Провадження №2-адр/359/1/2019

Справа №359/5367/18

УХВАЛА

Іменем України

07 лютого 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді                Журавського В.В.

при секретарі -                        Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі заяву Міністерства оборони України про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року представник Міністерства оборони України ОСОБА_44 звернулась до суду з вказаною заявою, яку обґрунтувала тим, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2009 року позовні вимоги про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, задоволені у повному обсязі. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду України від 31 березня 2010 року скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2009 року з постановленням нової постанови, якою в задоволенні позову відмовлено, а також допущено поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду від 21 квітня 2009 року та зобов’язано позивачів повернути Міністерству оборони України безпідставно стягнені з нього кошти для виплати грошової компенсації замість продовольчих пайків. Проте, в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року не був зазначений конкретний розмір коштів, який підлягає стягненню з позивачів на користь Міністерства оборони України. Враховуючи те, що строки виконання судового рішення по справі не закінчились. Представник стягувача ОСОБА_44 просить ухвалити додаткову постанову, якою вказати, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню 39061 гривень, з ОСОБА_2 – 28530 гривень, ОСОБА_3 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_6 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_7 – 12946 гривень, ОСОБА_4 – 39060 гривень, ОСОБА_5 – 39062 гривень, ОСОБА_8 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_9 – 28530 гривень, ОСОБА_10 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_11 – 40427 гривень, ОСОБА_12 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_13 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_14 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_15 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_16 – 16298 гривень 80 копійок, ОСОБА_17 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_18 – 28530 гривень, ОСОБА_19 – 27505 гривень, ОСОБА_20 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_21 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_22 – 35788 гривень, ОСОБА_23 – 34383 гривень, ОСОБА_24 – 28530 гривень, ОСОБА_25 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_26 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_27 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_28 – 29037 гривень, ОСОБА_29 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_30 – 24333 гривень, ОСОБА_31 – 30017 гривень, ОСОБА_32А – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_33 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_34 – 39062 гривень, ОСОБА_35 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_36 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_37 – 33917 гривень, ОСОБА_38 – 27525 гривень, ОСОБА_39 – 39522 гривень, ОСОБА_40 – 65726 гривень, ОСОБА_41 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_42 – 65726 гривень 80 копійок, ОСОБА_43 – 65726 гривень 80 копійок.

У судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_44 підтримала заяву про ухвалення додаткової постанови та наполягала на її задоволенні.

Представник боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_28 – ОСОБА_45 вказав на те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви МОУ про поновлення строку пред’явлення до виконання виконавчого листа від 31 березня 2010 року №2-а/372/09 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 39061 гривень, а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2015 року у задоволенні заяви МОУ про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа №2-а/372/09 про стягнення з ОСОБА_28 грошових коштів. Тому стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_28 у 2018 році на підставі ухвалення додаткового рішення є незаконним та безпідставним. Більше того вже сплинули строки позовної давності.

Інші учасники справи у судове засідання не з’явилися. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткової постанови.

Заслухавши пояснення представника стягувача та представника боржників, дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 до Міністерства оборони Українипро стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, починаючи з березня 2000 року, задоволені у повному обсязі (т.1 а.с.327-330).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду від 16 лютого 2009 року, а саме: в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_46, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість продовольчого пайка, відмовлено. Допущено поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 року в адміністративній справі №2-а-372/09, а саме: зобов’язано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 повернути Міністерству оборони України безпідставно стягнені з нього кошти для виплати грошової компенсації замість продовольчих пайків (т.2 а.с.105-108).

У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.252 КАС України (в чинній редакції) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі.

Дійсно, Бориспільським міськрайонним судом Київської області були видані виконавчі листи на примусове виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду №2-а-372/09 від 31 березня 2010 року.

Проте, враховуючи ту обставину, що підставою для стягнення з боржників на користь Міністерства оборони України грошової компенсації замість продовольчого пайка є саме постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року.

Саме тому Бориспільський міськрайонний суд не наділений повноваженнями для ухвалення додаткового рішення, оскільки не ухвалював постанови по суті спірних правовідносин.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що за змістом заяви про ухвалення додаткового рішення, МОУ фактично просить роз’яснити спосіб виконання судового рішення у зв’язку з тим, що у виконавчих листах не зазначено точного розміру грошових коштів, що підлягають стягненню з боржників на користь МОУ.

За змістом ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для ухвалення додаткової постанови про зазначення суми грошової компенсації замість продовольчого пайка, що підлягають стягненню з боржників.

Водночас, за змістом ч.1 та ч.2 ст.134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п.79 рішення Європейського суду з прав людини (справа «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (Заява №33949/02) відповідно до прецедентної практики Суду заявник має право на відшкодування витрат, тільки якщо буде доведено, що вони були необхідні та фактично понесені, а також є обґрунтованими за розміром.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_28 понесли витрати на правничу допомогу у розмірі по 42000 гривень кожен. Вказана обставина підтверджується договором актами надання правничої допомоги (виконаних робіт) від 17 серпня 2018 року, від 26 жовтня 2018 року, від 12 грудня 2018 року, від 07 лютого 2019 року (т.4 а.с.137,151,154,183,187) та копіями розрахункових квитанцій №394141, №394150, №394149, №394155, №394156, №394168, №394170 (т.4 а.с.138,150,155,175,178,185,189).

За змістом ч.7 ст.134 КАС України обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Всупереч цьому, представник МОУ ОСОБА_44 не заявляла клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, а також не вказувала про неспівмірність даних витрат з розглядом цієї справи.

Тому, суд приходить до висновку, що з МОУ на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_28 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу по 42000 гривень .

На підставі викладеного та керуючись ч.1 та ч.2, ч.7 ст.134, ч.1 та ч.3, ч.4 ст.252 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Міністерства оборони України про ухвалення додаткової постанови, відмовити.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 42000 грн.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_28 витрати на правничу допомогу у розмірі 42000 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 11 лютого 2019 року.

Суддя                                                підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду                 В.В. Журавський