Судове рішення 2-а-24/10 від 09.02.2010

Судове рішення #7708981

справа № 2-а-24/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

(вступна та резолютивна частина)

11 січня 2010 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю прокурора-Мозгового С.К.,

позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії,

встановив:

Відповідно до правил ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкладається до 18 січня 2010 року.

Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст.19, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Позов ОСОБА_1 міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії,- задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області у непроведенні перерахунку та невиплаті в повному розмірі ОСОБА_2 пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов"язати Управління пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року державну пенсію згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та продовжувати нарахування та виплату пенсії згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 ч.1 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку, передбаченому ст. 186 ч.5 КАС України.

Суддя Олійник В.П. .

копія

справа № 2-а-24/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 січня 2010 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю прокурора-Мозгового С.К.,

позивача,

встановив:

ОСОБА_1 міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Ніжині Чернігівської області (далі-відповідача) про визнання дій щодо нарахування та виплати пенсії протиправними та зобов"язання провести з 22 травня 2008 року перерахунок та виплатити пенсію згідно ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з подальшою виплатою пенсії з врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що ОСОБА_2 являється постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 01, є інвалідом 02 групи, відповідач в порушення закону виплачує пенсію в меншому розмірі.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порядок обчислення пенсії визначається Кабінетом Міністрів України, розрахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проведено відповідно до Постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету"; застосування мінімального розміру пенсії по інвалідності виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, безпідставне; витрати для призначення та виплати пенсії у більших розмірах не передбачені; позивач не має 20 років страхового стажу; просив розглянути справу за відсутності.

В судовому засіданні прокурор Мозговий С.К. підтримав позов за вищевикладених обставин.

В судовому засіданні позивач підтримала позов за вищевикладених обставин, пояснивши, що являється постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 01 категорії, інвалідом 02 групи, перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на вимогу перерахунку пенсії у травні 2009 року відповідач належним чином не реагує, про порушення свого права на пенсію дізналась в травні 2009 року.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, подавши суду клопотання про можливість розгляду справи за відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову зі слідуючих підстав.

Підстави представництва інтересів позивача ОСОБА_1 міжрайонною прокуратурою у суді узгоджуються із вимогами ст. 36-1 ч.2 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року N 1789-XII, оскільки позивач у зв"язку із захворюванням та через неналежний матеріальний стан неспроможний самостійно захистити свої порушені права на соціальний захист та реалізувати процесуальні повноваження.

Позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 01 категорії та інвалідом 02 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку у відповідача та одержує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до ст.ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII (далі-Закону N 796-XII), що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача в судовому засіданні, і не заперечується відповідачем в запереченнях на адміністративний позов.

Статтею 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Положеннями ст. 54 Закону N 796-XII (в редакції Закону станом на 28.12.2007 року) передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності - 08 мінімальних пенсій за віком, при цьому додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 01 призначається інвалідам 02 групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком (ст.50 Закону N 796-XII). Порядок обчислення таких пенсій визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (далі-Постанова №1 від 03.01.2002 року), відповідно до якої розрахунок пенсії проводиться із врахуванням розрахункової величини 19 грн. 91 коп..

Відповідно до ст. 9 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, при цьому у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Постанова № 1 від 03.01.2002 року, на яку посилається відповідач, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати пенсій та допомоги не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України, при цьому Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме положення Закону N 796-XII, а не вищезазначена Постанова №1 від 03.01.2002 року. Окрім цього суд враховує, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком, при цьому ст.19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі-Закон №1058-ІV), мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена даним Законом, для розрахунку підвищень пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону N 796-XII.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст.28 Закону №1058-ІV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про державний бюджет України на відповідний рік, тобто з даного розміру визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік” (в редакції Закону станом на 28.12.2007 року) особам, віднесеним до категорії 01, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 02 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року), тобто з 22 травня 2008 року інвалідам 02 групи повинна призначатися щомісячна додаткова пенсія за шкоду у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 вищезазначеного Закону встановлені розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, які не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 02 групі інвалідності – 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року), тобто з 22 травня 2008 року розмір пенсії для осіб даної категорії повинен бути не нижчим 08 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин відповідач з 22 травня 2008 року діяв всупереч ст. 19 ч.2 Конституції України.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року N 835-VI не було зупинено виплати пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону N 796-XII в повному розмірі.

Згідно ст. 100 ч.2 КАС України встановлено, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

За захистом порушених прав позивач звернувся до суду 04 грудня 2009 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду, позивач являється постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 01 категорії та інвалідом 02 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, має неналежний рівень матеріального забезпечення, при цьому суд із врахуванням принципу верховенства права, конституційного права на достатній життєвий рівень, враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке полягає, зокрема, у захисті прав, свобод та інтересів фізичних осіб, права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року), конституційні гарантії підтримання державою рівня соціального забезпечення. За таких обставин суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, що є підставою для розгляду і вирішення даної справи.

Згідно заперечення на адміністративний позов та клопотання від 30 грудня 2009 року відповідач не наполягає на застосуванні пропуску строку звернення до суду згідно положень ст. 100 ч.1 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст.19, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст. 36-1Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив: