Справа № 22ц-1097/2006 Головуючий у першій інстанції
Категорія - цивільна Білий В.М.
Доповідач - Позігун М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, у складі:
головуючого - судді ПОЗІГУНА М. І.
суддів СМАГЛЮК Р.І., ШЕВЧЕНКА В.М.
при секретарі ПАЦ Т.М.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду від 30 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що рішенням Менського районного суду від 07 жовтня 2005 року було відмовлено в задоволенні позову останнього до суду в серпні 2005 року про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в зв'язку з тим, що нібито ОСОБА_1 10 березня 2005 року на загальних зборах жителів села Остапівка Менського району під час виступу поширив про ОСОБА_2 неправдиву інформацію, що останній нібито не відповідає займаній посаді, не ходить на виклики громадян, продає медикаменти на сторону, не надає невідкладної медичної допомоги. Вважає, що ОСОБА_2 було достовірно відомо, що під час виступу позивач не розповсюджував достовірної інформації, але він навмисне звернувся з позовом з метою приниження позивача в очах односельців та змусити відмовитися від боротьби з недоліками в роботі фельдшера.
Рішенням Менського районного суду від ЗО травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та
неповне з'ясування обставин що мають значення для правильного вирішення спору. Так, суд задовольнив його клопотання про виклик та допит в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, але суд допитав лише ОСОБА_3., а після дослідження письмових доказів безпідставно відмовив в допиті інших вище зазначених свідків. Суд не врахував, що відповідач звертався до суду не за захистом порушеного права, а наперед маючи мету приниження позивача в очах мешканців села Остапівки, примусити його відмовитися від боротьби з недоліками в роботі фельдшера, що було підтверджено рішенням Менського районного суду від 07 жовтня 2005 року.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 стала відмова судом в задоволенні позову останнього до суду в серпні 2005 року з позовом, про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в зв'язку з тим, що нібито ОСОБА_1 10 березня 2005 року на загальних зборах жителів села Остапівна Менського району під час виступу поширив про ОСОБА_2 неправдиву інформацію, що останній нібито не відповідає займаній посаді, не ходить на виклики громадян, продає медикаменти на сторону, не надає невідкладної медичної допомоги.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що звернення громадянина чи посадової особи до компетентного органу за захистом порушеного права, яке він вважає порушеним не тягне відповідальності, а тому на відповідача не може бути покладено відповідальності про відшкодування моральної шкоди за відомості, викладені в позовній заяві, апеляційній скарзі, з врахуванням відмови в задоволені позову останнього в зв'язку з браком доказів.
Даний висновок суду відповідає вимогам закону і ґрунтується на матеріалах справи
Згідно з ч.5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як вбачається з рішення Менського районного суду від 7 жовтня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди в задоволенні позову було відмовлено в зв'язку з ненаданням позивачем достатніх доказів щодо неправомірності дій відповідача та наявності моральної шкоди, а сам позивач не був присутнім на зборах мешканців села Остапівка Менського району 10 березня 2005 року в зв'язку з хворобою. Як вбачається з рішення Менського районного суду від 18 травня 2005 року предметом спору були вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_9 про захист честі, гідності і відшкодування моральної шкоди, які хоча і пов'язані з подіями 10 березня 2005 року, але зазначеним рішенням не встановлено обставин, які б мали правове значення для вирішення даного спору.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо звернення ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди в 2005 році не за захистом порушеного права, а з метою приниження честі та гідності останнього, не грунтуються на матеріалах справи, а тому не дають правових підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Менського районного суду Чернігівської області від ЗО травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно після її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.