Справа № 2-а-145/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

    Мотивована

             08 лютого 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого  судді Мілєйко Є.Д., при секретарі Кобзар Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,

                                                                         В С Т А Н О В И В:

             12.01.2010 року звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити йому щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1195,20 грн., посилаючись на те, що  згідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 вказаного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2009 році така допомога виплачувалась йому у неналежному розмірі, лише 10%, що не відповідає вимогам вищезгаданого Закону. Внаслідок чого, утворилась недоплата за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 1195,20 грн.

             Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

             Представник відповідача – УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, надавши суду письмові заперечення проти позову, в яких просив розглядати справу без участі представника управління, а також зазначив, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Пунктом 8 постанови від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жерти нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,1 грн. з 01 липня 2008 року – 48,2 грн. та з 01 жовтня 2008 року – 49,8 грн. Оскільки, інших нормативно – правових актів щодо розміру підвищення надбавки „дитина війни” не було прийнято, отже на теперішній час діє означена постанова (№ 530 від 28.05.2008 року), управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки в 2009 році надбавку „дитина війни” виплачує в сумі 49,80 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007р. визнано  не конституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та ці положення втратили чинність. Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” не передбачені виплати відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Крім того, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тож підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення, не має. Просив відмовити у задоволенні позову .

             Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав:

             Судом  встановлено, що позивач ОСОБА_1, 05 серпня 1943 року, що підтверджується копією паспорту громадянина України.

 Згідно із статтею 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 р., дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні даного Закону. Відповідачем даний факт не заперечується.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.  

             Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

           Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки та отримує пенсію за віком, в т.ч. надбавку „дитина війни” з 01 січня 2009 року по теперішній час в розмірі 49,80 грн.

           Зазначені обставини підтверджені довідкою відділу пенсійного забезпечення УПФУ у Микитівському районі м. Горлівки.

           Частиною 2 статті 54 розділу VI Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

           Відповідно до п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн.  та з 1 жовтня - 49,80 грн.

             Відповідно до ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

             Зазначеним Законом не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього Закону мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.

             Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент – Верховна Рада. Конституцією України не передбачено права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195-IV „Про соціальний захист дітей війни” у 2009 році не призупинялась.  

             Відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

             Враховуючи, що порядок обчислення мінімальної пенсії за віком встановлений лише нормами Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд вважає за необхідне також застосувати аналогію закону, закріплену ч. 7 ст. 9 КАС України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

              Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн. Частиною 1 статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

            Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1 встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2009 року у розмірі 573 грн.

           У зв’язку з тим, що відповідно до вимог ст. 100 КАС України жодна із сторін не наполягає на застосуванні позовної давності, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки щодо  не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

              Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується щомісячна доплата до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен донарахувати та виплатити позивачу 1240,20 грн. (498 грн. ? 30% х 10 міс. - 498 грн. ? 10% ? 10 міс. + 573 грн. ? 30% ? 2 міс - 498 грн.. ? 10% ? 2 міс)

             Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

             Тому,  з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд виходить за межі позовних вимог, та вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1240,20 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

 Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити.  

             Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо  не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

              Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки  нарахувати та сплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 20 коп.

             На постанову до Донецького апеляційного адміністративного  суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10 днів  з дня складання постанови у повному обсязі (10.02.2010р.) заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

             Суддя:                                                                                                             Є.Д. Мілєйко