автомобіль Mitsubishi Pajero 2.5 TD 2014 року випуску, за кошти отриманні нею в позику, а в 2013 році придбано автомобіль Hyundai Accent 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 за власні кошти, що підтверджується виписками по банківських картах ОСОБА_1, тому вказані автомобілі не є спільним майном подружжя та поділу не підлягають.

ОСОБА_1 пояснила, що будинок по пров. Будівельний, 79 у м. Черкаси був подарований їй матір’ю. Кошти на покупку вказаного будинку у батьків були від продажу спадщини. Про отриману позику ОСОБА_2 знав та вважав, що це лише її особисті зобов’язання. ОСОБА_2 діяльність ФОП припинив, його пенсія – 1100,00 грн., тобто доходів він не мав. Все облаштовувалось в будинках та купувалось за кошти її батьків та за її власні кошти.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги зустрічного позову повністю підтримали, просили суд їх задоволити; проти задоволення первісного позову заперечували. ОСОБА_2 пояснив, що будинок по вул. Громова, 111 у м. Черкаси «А-1» подарований йому до шлюбу. За час шлюбу лише перероблена цегляна перегородка та перекриття. Коли він був підприємцем на вказаній території на його кошти був побудований будинок «Ж-2». Крім того, пояснив, в с. Червона Слобода йому належить земельна ділянка, отримана від приватизації, будинку на вказаній ділянці немає є тільки технічний план. В 2014 році ОСОБА_1 без його згоди на те продала автомобіль Mitsubishi Outlender 2.4, 2008 р.в., який є спільним майном подружжя. На думку ОСОБА_2 будинок по пров. Будівельний, 79 у м. Черкаси ОСОБА_1 придбаний за кошти від продажу автомобіля Mitsubishi Outlender 2.4, 2008 р.в., тому він є спільним майном подружжя, договір купівлі продажу укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (від 19.12.2014 року та договір дарування ОСОБА_5 та ОСОБА_9 від 25.12.2014 року вважає удаваними правочинами, для приховання іншого правочину (договору купівлі-продажу) для придбання відповідачкою житлового будинку під час шлюбу за кошти, що були спільною сумісною власністю подружжя. Крім того, 21/100 частин торгівельного комплексу за адресою: м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 49, які перебувають у власності ОСОБА_1 з 02.02.2016 року на підставі договору дарування №542 вчиненні вдаваним правочином. Вказане майно придбане за кошти які були отриманні в період перебування у шлюбі, тому вказане майно є об’єктом спільного майна подружжя та має бути відповідно поділене.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 первісний позов підтримала, проти вимог зустрічного позову заперечувала. Пояснила, що бачила, що у доньки з чоловіком погані стосунки. Отримала спадщину від своїх батьків в м. Чигирин з земельною ділянкою, після продажу якої вирішила з чоловіком зробити внучці подарунок та купили квартиру в м.Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 69. Пізніше отримали кошти від спадщини чоловіка в м.Чернівцях – квартира, в м. Тернополі – будинок, придбали будинок по пров. Будівельному, 79 у м.Черкаси. Вказаний будинок оформили на доньку шляхом дарування, щоб ніхто не претендував. Зробили ремонт. Ніяких коштів колишній зять на придбання будинку не давав, так як він не працював.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, допитавши свідків, надавши належну правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 24 квітня 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2015 року, що набрало законної сили 30 листопада 2015 року.

За час перебування у шлюбі у них 24 листопада 1999 року народилась донька ОСОБА_6, прізвище якої на час розгляду справи змінено на ОСОБА_1.

02.06.1997 року ОСОБА_2 прийняв в дар 11/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд в м. Черкаси по вул. Громова, 111, розташований на земельній ділянці площею 585 кв.м., житловий цегляний будинок, житлова площа 44,2 кв.м., надвірні споруди «Б» - житловий будинок, «В,Г» - вбиральні, «Д» - сарай, «Е» - сарай, №1-4, 6-огорожа, №5 водоколонка, І, П – замощення. (т.1, а.с. 12)

Пізніше на вказаній території був побудований новий двоповерховий житловий будинок (далі – житловий будинок «Ж-2»), який в кінці 2012 року був введений в експлуатацію, право власності на який оформлено за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САЕ 454144 від 22.11.2012 року та Витягом про державну реєстрацію прав від 05.12.2012 року.(т.1 а.с.12,13).

22 жовтня 2008 року земельна ділянка площею 314,3 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул.Громова, 111, кадастровий номер: 7110136700-06-049-0030 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) приватизована ОСОБА_2.

       Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з того, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного Кодексу України).

       Відповідно до ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Враховуючи вказані норми суд приходить до висновку, що оскільки 11/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд в м. Черкаси по вул. Громова, 111, розташований на земельній ділянці площею 585 кв.м., житловий цегляний будинок, житлова площа 44,2 кв.м., надвірні споруди «Б» - житловий будинок, «В,Г» - вбиральні, «Д» - сарай, «Е» - сарай, №1-4, 6-огорожа, №5 водоколонка, І, П – замощення, отримані ОСОБА_2 до шлюбу в дар не є спільним майном подружжя, а є особистою приватною власністю ОСОБА_2, тому поділу не підлягає.

Статтею 62 СК України зазначено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів істотного збільшення вартості житлового будинку по вул. Громова, 111, в м. Черкаси, яке було подароване відповідачу ОСОБА_2

Згідно ч.4 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Земельна ділянка площею 314,3 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 111, кадастровий номер: 7110136700-06-049-0030 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), отримана ОСОБА_2 внаслідок приватизації не є спільним майном подружжя, тому поділу не підлягає.

Судом також встановлено, що рішенням №25 від 20.04.1993 року ОСОБА_11 ОСОБА_2 виділено земельна ділянка 0,15 га. по вул. Б. Вишневецького для будівництва житлового будинку та ведення господарства. (т.1 а.с.142)

30.12.1993 року рішенням ОСОБА_11 сільською ОСОБА_11 №82 ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку по вул. Б. Вишневецького. (т.1 а.с.142)

30.07.2004 року рішенням №13-5 ОСОБА_11 сільської ОСОБА_11 ОСОБА_2 надано дозвіл на безоплатну приватизацію земельної ділянки 0,15 га. по вул. Б.Вишневецького. (т.1 а.с. 143)

17.11.2004 року ОСОБА_2 отримав державний ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку по вул. Б. Вишневецького в селі Ч. Слобода ОСОБА_2 RA №217929 з кадастровим номером земельної ділянки 7124989000:02:003:0149.

Встановлено, що на вказаній земельній ділянці збудований будинок, який не ведений в експлуатацію, що не заперечувалось і сторонами в судовому засіданні.

Як роз’яснено в абз. 1 п. 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», зі змінами та доповненнями, відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Враховуючи вказані норми суд приходить до висновку, що оскільки спірна земельна ділянка органом самоврядування передана ОСОБА_2 у приватну власність, спірний, незавершений будівництвом, житловий будинок не введений в експлуатацію, тому дане майно не є спільною сумісною власністю подружжя і поділу не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч.1,2,3,4,5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вказує ч.ч.1,2,3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Водночас, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як роз’яснено в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

В силу ст. 626 ч.1 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Встановлено, що 25.12.2014 року ОСОБА_1 прийняла в дар від ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними спорудами №79, що знаходиться по пров. Будівельному в м.Черкаси, який належав останній на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2014 року укладений між нею та ОСОБА_8

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8, повідомила суду, що дійсно вона продавала будинок №79 по пров. Будівельному в м. Черкаси шляхом розміщення оголошення. По оголошенню прийшли покупці ОСОБА_5 та її чоловік. З ними вона домовилась про продаж вказаного будинку, його ціну. Продаж будинку оформили нотаріально договором купівлі-продажу.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що працював, мав заощадження та отримав спадщину. Після виходу на пенсію продовжував працювати та отримував наукову пенсію. Будинок №79 по пров. Будівельному в м. Черкаси з дружиною купили і оформили на дочку, так як бачили погані відносини у дочки з чоловіком.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила суду, що мама завжди працювала, батько сидів вдома. Купувала все мама. Кошти в покупки батько не вкладав. Баба і дід подарували їй квартиру по вул. Героїв Дніпра, 69 у м. Черкаси.

Враховуючи наведене вище та доводи на які посилався ОСОБА_2 щодо удаваності правочинів, а саме договору купівлі продажу від 19.12.2014 року укладеного між ОСОБА_8 (попереднім власником будинку у м. Черкаси по пров. Будівельний, 79) та ОСОБА_5 (мати ОСОБА_1В.) та договору дарування від 25.12.2014 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в судовому засіданні не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1 та 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Враховуючи, що житловий будинок, який розташований у м. Черкаси по вул. Громова, 111 та зображений на технічній документації літ. «Ж-2» побудований та введений в експлуатацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період шлюбу, а саме в 2012 році підлягає поділу між сторонами в рівних частках, а саме по Ѕ частині.

До доводів позивача за первісним позовом ОСОБА_1, щодо врахування при поділлі майна подружжя інтересів дитини, суд відноситься критично, оскільки на час винесення рішення, спільна дочка сторін є вже повнолітньою, а інші обставини, які б давали суду підстави відійти при поділі майна подружжя від рівності їх часток, ОСОБА_1 суду не надані.

       Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Відповідно до положень ст.ст. 76,77,78,80,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що з 10.10.2012 року у власності ОСОБА_1 перебував автомобіль Mitsubishi Outlander 2.4., 2008 р.в., реєстраційний номер: СА1776АІ. В 2009 році вказаний автомобіль був учасником ДТП після чого в 2014 році був проданий ОСОБА_14.

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_14, який пояснив, що на початку 2014 року купив в ОСОБА_1 автомобіль Mitsubishi Outlander 2.4., 2008 р.в., реєстраційний номер: СА1776АІ. Про те, що автомобіль продається він узнав від ОСОБА_2 З ОСОБА_15 їздив на його автомобілі Daewoo по другий комплект шин і диски до вказаного автомобіля. Машину на себе не оформляв, а оформив генеральне доручення від 15.02.2014 року. Ним автомобіль вже відремонтований. При продажі автомобіля, а саме при самій передачі коштів був присутній ОСОБА_15 і ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що автомобіль Mitsubishi Outlander 2.4., 2008 р.в., реєстраційний номер: СА1776АІ, не підлягає поділу між сторонами, оскільки був проданий подружжям в шлюбі, а доводи ОСОБА_2 про те, що вказаний автомобіль був проданий без його згоди на те, спростовані показами свідка ОСОБА_14.

Також встановлено, що у власності та користуванні ОСОБА_1 з 21.08.2013 року перебуває автомобіль Hyndai Accent, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 та з 08.01.2014 року автомобіль Mitsubishi Pajero 2.5 TD, 214 року випуску, д.н.з. НОМЕР_10.

Встановлено, що кошти на придбання автомобіля Mitsubishi Pajero 2.5 TD, 214 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_1 отримала в позику 25.12.2013 року від ОСОБА_7 в сумі 350 000,00 грн., що еквівалентно 43 750,00 доларів США з терміном повернення до 25.12.2016 року, що підтверджується договором позики та розпискою (т.1 а.с.126, 127)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7, пояснив, що передав ОСОБА_1 перед новим роком кошти в доларах на придбання автомобіля Mitsubishi Pajero. Оригінал розписки у нього є. Гарантій ОСОБА_1 ніяких не давала. ОСОБА_1 вже повернула частину позики в сумі 15000,00 доларів США.

До посилань ОСОБА_1, про те, що автомобіль Mitsubishi Pajero 2.5 TD, 214 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8 придбаний за гроші від позики, яка оформлена на неї, тому вказане майно є особистою її власністю суд відноситься критично, оскільки майно придбане за запозичені (кредитні) кошти та оформлене на одного з подружжя все одно є об’єктом спільної сумісної власності і підлягає поділу судом оскільки не входить до переліку майна, передбаченого ст. 57 СК України, що відповідає правовій позиції ВССУ від 15 травня 2017р. у справі № 718/585/16-ц.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11).

Згідно звіту про проведення незалежної оцінки станом на 06.11.2017 року вартість автомобіля Mitsubishi Pajero 2.5 TD, 214 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8 становить 746000,00грн, вартість автомобіля Hyndai Accent, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 становить 154 650,00 грн.

Враховуючи, що вказані автомобілі придбанні в шлюбі, ОСОБА_1 обґрунтовано не підтверджено, що дане майно придбане за особисті її кошти, тому автомобіль Mitsubishi Pajero 2.5 TD, 214 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8 та автомобіль Hyndai Accent, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 є спільним майном подружжя та підлягають поділу. При вказаному поділі суд приймає до уваги, що вказані автомобілі перебувають в постійному користуванні ОСОБА_1, суд вважає за доцільне дані автомобілі залишити в подальшому користуванні та володінні ОСОБА_1, стягнувши з неї на користь ОСОБА_2 50% їх вартості, що становить 450 325 грн.. В судовому засіданні ОСОБА_9 не заперечував щодо залишення даних автомобілів в користуванні ОСОБА_1

Встановлено, що 21.12.2006 року ОСОБА_2 придбано автомобіль Daewooo Lanos, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11.

Згідно звіту про проведення незалежної оцінки станом на 06.11.2017 року вартість автомобіля Daewoo Lanos, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 становить 65840,00грн..

Враховуючи викладене суд вважає, що автомобіль Daewooo Lanos, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 є спільним майном подружжя та підлягає поділу.

Приймаючи до уваги, що вказаний автомобіль перебуває у користуванні ОСОБА_2, тому суд вважає вірним і в подальшому залишити даний автомобіль за ОСОБА_2 стягнувши з нього на користь ОСОБА_1 50% його вартості, що становить 32920,00 грн..

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стосовно іншого майна, зазначеного в первісному та зустрічному позові – побутової техніки, меблів, будівельних матеріалів судом встановлено, підтверджено товарними чеками та погоджено між сторонами, що ними в період шлюбу набуто наступне майно, яке підлягає поділу: котел «Фореллі» вартістю 8500 гривень, посудомийну машину «BOSH SPV 53М10EU» вартістю 3900 гривень, холодильник – 8000 гривень, два гідромасажні бокси вартістю 24000 грн, пральну машину LG 12А8НDS вартістю 4900 гривень, плазмовий телевізор LD55LA662V вартістю 16400 гривень, плазмовий телевізор LD32LA660V, вартістю 6200 гривень, розкладний диван вартістю 8500 гривень, електрична духовка Hotpoint-Ariston FK 1039Е20, вартістю 5200 гривень, всього на загальну суму 90600 гривень.

Сторони визнали в судовому засіданні наявність даного майна та не заперечували щодо його вартості зазначеної в цивільному позові.

Постільки позивач не ставила питання щодо поділу даного майна, тому вимоги позивачки щодо визнання даного майна спільним майном подружжя та визнання за нею права власності на Ѕ частину даного майна підлягає до задоволення.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Щодо іншого заявленого в позові майна, поділ яких просять здійснити позивач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом, в судовому засіданні сторонами не було належно підтверджено цільове придбання цих речей, наявність цих речей, придбання речей одним із подружжя, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Оцінюючи доводи позивача за стрічним позовом, щодо визнання 21/100 чистин торгівельного комплексу за адресою: м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 49 об’єктом спільної сумісної власності подружжя, суд виходить з наступного.

       Встановлено, що 02.02.2016 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 укладено договір дарування частини торгового комплексу, зареєстрованого в реєстрі за № 542. (т.3, а.с.46)

       Згідно вказаного договору ОСОБА_10 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар безоплатно 21/100 частин торгового комплексу з підвалом літ. А-2, а саме приміщення підвалу літ. «пд.»: приміщення №1-1 площею 4,7 кв.м., №1-2 площею 4,4 кв.м., № 1-3 площею 1,6 кв.м., №1-4 площею 9,3 кв.м., № 1-5 площею 208 кв.м., № 1-6 площею 237,5 кв.м., Ѕ частини приміщення №1-9 площею 30,3 кв.м., 1/7 частини приміщення 3-1 площею 2,9 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 49.

       В судовому засіданні був допитаний ОСОБА_10 в якості свідка, який був попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приведений до присяги у встановленому законом порядку. Свідок повідомив суду, що він мав 2/3 частини підвалу у м. Черкаси по вул. В. Чорновола, 49 які подарував по добрій волі ОСОБА_1, це його та її особиста справа. Ініціатором дарування був він. ОСОБА_1 знає давно.

       В судовому засіданні не здобуті належні та допустимі докази щодо вимог ОСОБА_2 про визнання 21/100 чистин торгівельного комплексу за адресою: м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 49 об’єктом спільної сумісної власності подружжя, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

       Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

       Зважаючи на наведену норму, враховуючи звільнення позивача за первісним позовом від сплати судового збору та враховуючи пропорційність до розміру задоволення позовних вимог за зустрічним позовом до стягнення з ОСОБА_2 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 4802,50 грн..

       Керуючись ст. ст. 6,12, 13,17,18, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 235, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 68, 69, 70,71 СК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок під літ. «Ж-2», розташований по вул. Громова, 111 в м. Черкаси та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку під літ. «Ж-2» по вул. Громова, 111, в м. Черкаси.

Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, а саме: котел «Фореллі» вартістю 8500 гривень, посудомийну машину «BOSH SPV 53М10EU» вартістю 3900 гривень, холодильник – 8000 гривень, два гідромасажні бокси вартістю 24000 грн, пральну машину LG 12А8НDS вартістю 4900 гривень, плазмовий телевізор LD55LA662V вартістю 16400 гривень, плазмовий телевізор LD32LA660V, вартістю 6200 гривень, розкладний диван вартістю 8500 гривень, електрична духовка Hotpoint-Ariston FK 1039Е20, вартістю 5200 гривень, всього на загальну суму 90600 гривень та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину майна на загальну суму 45300 гривень.

Визнати спільним майном подружжя автомобіль DAEWOO LANOS 1998 року випуску, д/н НОМЕР_12 вартістю 65840 гривень, залишивши автомобіль в користуванні ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину вартості автомобіля DAEWOO LANOS 1998 року випуску, д/н НОМЕР_12 в сумі 32920 гривень.

В іншій частині позову позивачу відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки MITSUBISHI PAJERO 2.5 TD 2014 року випуску, д/н НОМЕР_8 та автомобіль марки HYUNDAI ACCENT 2007 року випуску д/н НОМЕР_6, залишивши автомобілі в користуванні ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість Ѕ частини автомобілів марки MITSUBISHI PAJERO 2.5 TD 2014 року випуску, д/н НОМЕР_8 та марки HYUNDAI ACCENT 2007 року випуску д/н НОМЕР_6 в загальній сумі 450 325 грн.

В іншій частині позову позивачу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 4802,50 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий :

Повний текст рішення виготовлено 15.02.2019 року.