Справа № 22ц-992/2006                              Головуючий у першій інстанції - Мамонова О.Є.

Категорія - цивільна                                     Доповідач - Шевченко В.М.

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2006 року                                                                  м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді                 Позігуна М.І.

суддів                  Шевченка В.М., Скрипки А.А.

при секретарі                Пільгуй Н.В.

з участю представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 27 квітня 2006 року по справі за позовом представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року Юридичне детективно-охоронне агенство "Кобра" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 квітня 2006 року та ухвалити нове рішення, а саме: визнати право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, виселити ОСОБА_2 із спірної квартири, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 906 грн. 85 коп. понесених нею судових витрат. Свої вимоги мотивує тим, що рішення судом ухвалене на підставі неповно з"ясованих обставин в цивільній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом безпідставно не були взяті до уваги свідчення відповідача ОСОБА_2, який пояснив, що дійсно за гроші батька позивачки була придбана спірна квартира. Відповідач пояснив також, що грошей для придбання спірної квартири він особисто не давав, при купівлі-продажу цієї квартири присутнім не був. В судовому засіданні позивачка заявила клопотання про доповнення своїх позовних вимог та просила суд виселити відповідача із спірної квартири без надання йому іншого жилого приміщення, але судом дане клопотання зовсім не розглядалось і рішення про його задоволення чи відхилення не приймалось, чим порушено процесуальні права позивачки.

Оскаржуваним рішенням суду в задоволенні позову Юридичного детективно-охоронного агенства "Кобра" в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої власності на квартиру відмовлено. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, який було зареєстровано 31.07.1993 року, розірвання шлюбу між сторонами зареєстровано 06.06.2001 року. Під час подружнього життя, 05.11.1999р. за договором купівлі-продажу на ім"я ОСОБА_1 була придбана трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до ст.63 СК України дружина і чоловік мають рівні права володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Таким чином, спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1, ОСОБА_2осилання позивача та її представника на те, що спірна квартира хоча і була придбана за час перебування ОСОБА_1 в шлюбі, але за кошти, які були подаровані їй її батьком ОСОБА_3 і вона була" придбана саме за ці кошти, належними доказами в суді не підтверджено, а показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 в даному випадку не можуть бути взяті судом до уваги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ст.57 СК України, якою обґрунтовувались позовні вимоги, до особистої приватної власності дружини, чоловіка віднесено майно не тільки набуте кожним з них до шлюбу, а й майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

По суті справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, який було зареєстровано 31.07.1993 року, розірвання шлюбу між сторонами зареєстровано 06.06.2001 року. Під час подружнього життя, 05.11.1999р. за договором купівлі-продажу на ім"я ОСОБА_1 була придбана трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, спірна квартира, набута сторонами за час шлюбу, належить їм, відповідно до ст.60 СК України, на праві спільної сумісної власності.

Крім того, ОСОБА_1 має правовстановлюючий документ на спірну квартиру і додаткового підтвердження даного факту шляхом визнання за нею права власності на квартиру останній не потрібно.

Твердження представника позивача про те, що ОСОБА_1 за кошти батька - ОСОБА_3 купила для себе квартиру АДРЕСА_1, не підтверджені належними доказами, а тому суд обгрунтовано не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Таким чином, суд обгрунтовано дійшов висновку про відсутність передбачених ст.57 СК України підстав для визнання за ОСОБА_1 особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний

суд, -

УХВАЛИ В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.