Р І Ш Е Н Н Я                             Справа  №  2-215/10                                                                     ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

   28  січня  2010   року        Шевченківський  районний  суд  м.Львова

в  складі:  головуючого  судді   Свірідової В.В.

при  секретарі                              Дмитраш  І.І.  

     розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Львові  справу  за   позовною  заявою  Закритого  акціонерного  товариства „ІРОКС”  до  ОСОБА_1  про  розірвання   договору   №  8  пайової  участі   у  будівництві  житла  від  28  листопада   2006  року,-  

   УСТАНОВИВ :

    ЗАТ „ІРОКС”  звернувся   до  суду  13  лютого 2009  року  з  позовною   заявою  до  ОСОБА_1  про   розірвання  договору  №  8  пайової   участі  у  будівництві  житла  від 28 листопада  2006  року.  Обгрунтовуючи  свої  позовні  вимоги   зазначили, що  28.11.2006 року  між  позивачем  та  відповідачем  було  укладено  договір №  8  пайової   участі  у  будівництві  житла. Згідно  умов  даного  договору  ОСОБА_1  брав  на   себе обов”язок  прийняти  співучасть у  будівництві  житла  будинку  по  вул.Бальзака,25  у  м. Львові  шляхом  фінансування  2-х кімнатної  квартири  № 60, розташованої на  другому  поверсі, заг.площею 63,0  кв.м.   у  зазначеному  вище  будинку.  Крім  цього, 28.11.2006  року  між  сторонами  було  укладено  договір  про  співпрацю, як  додаток  до  договору  про  пайову  участь. У  відповідності  до  ст. 1.2. Договору  про  співпрацю  ОСОБА_1  брав  на  себе  обов”язок  щодо надання  юридичних  послуг  ЗАТ „ІРОКС”  щодо  земельних  правовідносин (питань)  та  надає  послуги  щодо  отримання   позивачем   дозвільних  документів  щодо   будівництва  об”ектів  нерухомості   по   вул.Оглобленій,19 та  вул. Шевченка, 418  у  м.Львові.  Згідно ст.1.3  Договору  про  співпрацю  за   надання  (виконання)  визначених  послуг  ЗАТ „ІРОКС”  зменшує   фактичну  вартість  квартири, яка вказана  в  договору  №  8  пайової  участі  у  будівництві  житла, укладеного  сторонами 28.11.2006  року.  Однак  ОСОБА_1  свої  обов”язки, передбачені  договірними  зобов”язаннями  у  відповідності  до  договору  № 8  пайової  участі  у  будівництві  житла  від  28.11.2006р.  та  договору  про  співпрацю  від  28.11.2006 року   виконав  лише  частково. Відповідач  сплатив   ЗАТ  „ІРОКС”  частину  вартості   квартири  в  сумі 200 124  грн.,  решта  суми 150 534 грн.  не  сплачено. Відповідачем  всупереч  ст.1.2,ст.1.3  договору  про  співпрацю  від 28.11.2006 року  не  надані  позивачу , передбачені  даним  договором  юридичні  послуги, оскільки  відсутні  будь-які  докази, які  засвідчують  надання  таких  послуг  відповідачем. Проведення  розрахунків  між  сторонами  по  договору  №  8  пайової  участі  у  будівництві  житла  від  28.11.2006  року  проводиться  лише  за  умови  виконання  відповідачем  своїх  обов”язків  в  повному  обсязі, передбачених  договором  про  співпрацю  від 28.11.2006  року.  Отже, ОСОБА_1  всупереч  вимогам,  передбачених  договорів, та  в  порушення  вимог  ст.ст.509,526 ЦК  України  свої  договірні  обов”язки  не  виконав  в  повному обсязі, а  саме  не  сплатив  позивачу  150 534  грн.  та  не  надав  юридичні  послуги, які  передбачені  договором  про  співпрацю.  04.09.2008 року  ЗАТ „ІРОКС”  звернувся  до  відповідача  з  листом, в  якому  запропонував  ОСОБА_1  в  зв”язку   з  невиконанням  ним  своїх  договірних  обов”язків в  повному  обсязі, отримати  замість  двохкімнатної   квартири-однокімнатну  квартиру  в  будинку  №  25  по  вул.Бальзака  у  м.  Львові, однак  згоди  від  відповідача  не отримано. Відповідно  до  вимог  ст.651  ЦК  України  позивач  просить  розірвати  договір, оскільки  відповідачем  істотно  порушено  умови  договору .

     В  судовому  засіданні  представники  позивача  ЗАТ  „ІРОКС” - ОСОБА_2П, ОСОБА_3, ОСОБА_4  підтримали  позовні  вимоги, надавши  суду  аналогічні  пояснення,  зазначені  у  позові.

   Відповідач  ОСОБА_1  в  судовому  засіданні  позовні   вимоги   не  визнав  та  просить  суд  постановити   рішення, яким   відмовити  у  задоволенні  позову  за  безпідставністю.

   Заслухавши  пояснення  сторін, вивчивши  та  дослідивши  об”ективні  докази  у  справі, суд  вважає,  що  позов  до  задоволення  не  підлягає.

    Згідно  статті 11 ч.1 ЦПК  України  суд  розглядає  цивільні  справи  не  інакше  як  за  зверненням  фізичних  чи  юридичних  осіб, поданим  відповідно  до  цього Кодексу,  в  межах  заявлених   ними  вимог  і  на  підставі  доказів  сторін  та  інших  осіб, які  беруть  участь  у  справі.

   Як  вбачається  з  матеріалів  справи  сторонами  долучено  до  справи   ксерокопії  договору  №  8  про  пайову   участь  у  будівництві  від  28  листопада 2006  року, укладеного  між  ЗАТ  „ІРОКС”  в  особі   Генерального  директора ОСОБА_2  та  ОСОБА_1 (а.с.5-7). Згідно  умов  даного  договору ОСОБА_1  брав  на  себе обов”язок  прийняти співучасть у  будівництві  житла  будинку  по  вул.Бальзака,25  у  м. Львові  шляхом  фінансування  2-х кімнатної  квартири  № 60, розташованої на  другому  поверсі, заг.площею 63,0  кв.м.  у  зазначеному  вище  будинку.  

    В  судовому  засіданні  представники  позивача  зазначали, що   додатком  та  його   невід”емною  частиною  до  зазначеного  вище  договору  про  пайову  участь  у  будівництві  житла  є  договір  про  співпрацю   від   28 листопада 2006  року,  укладений  між  тими ж  сторонами.(а.с.8).

     У  відповідності  до  ст. 1.2. Договору  про  співпрацю  ОСОБА_1  брав  на  себе  обов”язок  щодо надання  юридичних  послуг  ЗАТ „ІРОКС”  щодо  земельних  правовідносин (питань)  та  надання  послуг  щодо  отримання   позивачем  дозвільних  документів  щодо  будівництва  об”ектів  нерухомості   по   вул.Оглобленій,19 та вул.Шевченка,418 у  м.Львові.

     Згідно ст.1.3  Договору  про  співпрацю  за   надання  (виконання)  визначених  послуг  ЗАТ „ІРОКС”  зменшує   фактичну  вартість  квартири, яка  вказана  в  договору  № 8  про  пайову  участь  у  будівництві  житла, укладеного  сторонами 28.11.2006  року.

      Як  зазначали  представники  позивача  в  судовому  засіданні  відповідач   ОСОБА_1  свої обов”язки, передбачені  договірними  зобов”язаннями  у  відповідності  до  договору  № 8  пайової  участі  у  будівництві  житла  від  28.11.2006  року  та  договору  про  співпрацю  від  28.11.2006 р.  виконав  лише  частково. А  саме  сплатив  лише частину  вартості  квартири 200 124  грн. ЗАТ „ІРОКС”, решта  суми 150 534 грн. ОСОБА_1  не  сплачено.

      Крім  того, відповідачем  всупереч  ст.1.2,ст.1.3  договору  про  співпрацю  від 28.11.2006 року  не  надані  позивачу, передбачені  даним  договором  юридичні  послуги, оскільки  відсутні  будь-які  докази, які  засвідчують  надання  таких  послуг  відповідачем. Проведення  розрахунків  між  сторонами  по  договору  № 8  пайової  участі  у  будівництві  житла  від  28.11.2006року  проводиться  лише  за  умови  виконання  відповідачем  своїх  обов”язків  в  повному  обсязі, передбачених  договором   про  співпрацю  від 28.11.2006  року.

      Відповідач  ОСОБА_1  в  судовому  засіданні  заперечив    покази  представників  позивача  та  зазначив, що  ним  умови  договору  про  пайову  участь  від  28  листопада  2006  року  виконані, а  договір  про  співпрацю  сфальсифікований   працівниками  ЗАТ  „ІРОКС”, він  його  не  підписував, а  тому  і  не  виконував.

     Як  вбачається  з  договору  № 8  про пайову  участь  у  будівництві  від  28 листопада 2006  року, зокрема  з  статті 6.2  та    статті 6.3  - зміни    до  цього   договору  можуть  бути  внесені  лише  за  взаємною  згодою  сторін  та  оформляються  додатковою  угодою.  Зміни  та  доповнення, додаткову  угоди  та  додатки  до  цього  договору  є  його  невід”ємною  частиною  і  мають  юридичну  силу  у  разі, якщо  вони  викладені  у  письмовій  фоормі   та  підписані  уповноваженими  на  це  представниками  сторін.

      В  судовому  засіданні   встановлено,  що   у   відповідності  до  ст.12  п.12.1 Статуту ЗАТ „ІРОКС”  усі  договори, угоди  сума, яких  перевищує 1/6 розміру  статутного фонду  товариства  підлягає  обов”язковому  затвердженню  загальними  зборами  акціонерів  товариства.

