Справа 2-1062/10

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 січня 2010 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді  Шликова С.П.,

при секретарі –  Шаховій А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги наступним.

Гуртожиток №2 за адресою: м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, 99 знаходиться у комунальній власності та належить на праві господарського ведення ККП ДМР “Донелектроавтотранс”.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 були вселені в цей гуртожиток та зареєстрована за вказаною адресою на підставі ордеру на зайняття житлової площі в гуртожитку ТТУ №055 серії Б від 14.08.1988 року.

Фактично відповідачі за власною ініціативою залишили гуртожиток, та не проживають в ньому з 19.07.2005 року, однак самостійно з реєстраційного обліку зняті не були.

Позивач зазначає, що підприємство, як балансоутримувач гуртожитку №2 в будинку №99 по вул.. Р.Люксембург в м. Донецьку, яка належить йому на праві господарського ведення, має право вимагати усунення яких – небудь порушень його права володіння, а саме, позбавлення відповідачів права користування житловим приміщенням в даному гуртожитку, а також зняття з реєстраційного обліку, оскільки відповідачі не проживають за вказаною адресою вже більше шести місяців, тим самим перешкоджають позивачу вселити та зареєструвати інших осіб, які працюють на підприємстві та потребують житло.  

Просили суд визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 такими, що втратили право  користування жилим приміщенням.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, та просила визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, буд. №99 (гуртожиток №2).

Відповідач до судового засідання не з’явився, був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, вручити йому повістку не має можливості, через його відсутність за останнім відомим місцем реєстрації, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, за таких обставин відповідач належним чином повідомлений  про час і місце розгляду справи, але від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених вимог, тому суд приходить до висновку, що місце фактичного перебування відповідача невідоме, і вважає можливим розглянути справу у його відсутність відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до інвентаризаційної картки обліку основних коштів №0069  гуртожиток №2 за адресою: м. Донецьк, вул.. Р.Люксембург, 99 знаходиться у комунальній власності та належить на праві господарського ведення ККП ДМР “Донелектроавтотранс” (а.с.3).

Судом встановлено, що на підставі ордеру на зайняття житлової площі в гуртожитку ТТУ №055 серія Б від 14.08.1988 року, яке виділено  ОСОБА_1, ОСОБА_2 кімнату на склад сім’ї із двох чоловік (а.с.6).

У судовому засіданні встановлено, що згідно копії картки «Форми А» ОСОБА_1В зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 17 червня 1988 року (гуртожиток), ОСОБА_2Б зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23 березня 1988 року (гуртожиток), (а.с.6).

Як вбачається до наданих актів від 11.10.2006 року, 30.10.2007 року, 04.04.2008 року, 10.11.2008 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 за зазначеною адресою не мешкають, обов’язки по платі за комунальні послуги не несуть з липня  2005 року (а.с.7-11).

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ніхто не перешкоджає проживанню відповідачів в спірній кімнаті, дані обставини також підтверджуються тим, що відповідачем не подано до суду у встановленому законом порядку, позову про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Згідно до ч.1 ст. 8 ЦК України, оскільки нормами чинного ЖК України не врегульовано питання про визнання особи втратившої право користування житлових приміщень (гуртожитків), а дане питання регулюється Главою ІІ «Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду» ЖК України, то суд вважає необхідним в даному випадку застосувати аналогію закону.    

Відповідно до ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України  визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи  понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Крім того, за правилами ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачене державне мито при зверненні до суду та судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.  

За таких обставин суд вважає, що позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, підлягає задоволенню.

На підставі ч.1 ст.71, ст. 72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України -

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: м. Донецьк - 114, вул. Р.Люксембург, будинок №99 (гуртожиток№2).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донелектроавтотранс” судові витрати в розмірі 17 (сімнадцять) гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) грн.. 50 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: