Справа № 22ц-1 Головуючий у першій інстанції -Мамонова О.Є.
Категорія - цивільна Доповідач -Бойко О. В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Бойко О.В.
суддів - Горобець Т.В., Школьного В.В.
при секретарі - Мехед Т.О., Приймачок Ю.М.
за участі позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3, адвоката
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
встановив:
В листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться АДРЕСА_1. В обгрунтування своїх вимог зазначала, що їй на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 22.03.2002 року належить 5/8 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого на земельній ділянці за вказаною вище адресою, а відповідачу належить 3/8 частин цього ж будинку. На даний час між співвласниками виникають непорозуміння по користуванню земельною ділянкою, тому вона просила суд встановити порядок користування спірною земельною ділянкою відповідно часткам сторін у домоволодінні та визнати за нею право на користування цією земельною ділянкою.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та просила встановити порядок користування спірною земельною ділянкою між нею та відповідачем відповідно до другого варіанту розподілу, зазначеного в додатку №НОМЕР_2 до висновку експерта №НОМЕР_1 судової будівельно-технічної експертизи від 26 липня 2004 року.
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні частково погодився з позовними вимогами, а саме: з першим варіантом порядку користування земельною ділянкою, зазначеного у висновку експерта № НОМЕР_1 року і просив залишити такий порядок користування спірною земельною ділянкою, який вже фактично склався між сторонами.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено порядок користування земельною ділянкою по пров. Дзержинського 3 в м. Чернігові відповідно до висновку експерта №НОМЕР_1 /додаток №НОМЕР_2/, виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 1501 кв.м., ОСОБА_5 виділено у користування земельну ділянку розміром 1051 кв.м.; в загальному користуванні залишено двір розміром 279 кв.м.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду, що постановлено в порушення вимог ст..ст..88, 119 Земельного кодексу України, і ухвалити нове рішення про встановлення порядку користування земельною ділянкою по пров. Дзержинського 3 в м. Чернігові за другим варіантом (додаток №НОМЕР_2) висновку технічної експертизи №НОМЕР_1 рок, який відповідає часткам сторін в будинку та утворює під"їзд до нього. Посилається, що будинок знаходиться в спільній власності, а земля в загальному користуванні, і згідно ст..86, 88 Земельного кодексу України розмір часток визначено пропорційно до часток в домоволодінні і не передбачено переваги співвласників в розмірі часток. Проте, суд без її згоди зменшив належну їй частку землі, безпідставно виділив відповідачу більше землі, ніж належить за правом набувальної давності згідно ст.. 119 ЗК України. Встановлення відповідачем на землі загального користування огорож та колонки, позбавило її можливості користуватися землею в повному обсязі, оскільки відсутній проїзд до будинку, а також сараю та городу. При цьому, обравши варіант розподілу за додатком №НОМЕР_2, суд не врахував висновок експертизи про те, що за наявності дворової колонки та огорожі, неможливо влаштувати проїзд, що є порушенням її прав.
У судовому засіданні позивачка та її представник просили рішення суду скасувати, уточнили позовні вимоги, просили встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до варіанту № 2 додатку № НОМЕР_2 розподілу земельної ділянки висновку експерта від 19.05.2006 року № НОМЕР_3.
Представники відповідача апеляційну скаргу не визнали, просили в її задоволенні відмовити, рішення суду 1 інстанції залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що сторони по справі є співвласниками будинковолодіння розташованого АДРЕСА_1.
Позивачка ОСОБА_1 є власником 5/8 частин будинковолодіння на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2002 року, укладеного між нею та ОСОБА_6, ОСОБА_7.(а.с.8)
Відповідач ОСОБА_5 є власником 3/8 частин будинковолодіння на підставі договору купівлі-продажу від 24.02.1989 року, укладеного між ним та ОСОБА_8. (а.с.40-41)
Загальна площа спірної земельної ділянки на даний час, на якій розташоване будинковолодіння і яка підлягає розподілу, становить 2725 кв.м. Заперечення представників відповідача стосовно того, що розмір земельної ділянки становить 2730 кв.м спростовується матеріалами справи (а.с. 38, 39, 42, 43, 266-270).
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди , якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
При розподілі земельної ділянки з врахуванням ідеальних часток в будинковолодінні на долю позивачки ОСОБА_1 припадає 1703, 1 кв.м. площі земельної ділянки, на долю відповідача ОСОБА_5 припадає 1021,90 кв.м.
Суд 1 інстанції при встановленні порядку користування земельною ділянкою виходив з того, що між сторонами вже склався певний порядок користування земельною ділянкою, а тому розподілив земельну ділянку відповідно до додатку № НОМЕР_2 висновку експерта від 26 липня 2004 року № НОМЕР_1. Проте, з таким висновком не може погодитись апеляційний суд, оскільки по справі встановлено, що постійно встановленого порядку користування земельною ділянкою, угоди стосовно користування нею між сторонами, між колишніми співвласниками не було.
З даного приводу між ними постійно виникали спори, що знайшло своє підтвердження в поясненнях свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11 (а.с.24-28), генеральних планах за 1978, 1989, 1994 роки (а.с.98-100).
В постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року № 7 зазначено, що якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовано будинок, господарські бідувлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру їх частки у вартості будинковолодіння на час виникнення спільної часткової власності.
При вирішенні спору суд з ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень, можливість проходу з вулиці на по двір я.
Отже, суд, заслухавши пояснення сторін, оцінивши всі докази в сукупності, приходить до висновку, що у даному випадку між сторонами не було досягнуто угоди та домовленості про порядок користування земельною ділянкою, а тому порядок землекористування слід встановити відповідно до часток кожного співвласника у будинковолодінні.
За клопотанням обох сторін у суді апеляційної інстанції призначалось дві експертизи для визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позивачка уточнила свої вимоги у судовому засіданні і просить встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до висновку експерта від 19.05.2006 року (варіанту 2, додатку № НОМЕР_2). При такому землекористуванні позивачка буде мати можливість обслуговувати свої будівлі, перебудовувати їх, не заперечує перенести огорожу між садом та верандою „а", пересадити одне дерево або компенсувати його вартість, посилається, що у даному випадку колонка не заважає проїзду, переносити її не має необхідності.
Даний варіант екпертизи враховує ідеальні долі часток сторін, вимоги державних будівельних норм, санітарних і протипожежних норм та правил, а також можливість проїзду між житловим будинком А-1, з одного боку, та літньою кухнею Д-2 і садом - з іншого боку.
Представники відповідача не погоджуються на жоден з даних варіантів.
За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду 1 інстанції з постановленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог позивачки.
Керуючись ст.ст. 303, 307, ч.І п.2 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, ст. ст. 86, 88, 120, 158, 160 Земельного кодексу України, апеляційний суд,
Вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від ЗО травня 2005 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованої АДРЕСА_1, відповідно до додатку № НОМЕР_2 варіанту № НОМЕР_4 розподілу земельної ділянки згідно висновку № НОМЕР_3 від 19 травня 2006 року судової будівельно-технічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, виділивши -
ОСОБА_1, як власнику 5/8 часток будинковолодіння, земельну ділянку площею 1703,1 кв.м, в тому числі під житловою забудовою - 217, 5 кв.м, під нежитловою забудовою - 77,8 кв.м, під двором та городом -1299,5 кв.м, під двором загального користування - 108,3 кв.м;
ОСОБА_5, як власнику 3/8 часток будинковолодіння, земельну ділянку площею 1021,9 кв.м, в тому числі під житловою забудовою - 37,1 кв.м, під нежитловою забудовою - 68,8 кв.м, під двором та городом - 807,7 кв.м, під двором загального користування - 108,3 кв.м.
Межі землекористування визначити відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 19.05.2006 року № НОМЕР_3 розподілу земельної ділянки за варіантом №4 та додатку № НОМЕР_2 до цього варіанту.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.