Справа № 22ц-918 2007 р. Головуючий по І інстанції
Категорія: з договірних Грабовий П.С.
правовідносин Доповідач в апеляційній
інстанції Скіць М.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Трюхана Г.М.
суддів Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі Бурдуковій О.В.
з участю адвокатів ОСОБА_4., ОСОБА_5.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу відповідача по справі ОСОБА_1на рішення Соснівського районного суду від 19 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3і ОСОБА_1про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля,
встановила:
ОСОБА_2. 15 грудня 2006 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом, вказуючи, що 13 вересня 2006 року її чоловік, відповідач по справі ОСОБА_3. уклав з другим відповідачем ОСОБА_1. договір купівлі - продажу автомобіля КАМАЗ 55102 д.н.з: НОМЕР_1, який належав першому відповідачу на праві спільної сумісної власності подружжя.
Посилаючись на вимоги сімейного і цивільного законодавства, зокрема ст. ст. 60, 63, 65 СК України та ст. ст. 203, 215, 216, 368, 369 ЦК України просила суд визнати недійсним договір купівлі - продажу автомобіля КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1, укладений 13 вересня 2006 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_1. і зареєстрований в МРЕВ ДАІ який належав продавцю на праві спільної сумісної власності подружжя т.я. він був вчинений без її згоди на відчуження і відповідно продавець перевищив свої повноваження.
Рішенням Соснівського районного суду від 19 березня 2007 року вимоги ОСОБА_2задоволені в повному обсязі. Визнано недійсним договір купівлі - продажу автомобіля КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1, укладений 13 вересня 2006 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_1. і зареєстрований в МРЕВ ДАІ та прийнято рішення про повернення вищезазначеного автомобіля ОСОБА_3.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2. з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи і судом не вжито всіх заходів до повного, всебічного і об"єктивного розгляду справи та не було вирішене питання подвійної реституції.
При цьому вказується, що суд не врахував, що 15 вересня 2006 року по факту крадіжки майна позивачки Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області була порушена кримінальна справа № 0100600463.
2
При провадження слідства по вищезазначеній справі позивачка і її чоловік- відповідач по даній справі ОСОБА_3. та їх донька, при допитах в якості потерпілої і свідків зазначали, що за автомобіль вони отримали гроші в сумі 65 782 гривні, зокрема 4000 доларів США та 7100 Євро. Гроші особисто під покупця отримувала позивачка, перерахувала їх і розпорядилась ними на власний розсуд тобто сховала.
По кримінальній справі вона визнана потерпілою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду повинно бути скасовано і по справі ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2. з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки, районний суд виходив з того, що договір купівлі - продажу автомобіля вчинений одним з подружжя, без згоди другого із подружжя тобто позивачки, та при його укладенні не додержана форма, встановлена законом, а саме не вказана його вартість. З вказаних підстав суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірний договір необхідно визнати недійсним і повернути автомобіль попередньому власнику, тобто продавцю.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. З і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Відповідно до змісту ст. 203 ЦК України зміст право чину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Волевиявлення учасника право чину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до положень ст. ст. 208-210 ЦК України договори купівлі - продажу автомобілів повинні укладатися в письмовій формі, нотаріально посвідчуватися та підлягають державній реєстрації.
Відповідно до положень Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою KM України №1388 від 07 вересня 1998 року з наступними змінами та Інструкції про проведення державної реєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно - екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 335 від 10 квітня 2002 року правомірність придбання транспортного засобу може посвідчуватися підрозділами ДАІ.
Судом апеляційної інстанції встановлено і підтверджено матеріалами цивільної та кримінальної справи № 0100600463 порушеної 25 вересня 2006 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області крадіжки чужого майна з проникненням в житло, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, що 13 вересня 2006 року між ОСОБА_3. і ОСОБА_1. було укладено договір № 31778 купівлі - продажу автомобіля КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований в МРЕВ ДАІ УМВС України в Черкаській області вартістю 65 782 гривні, зокрема 4000 доларів США та 7100 Євро безпосередньо отримувала позивачка по справі.
Відповідно до вимог чинного цивільного законодавства України, встановлено принцип свободи договору, згідно якого сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору, з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та обов'язкові умови, відповідно до закону. Також сторони мають право укласти договір та відповідно і реєструвати його у визначеному ними за спільною згоду органі,
3
визначеному законодавством, а в даному випадку МРЕВ ДАІ УМВС України в Черкаській області.
Як випливає із змісту ст. 213 ЦК України, при визначенні справжньої волі особи, яка вчинила правочин суд має взяти до уваги мету, з якою було укладено даний правочин, подальшу поведінку сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
До того ж в судовому засіданні встановлено, що усталена практика реєстрації вантажних автомобілів у МРЕВ ДАІ УМВС України визначена на законодавчому рівні і характеризується типовою формою договору.
Як вбачається з вимог ст. 218 ЦК України , заперечення однією із сторін факту вчинення правочину може доводитись лише письмовими доказами та рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків, але рішення суду щодо ствердження стороною факту вчинення правочину може ґрунтуватись на показах свідків.
З матеріалів кримінальної справи № 0100600463, порушеної 25 вересня 2006 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області по факту крадіжки чужого майна з проникненням в житло, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України вбачається, що 13 вересня 2006 року між ОСОБА_3. за згодою його дружини ОСОБА_2. і ОСОБА_1. було укладено договір № 31778 купівлі - продажу автомобіля КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований в МРЕВ ДАІ УМВС України в Черкаській області вартістю 65 782 гривні. Гроші за автомобіль особисто отримала позивачка, зокрема 4000 доларів США та 7100 Євро.
Таким чином, хоча позивачка, за її твердженням, і не надавала згоди на продаж автомобіля, проте фактично договір укладений її чоловіком не суперечив її волі і був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, а отже він відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.
Проаналізувавши викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуваний правочин, як такий, що за змістом не суперечить цивільному законодавству, його учасники мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення його учасників, як встановлено, було вільним і відповідало їх внутрішній волі, був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним зумовлені є чинним.
Недотримання вимоги щодо його форми, на яку посилається позивачка, а саме на те, що вона не надавала письмової згоди на відчуження і в договорі не зазначена ціна, не може бути підставою для визнання його недійсним.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. ст. 203, 208-210, 213,218 ЦК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити, рішення Соснівського районного суду від 19 березня 2007 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_3 і ОСОБА_1про визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля відмовити.
Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.