Справа №2-108/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Марченко Л.М.,

при секретарі Кривошеєнко О.В.,

за участю     позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання незаконними дії по підвищенню відсоткової ставки, визнання частково недійсним  кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання незаконними дії по підвищенню відсоткової ставки, визнання частково недійсним  кредитного договору.

В ході судового провадження по справі відповідачем представлені правовстановлюючі документи про перейменування закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

В судовому засіданні позивач позов підтримав та показав, що 13.03.2007 року він отримав кредит в сумі 44400 грн. для придбання автомобілю на умовах Кредитного договору №КТНЗАU08640054 від 13.03.2007 року, укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк». Кредит був наданий на строк до 12.03.2012 року. Відсотки за користування кредитом були передбачені п.7.1 Договору, за яким щомісячна виплата заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді і комісії склала 1172,91 грн. Він належним чином проводив погашення кредиту, коли при здійсненні чергового платежу на при кінці березня 2009 року зі слів працівника банку дізнався про наявність простроченої заборгованості. Остання виникла через підвищення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором, про що йому в порушення п.2.3.1 Договору не було повідомлено письмово в 7-денний строк. З цих підстав просить визнати неправомірними дії відповідача по підвищенню відсоткової ставки за Кредитним договором №КТНЗАU08640054 від 13.03.2007 року. З огляду на положення ст.1056-1 ЦПК України, ст.55 ч.4 Закону України «Про банки та банківську діяльність», згідно яким банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених договорів, зокрема збільшувати розмір процентів, просить визнати недійсними пункт 2.3.1 та абзац другий пункту 2.3.3 Кредитного договору №КТНЗАU08640054 від 13.03.2007 року, як такі що не відповідають вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та показала, що на момент укладення договору кредиту чинне законодавство, а саме ст.651 ч.1 ЦК України, ст.55 ч.4 Закону України «Про банки та банківську діяльність», дозволяло банкам в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору. Зміни до договорів з позивачем відбулися 05.01.2009 року, за якими останній повинен був проводити погашення кредиту за підвищеними відсотковими ставками з 01.02.2009 року. На виконання п.2.3.1 Кредитного договору №КТНЗАU08640054 від 13.03.2007 року на адресу позивача головним офісом банку було направлено письмове повідомлення №9025427 рекомендованою кореспонденцією, яке позивачем отримано не було та повернуто відділенням поштового зв’язку за закінченням терміну зберігання 10.02.2009 року. Вдруге таке відправлення за №1254728 було направлено на адресу позивача ОСОБА_3 відділенням банку та отримано адресатом 07.02.2009 року, що підтверджується даними реєстру поштових відправлень та довідкою Центра поштового зв’язку №7. Таким чином банк виконав умови укладеного с позивачем договору та його дії не суперечать законодавству. Зміни же в законодавстві, що відбулися з прийняттям Закону України №661-VІ від 12.12.2008 року, зокрема ст.1056-1 ЦК України, набрали чинності 11.01.2009 року, тобто вже після прийняття банком рішення (05.01.2009 року) про зміни умов договору з позивачем, у зв’язку з чим нове законодавство не має зворотної сили на правовідносини, що відбулися. З огляду на вказане, просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши доводи позову та заперечень, надані докази – копію Кредитного договору №КТНЗАU08640054 від 13.03.2007 року (а.с.7-9), копії заяв (а.с.13-16,21), копії листів банка (а.с.17-18,22,32), копію реєстру поштових відправлень банку (а.с.31), копію наказу банку про підвищення відсоткової ставки від 05.01.2009 року, лист центру поштового зв’язку №7 м.Краматорська від 17.11.2009 року, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 13.03.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (зараз ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №КТНЗАU08640054, за якими позивач отримав кредит на купівлю автомобілю в сумі 44400 грн. та зобов’язався повернути кредит та проценти за користування кредитом шляхом виплати щомісячних платежів в строк до 12.03.2012 року (п.7.1 Договору).

Згідно пункту 2.3.1 кредитного договору №КТНЗАU08640054 від 13.03.2007 року  закріплено право банка в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки. Реалізація цього права здійснюється банком шляхом прийняття управлінського рішення (ст.92,99 ЦК України). Згідно наведених пунктів Договорів, при цьому банк повинен надіслати позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом семи календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Рішення про зміну з 01.02.2009 року процентної ставки всього до 27,48% за кредитними договорами з позивачем ОСОБА_1 було прийнято ПАТ КБ «ПриватБанк» 05.01.2009 року, що підтверджується копією відповідного наказу №КТ-БТ-СП-2009-1/1.

На виконання пункту 2.3.1 Кредитного договору на адресу позивача банком було направлено письмове повідомлення про вчинені зміни до договору, що підтверджується копією листа ПАТ КБ «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ від 06.01.2009 року (а.с.32), даними реєстру поштових відправлень №329 avt від 06.01.2009 року (пункт 9, лист №9025427) (а.с.31), листом центру поштового зв’язку №7 м.Краматорська від 17.11.2009 року, яким підтверджується надходження вказаного поштового відправлення на адресу позивача, однак останнім тривалий час не було отримано та 10.02.2009 року повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, банком були виконані умови кредитного договору щодо своєчасного надіслання письмового повідомлення позивачу про вчинені в односторонньому порядку зміни до договору.

Такі зміни не суперечать положенню чинного на той час законодавства – ст.651 ч.1 ЦК України, ст.55 ч.4 Закону України «Про банки та банківську діяльність», за якими банкам дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору.

Зміни же в законодавстві, що відбулися з прийняттям Закону України №661-VІ від 12.12.2008 року, зокрема ст.1056-1 ЦК України, набрали чинності 11.01.2009 року (через 10 днів з моменту опублікування, опублікування відбулося 30.12.2008 року), тобто вже після прийняття банком наказу від 05.01.2009 року про зміни умов договору з позивачем, у зв’язку з чим нове законодавство не має зворотної сили стосовно правовідносин, що відбулися.

На підставі наведеного, в позові про визнання неправомірними дій відповідача по підвищенню в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором, слід відмовити за необґрунтованість.

Крім того, з огляду на ст.1056-1 ЦК України позивач просить визнати пункти 2.3.1 та 2.3.3 Кредитного договору недійсними через їх невідповідність закону.

Однак в задоволенні таких вимог слід відмовити, оскільки наведені пункти договору не викликали для сторін правові наслідки, після змін до законодавства банк не скористався вказаними пунктами договору та не породив спір між сторонами. Суд же відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України вирішує фактичні спори та не приймає рішень на майбутнє.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України через необґрунтованість позову понесені позивачем судові витрати в сумі 30 грн. (а.с.1) йому не відшкодовуються. Крім того на позивача слід покласти оплату судового збору в розмірі 8,50 грн., доплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,60,88,212,223 ЦПК України, ст.651,653,1056-1 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки та банківську діяльність», суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання незаконними дії по підвищенню відсоткової ставки, визнання частково недійсним  кредитного договору, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. (вісім гривень 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. (сім гривень 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано в Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Краматорський міський суд.

    Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковано в одному екземплярі.

    Суддя: