Справа № 178/274/18

Провадження № 1-кп/209/65/19

У Х В А Л А

13.02.2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

       головуючого судді Байбари Г.А.,

       суддів Лобарчук О.О., Багбая Є.Д.,

за участю секретаря -Кулік О.О.,

прокурора – Федченка В.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_7,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження, внесеного в ЄРДР за № 12016040460000697, відносно:

       ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця. який має загальну середню освіту, одружений, не працював, зареєстрований та мешкав за адресо.: АДРЕСА_1, засуджений 04.03.2011 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 121 КК України;

       ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця. який має загальну середню освіту, не одружений, не працював, зареєстрований за адресо: Дніпропетровська обл. м. Синельниково, вул. Покровська, 20/2, не має місця постійного проживання, раніше засуджений 03.06.2016 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 року,

обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України;

       ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України;

       ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосування якого продовжувалося судом до 14 лютого 2019 року.

Прокурор звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до 60 днів, відносно обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та підтримував свої клопотання в судовому засідання, стверджуючи, що на даний час існують ризики того, що обидва обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини, можуть перешкоджати кримінальному провадженню впливаючи на недопитаних потерпілих та свідківня, а також можуть вчинити інші кримінальні правопорушення. Вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможуть забезпечити запобігання вказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стверджував, що не вчиняв інкримінованих йому злочинів, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання, вважаючи, що прокурором не доведені вказані ним ризики, та просила змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_2 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стверджував, що не вчиняв інкримінованих йому злочинів, та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він має постійне місце проживання, мешкав з дружиною та дитиною.

Захисник  ОСОБА_6 заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, вважаючи, що прокурором не доведені вказані ним ризики, та просив  змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Згідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно пункту 5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 року.

       ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.2 ст. 121 КК України, а ОСОБА_1 обвинувачуються в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 121 КК України, за що їм, в разі доведеності вини, може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

       Суду надані вагомі докази, які відкривалися стороні захисту, що обгрунтовують обвинувачення ОСОБА_2  і ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих злочинів.

       Обвинувачений ОСОБА_2 на час скоєння злочинів та його затримання не працював та не мав джерел доходів, він не одружений, не має дітей, не має постійного місця проживання, обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку після звільнення його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням..

       Обвинувачений ОСОБА_1 також на час скоєння злочинів та його затримання не працював, раніше неодноразово засуджувався за скоєння корисливих злочинів та злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, має непогашену судимість.

       Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які не мають міцних соціальних зв'язків, постійної роботи, можуть ухилятися від суду з метою уникнення можливого покарання в разі доведення їх вини у скоєнні інкримінованих злочинів.

Суд вважає, що обвинувачені можуть впливати на недопитаних у кримінальному провадженні потерпілих та свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які мають непогашені судимості, не працюючи, та не маючи джерела доходів можуть скоїти інші корисливі злочини.

На даний час вказані вище ризики не відпали та не зменшилися.

Суд вважає, що застосування інших більш м’яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігання зазначеним вище ризикам, передбачених у ст.177 КПК України.

       На думку суду тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 331 КПК України, суд

ПостановиВ:

       Продовжити до 12 квітня 2019 року, включно, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент ухвалення.

               Головуючий суддя                                      Г.А. Байбара

                       Судді                                       О.О. Лобарчук

ОСОБА_9