Справа № 22ц-1022/2006 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Гордійко Ю.Г.
Доповідач - Позігун М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2006 року м.Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ПОЗІГУНА М.І.
суддів СКРИПКИ А.А., ШЕВЧЕНКА В.М.
при секретарі ПІЛЬГУЙ Н.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просила зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування, шляхом зносу за їх рахунок частини побудованого гаража та стягнути з відповідачів солідарно на її користь 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що вона отримала у спадщину житловий будинок АДРЕСА_1. Згідно з рішенням Чернігівської міської ради від 28.10.2003 року з нею було укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель на п'ять років. По-сусідству розташовані садиби НОМЕР_2, НОМЕР_3 і НОМЕР_1. Для проходу та проїзду до її та вказаних садиб пролягає земельна ділянка шириною 4 м і довжиною 8 м, яка використовується як об'єкт загального користування. Мешканці садиби № НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовільно відгородили частину земельної ділянки загального користування розміром 2 м + 8 м та збудували там частину гаража без згоди сусідів на зміну правил користування земельною ділянкою загального користування, чим поставили її і її сім'ю в таке становище, що вона не має змоги повноцінно використовувати земельну ділянку загального користування ( до її садиби не може проїхати транспорт, гараж затіняє її половину і з нього стікають опади, що спричиняє певні незручності, для усунення яких необхідні як фізичні, так і моральні витрати).
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування та стягнення моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд невірно в рішенні виклав суть висновку судової будівельно-технічної експертизи, де чітко і ясно вказано, що гараж побудовано самовільно, з відступами від вимог ДБН 360-92 і вимог ст. 376 ЦК України, що призводить до того, що вона не має можливості в повній мірі користуватися своїми правами. Суд безпідставно не залучив до участі у справі представника Чернігівської міської ради.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до слідуючого висновку.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № НОМЕР_2 гараж відповідачів знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_1, межу цього домоволодіння не перетинає; параметри наявного проїзду не суперечать вимогам державних будівельних норм, його ширина коливається від 3,93 м до 7,28 м (а.с.63-71), тому відсутні перешкоди зі сторони відповідачів в користуванні позивачкою цим проїздом та підстави для зобов'язання відповідачів зносу будь-якої частини їх гаражу. Факт заподіяння моральної шкоди позивачка не довела.
Даний висновок суду відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.
Так, дійсно згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № НОМЕР_2 будівництво гаражу відповідачами здійснене без проекту, узгодженого в установленому порядку з відповідними органами Держнагляду, без належного дозволу виконкому Новозаводського районної ради і згідно з вимогами ст. 376 ЦК України являється самочинним будівництвом. При будівництві гаражу є відступи від вимог ДБН 360-92 і вимог ст. 376 ЦК України. Проте, збудований відповідачами гараж знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_1, лівим кутом виходить на межу між ділянкою № НОМЕР_1 і проїздом загального користування, не перетинаючи її, тобто своїм розташуванням не спричиняє позивачці перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування. Доводи апеляційної скарги про те, що будівництво гаражу з порушенням будівельних норм та його розташування порушують права позивачки не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Крім того, спірна будівля побудована в 1995 році, а ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 в листопаді 2004 року (а.с. 11), і в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, щоб попередній власник заперечував проти склавшогося з 1995 року порядку користування проїздом.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування вірного по суті рішення
суду, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.