 На час розгляду  справи  збори  акціонерів  товариства  оспорювальний  договір  не  затвердили.(а.с.168-169).

     Як  вбачається  з  представлених  та  долучених  до  матеріалів  справи  доказів, ЗАТ „ІРОКС”  в  процесі  розгляду  справи  перерахувало  ОСОБА_1  грошові  кошти,  як  часткову  оплату  вартості  квартири,  в  сумі 200 124  грн (а.с.179-181),  тобто  грошових  зобов”язань  ЗАТ  „ІРОКС”  перед  ОСОБА_1 на  даний  час  немає.

    Судом  приймаєтося  до  уваги  висновок № 2197  від  30 жовтня 2009 року  судово-почеркознавчої  експертизи (а.с.138-143)  з  якого  вбачається, що  підпис  від  імені  ОСОБА_1, зображення  якого  міститься  в  графі  „Реквізити  сторін”  на електрофотографічній  копії  договору  про  співпрацю  від 28  листопада 2006  року, непридатний  для  почеркознавчого  дослідження. Відповідно  до  п.2  висновку   експертизи ” підпис  від  імені  ОСОБА_1, розташований  в  розділі „Реквізити і  підписи  сторін”  в  графі „Замовник”  перед  прізвищем  ОСОБА_1  на  договорі  №  8  про  пайову  участь у  будівництві  від 28.11.2006 р., виконаний  не  ОСОБА_1,  а   іншою  особою  з  наслідуванням  його  справжніх  підписів.

    Статею 11  ч.2 п.1  ЦК  України  передбачено, що підставами  виникнення  цивільних   прав  та  обов”язків  є  договори  та   інші  правочини.

     Відповідно  до  вимог  статті  14 ч.1  ЦК  України    цивільні   обов”язки   виконуються  у  межах, встановлених  договором  або  актом  цивільного  законодавства.

     Як  вбачається  з  договору  №  8  про пайову  участь  у  будівництві  від  28 листопада 2006  року, зокрема  з  статті 6.1  цей  договір   набуває  чинності  з  моменту  його  підписання   і  діє  до  повного  виконання  сторонами  своїх   зобов”язань.

     Згідно  ч.3  ст.639  ЦК  України  вбачається, якщо  сторони  домовились  укласти  у  письмовій  формі  договір, щодо  якого  законом  не  встановлена  письмова  форма, такий  договір  є   укладеним  з  моменту  його  підписання  сторонами.

     Відповідно  до  вимог  ст.509 ч.2,3  ЦК  України  зобов”язання  виникають  з  підстав, встановлених статтею 11  цього Кодексу  та  мають  грунтуватися  на  засадах  добросовісності, розумності  та  справедливості.

    Статтею 626 ч.1 ЦК  України  передбачено, що  поняття   договору  передбачає  домовленість  двох  або  більше  сторін, спрямована  на   встановлення, зміну   або  припинення  цивільних  прав  та  обов”язків.

     З  частини 1  статті 627  ЦК  України    вбачається, що  відповідно  до  статті  6  цього Кодексу  сторони є  вільними в  укладенні  договору, виборі  контрагента  та  визначені  умов  договору  з  урахуванням  вимог  цього  Кодексу, інших  актів  цивільного  законодавства, звичаїв  ділового  обороту, вимог   розумності  та   справедливості.

    Отже,  на  підставі  наведеного  вище, суд  вважає, що   оспорюваний  договір  про  пайову  участь  в  будівництві  житла  не  набув  чинності, а  тому  його  не  можливо  розірвати, оскільки  даний  договір  відповідачем  ОСОБА_1  не  підписувався, що  вбачається  з  висновку  експертизи,  загальними   зборами  акціонерів  не  затверджувався,  відповідно до  вимог  Статуту,  грошові  зобов”язання   між  сторонами  на  даний  час  відсутні, тому   у  задоволенні  позову  відмовити  за  безпідставністю.

     Керуючись  ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214- 215, 218  ЦПК  України ,  ст.ст. 11 ч.2 п.1,509 ч.2,3 , 626 ч.1, 627 ч.1, 639 ч.3, 651   ЦК  України , суд ,

                                                                             ВИРІШИВ :

      у  задоволенні  позовних  вимог  Закритого  акціонерного  товариства  „ІРОКС”  до  ОСОБА_1  про   розірвання  договору  №  8   пайової  участі   у   будівництві  житла  від  28  листопада  2006  року    відмовити  за  безпідставністю.  

    Рішення  може  бути  оскаржено   в  апеляційному  порядку  до   апеляційного суду Львівської  області  через  Шевченківський  районний  суд м.Львова  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви   про  апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20 днів апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.295  ЦПК  України.  

                                   Суддя                                                    В.В.Свірідова