Дата документу 05.02.2019 Справа № 320/3560/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №320/3560/18 Головуючий у 1 інстанції: Міщенко Т.М.

Провадження № 22-ц/807/134/19 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» лютого 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Бєлки В.Ю.

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційними скаргами ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІОЛ» на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року про забезпечення позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІОЛ», ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «БІОЛ», ТОВ «ТД БІОЛ», ОСОБА_3, в якому просив визнати дії відповідачів неправомірними, як такі, що призвели до порушення права власності та спричинили шкоду; визнати недійсними договори, за якими були продані транспортні засоби належні ТОВ «БІОЛ», на користь ТОВ «ТД БІОЛ»; застосувати наслідки недійсності договорів шляхом зобов'язання ТОВ «ТД «БІОЛ» повернути ТОВ «БІОЛ» транспортні засоби та стягнення з відповідачів в солідарному порядку завданої майнової та моральної шкоди у сумарному розмірі 31 949 837,55 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що відповідач ОСОБА_3, будучи директором та учасником ТОВ «БІОЛ», всупереч установленому законом та Статутом товариства порядку без будь-яких рішень зборів учасників товариства, яким є позивач (зі статутним капіталом 50%), здійснив продаж належних товариству 22 транспортних засобів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІОЛ».

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на вищезазначені транспортні засоби, опечатати та передати на відповідальне зберігання ТОВ «БІОЛ»; заборонити посадовим особам та представникам ТОВ «БІОЛ» та ТОВ «Торговий дім «БІОЛ» користуватись, відчужувати, переоформлювати, здійснювати перереєстрацію або розпоряджатись іншим чином вказаними транспортними засобами; заборонити вищезазначеним транспортним засобам виїзд за межі міста Мелітополь Запорізької області; накласти арешт на всі поточні банківські рахунки, що належать ТОВ «БІОЛ» в межах суми заявлених позовних вимог, а саме 31 949 837,55 грн., за винятком виплат, необхідних для сплати заробітної плати та обов'язкових внесків, зборів та платежів передбачених законодавством України; накласти арешт на всі поточні банківські рахунки, що належать ТОВ «Торговий дім «БІОЛ» в межах суми заявлених позовних вимог, а саме 31 949 837,55 гривень, за винятком виплат необхідних для сплати заробітної плати та обов'язкових внесків, зборів та платежів передбачених законодавством України; накласти арешт на всі поточні банківські рахунки, що належать ОСОБА_3 в межах суми заявлених позовних вимог, а саме 31 949 837,55 гривень, за винятком виплат необхідних для сплати податків, зборів та платежів передбачених законодавством України; накласти арешт на готову продукцію, що виготовлена та належить ТОВ «БІОЛ» та зберігається за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, буд. 13/1.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову обґрунтовував існуванням ймовірності відчуження відповідачем вказаного майна під час розгляду справи, розміром відшкодування.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року заяву ОСОБА_4 задоволено частково.

Накладено арешт на наступні транспортні засоби, що зареєстровані на праві власності за ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», а саме:

- WIELTON PC 2SP, тип причіп бортовий - Е, 2012 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_46, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_2;

- RENAULT MIDLUM, тип вантажний бортовий-С, 2012 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_47, об'єм двигуна 7146, реєстраційний номерний номер НОМЕР_3, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_4;

- KOGEL YN18, тип загальний причіп пр-бортовий-тентований, 2004 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_48, реєстраційний номерний номер НОМЕР_5, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

- ГАЗ 3307, тип вантажний сміттєвоз, 1991 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_49, об'єм двигуна 4250, реєстраційний номерний номер НОМЕР_7, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_8;

- WIELTON PC 16К, тип загальний причіп пр-бортовий-тентований, 2009 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_50 реєстраційний номерний номер НОМЕР_9, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_10;

- WIELTON PC 16S, тип загальний причіп пр-бортовий-тентований, 2009 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_51, реєстраційний номерний номер НОМЕР_11, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_12;

- WIELTON NS3S, тип загальний причіп пр-бортовий-тентований, 2012 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_52, реєстраційний номерний номер НОМЕР_13, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_14;

- автомобіль марки, моделі RENAULT PREMIUM 430.19, тип вантажний сідловий тягач, 2012 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_53, об'єм двигуна 10837, реєстраційний номерний номер НОМЕР_15, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_16;

- MAN TGX 26.440, тип вантажний загальний бортовий - тентований, 2010 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_54, об'єм двигуна 10518, реєстраційний номерний номер НОМЕР_17, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_18;

- MAN TGX 26.440, тип вантажний загальний бортовий - тентований, 2010 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_55, об'єм двигуна 10518, реєстраційний номерний номер НОМЕР_19, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_20;

- MERSEDES-BENZ ATEGO 1518L, тип бортовий - С, 2013 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_56, об'єм двигуна 4249, реєстраційний номерний номер НОМЕР_21, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_22;

- FORD TOURNEO, тип легковий універсал-В, 2012 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_57, об'єм двигуна 1753, реєстраційний номерний номер НОМЕР_23, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_24;

- RENAULT MIDLUM 190.08, тип бортовий тентовий - вантажний, 2007 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_58, об'єм двигуна 4764, реєстраційний номерний номер НОМЕР_25, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_26;

- ГАЗ 5312, тип вантажний бортовий, 1989 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_59, об'єм двигуна 4750, реєстраційний номерний номер НОМЕР_27, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_28;

- MITSUBISHI PAGERO SPORT, тип загальний легковій універсал-В, 2016 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_60, об'єм двигуна 2442, реєстраційний номерний номер НОМЕР_29, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_29;

- RENAULT MASTER, тип бортовий - С, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_61, об'єм двигуна 2299, реєстраційний номерний номер НОМЕР_30, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_31;

- RENAULT MASTER, тип загальний вантажний бортовий - тентовий, 2014 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_62, об'єм двигуна 2299, реєстраційний номерний номер НОМЕР_32, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_33;

- MAN TGX 26.440, тип загальний вантажний бортовий - тентований, 2010 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_63, об'єм двигуна 10518, реєстраційний номерний номер НОМЕР_34, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_35;

- WIELTON PC 16K, тип загальний причіп пр-бортовий-тентований, 2009 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_64, реєстраційний номерний номер НОМЕР_36, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_37;

- RENAULT PREMIUM 440.26, тип бортовий - С вантажний, 2006 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_65, об'єм двигуна 10837, реєстраційний номерний номер НОМЕР_38, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_39;

- МАN Модель ТGХ 26.440, Тип загальний вантажний бортовий - тентований, 2010 року випуску, чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_66, реєстраційний номерний номер НОМЕР_40, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_41;

- SCHMITZ Модель GONHA Тип загальний напівпричеп н/пр - бортовий-тентований, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_67, реєстраційний номерний номер НОМЕР_42, якому присвоєний державний реєстраційний номер НОМЕР_43, із опечататанням та передачею на відповідальне зберігання ТОВ «БІОЛ» за адресою 72316, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, будинок, 21.

Накладено арешт на всі поточні банківські рахунки, що належать ТОВ «БІОЛ» в межах суми заявлених позовних вимог, а саме 31 949 837,55 гривень, за винятком виплат необхідних для сплати заробітної плати та обов'язкових внесків, зборів та платежів передбачених законодавством України.

Накладено арешт на всі поточні банківські рахунки, що належать ТОВ «Торговий дім «БІОЛ» в межах суми заявлених позовних вимог, а саме 31 949 837,55 гривень, за винятком виплат необхідних для сплати заробітної плати та обов'язкових внесків, зборів та платежів передбачених законодавством України.

Накладено арешт на всі поточні банківські рахунки, що належать ОСОБА_3 в межах суми заявлених позовних вимог, а саме 31 949 837,55 гривень, за винятком виплат необхідних для сплати податків, зборів та платежів передбачених законодавством України.

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність вжиття ним заходів для утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, недоведеність існування в нього поточних банківських рахунків, несплату позивачем судового збору, перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», позивач не є стороною оспорюваних договорів, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви, зняти арешт з зазначених транспортних засобів та банківських рахунків.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ТОВ «БІОЛ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність вжиття товариством заходів для утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, несплату позивачем судового збору, перешкоджання господарській діяності ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», позивач не є стороною оспорюваних договорів, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви, зняти арешт з зазначених банківських рахунків.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ТОВ «Торговий дім «БІОЛ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність вжиття товариством заходів для утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», недоведеність спричинення позивачу шкоди, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви, зняти арешт з зазначених транспортних засобів та банківських рахунків.

ОСОБА_4 подав відзиви на апеляційні скарги, посилаючись на обґрунтованість вимог про застосування заходів забезпечення позову, сплату судового збору у відповідності до вимог закону.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту на всі поточні банківські рахунки, які належать відповідачам в межах суми позовних вимог, зокрема 31 949 837,55 гривень, суд першої інстанції виходив з правомірності, співмірності та обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову в такий спосіб.

Проте, колегія не в повній мірі погоджується з таким висновком суду.

За приписами ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом судового розгляду у ній, зокрема, є вимоги позивача щодо:

-зобов'язання відповідача ТОВ «Торговий дім «БІОЛ» повернути відповідачу ТОВ «БІОЛ», 22 транспортних засобів, отриманих за оспорюваними договорами купівлі - продажу,

-відшкодування відповідачами ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», ТОВ «БІОЛ», ОСОБА_3 в солідарному порядку заподіяної майнової шкоди в розмірі 11 949 837 гривень 55 коп.,

-відшкодування відповідачами ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», ТОВ «БІОЛ», ОСОБА_3 в солідарному порядку моральної шкоди в розмірі 20 00 0000 гривень.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції правильно виходив із доведеності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування відповідних заходів забезпечення позову, та зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову майнового характеру.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача та ймовірність ускладення виконання судового рішення у разі задоволення позову при невжитті цих заходів, оскільки відповідачі вже вчиняли дії з відчуження спірного майна, та здійснив заходи, спрямовані на нівелювання ризиків, пов'язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на цілісність і схоронність такого майна.

Відповідачами не надано належних доказів, що вжиті судом заходи забезпечення в частині накладення арешту на транспортні засоби, які відчужено за спірними договорами купівлі-продажу, призведуть до зупинення господарської діяльності ТОВ «Торговий дім «БІОЛ».

Як вбачається з листа начальника відділення у складі СВ Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 25.07.2018 року 360/6-6930/18 14.07.2018 року співробітниками відділу за повідомленням ОСОБА_4 було зупинено автомобіль МАN, державний номерний знак НОМЕР_18, з полу причепом, державний номерний знак НОМЕР_44, (т.4, а.с. 53), на який оскарженою ухвалою суду 11 травня 2018 року накладений арешт та транспортний засіб опечатано та передано на відповідальне зберігання.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що застосовуючи заходи забезпечення позову, у вигляді арешту та передачі транспортних засобів на зберігання відповідачу ТОВ «БІОЛ», суд саме вживав заходи, спрямовані на нівелювання ризиків, пов'язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на цілісність і схоронність такого майна.

Як роз'яснено у п.5 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року №9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи зазначені роз'яснення постанови пленуму Верховного Суду України, а також посилання позивача на те, що будь-яких рішень зборів учасників ТОВ «БІОЛ» щодо відчудження транспортних засобів, які належали товариству не приймалось, а ОСОБА_4 є учасником товариства, колегія суддів вважає неприйнятним доводи апеляційних скарг про те, що позивач не є стороною договорів купівлі-продажу, а тому не має право на їх оскарження, та як наслідок - на задоволення заяви про забезпечення позову.

Посилаючись в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову, не з'ясував тих обставин, що у ОСОБА_3 відсутні будь-які поточні банківські рахунки, апелянт не зазначає, яким чином застосовані судом заходи забезпечення позову в цій частині порушують права відповідача.

Також, колегія суддів не приймає до уваги твердження ТОВ «БІОЛ» щодо неправильного визначення розміру сплаченого позивачем судового збору, оскільки перевірка правильності сплати судового збору за подання позовної заяви виходить за межі дослідження в даному апеляційному провадженні.

Посилання представника відповідачів в заяві від 16 січня 2019 року про те, що станом на 18 грудня 2018 року (тобто майже через рік після укладання у період з 26 грудня 2017 року по 17 січня 2018 року спірних договорів купівлі-продажу транспортних засобів) був здійснений повний розрахунок з ТОВ «БІОЛ» в сумі 4 906 193 грн.70 коп., не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність спору між сторонами на час звернення до суду із зазначеним позовом та постановлення ухвали про забезпечення позову від 11 травня 2018 року.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, звертаючись до суду з позовом та зазначаючи про заподіяну матеріальну шкоду неправомірними діями позивачів, оцінює її розмір в сумі 11 949 837 грн. 55 коп.

Дослідження обґрунтованості позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 11 949 837 грн. 55 коп. та надання оцінки запереченням відповідачів зокрема щодо вартості транспортних засобів, які були відчужені за договорами купівлі-продажу на загальну суму 4 906 193 грн.70 коп., є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

При цьому вищезазначені обставини (щодо повного розрахунку за продані ТОВ «Торговий дім «БІОЛ» транспортні засоби станом на 18 грудня 2018 року) у випадку їх доведеності відповідачами, надають останнім можливість звернутись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у порядку ст.158 ЦК України.

Заперечення відповідачів щодо необґрунтованості одночасного стягнення матеріальної шкоди та повернення автомобілів продавцю ТОВ «БІОЛ», має стати предметом розгляду судом зазначених вимог по суті, проте не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Необґрунтованими є також доводи апеляційних скарг щодо застосування судом заходів забезпечення позову, які є тотожними заявленим позовним вимогам.

Предметом позову є визнання дій неправомірними; визнання недійсними договорів, за якими транспортні засоби, які належали ТОВ «БІОЛ», були відчужені на користь ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», зобов'язання останнього повернути отримані транспортні засоби та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

За результатами оскаржуваної ухвали судом першої інстанції був накладений арешт на транспортні засоби та грошові кошти відповідачів.

Таким чином, застосовуючи вказані заходи забезпечення позову, суд не надавав оцінки спірним договорам, не визнавав їх недійсними, не стягував грошових коштів з відповідачів.

Разом з тим, доводи апеляційних скарг ТОВ «БІОЛ», ТОВ «Торговий дім «БІОЛ» стосовно того, що накладення арешту на рахунки товариств перешкоджає господарської діяльності, частково знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Так, обираючи захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки ТОВ «БІОЛ», ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», ОСОБА_3 суд першої інстанції не врахував наступне.

За приписами п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз'яснено у пункті 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

З огляду на викладене, ухвала суду в частині забезпечення позову ОСОБА_4 шляхом накладення арешту на рахунки ТОВ «БІОЛ», ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», ОСОБА_3 згідно з п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог в сумі 31 949 837 гривень 55 коп., які знаходяться на належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІОЛ» та Товариству з обмеженою відповідальністю «БІОЛ» рахунках у банківських установах банківських або в інших кредитно-фінансових установах, на належних ОСОБА_3 рахунках у банківських установах.

Судова колегія не вбачає підстав для застосування п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України та задоволення клопотань ОСОБА_4 про закриття апеляційного провадження в частині оскарження ТОВ «БІОЛ», ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», ОСОБА_3 застосованих судом першої інстанції певних заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІОЛ» задовольнити частково.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року про забезпечення позову у цій справі в частині накладення арешту всі поточні банківські рахунки, що належать ТОВ «БІОЛ», на всі поточні банківські рахунки, що належать ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», на всі поточні банківські рахунки, що належать ОСОБА_3 в межах суми заявлених позовних вимог - 31 949 837,55 гривень, за винятком виплат необхідних для сплати заробітної плати та обов'язкових внесків, зборів та платежів передбачених законодавством України скасувати та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на належних Товариству з обмеженою відповідальністю «БІОЛ» (ЄДРПОУ 30086036; 72316, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Мічуріна, будинок,21) рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в межах заявлених позовних вимог в сумі 31 949 837 гривень 55 коп. за винятком коштів, необхідних для сплати заробітної плати та обов'язкових внесків, зборів та платежів передбачених законодавством України.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІОЛ» (ЄДРПОУ 41807505; 72313, Запорізька обл., місто Мелітополь, проспект 50-річчя Перемоги, будинок 36/9, квартира 36) рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах в межах заявлених позовних вимог в сумі 31 949 837 гривень 55 коп., за винятком коштів, необхідних для сплати заробітної плати та обов'язкових внесків, зборів та платежів передбачених законодавством України.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на належних ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_45) рахунках у банківських установах в межах позовних вимог в сумі 31 949 837 гривень 55 коп., за винятком коштів, необхідних для сплати обов'язкових внесків, зборів та платежів передбачених законодавством України.

В іншій частині ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2018 року про забезпечення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 лютого 2019 року.

Головуючий

Судді: