Справа № 1-68/ 2010 р.

ВИРОК
 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                         05 лютого  2010  року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням  судді       Каліновської В.С.

 за участі секретаря                Лунь О.В.

прокурора    Ващук І.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Луцьк, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,  судимого  за вироком Луцького міськрайонного суду  від 17 листопада 2009 року за ст.296 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, мешканця  ІНФОРМАЦІЯ_3,-

•   у вчиненні  злочину, передбаченого  ст. 296 ч.1 КК України,-

в с т а н о в и в  :

ОСОБА_3 19 травня 2009 року, приблизно в 21 год.,  знаходячись біля будинку № 1 по вул. Стрельникова в м. Луцьку, умисно, грубо порушуючи громадський порядок,  виражаючи явну неповагу до суспільства та ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно наніс неповнолітньому ОСОБА_2 удари руками та коліном правої ноги по голові, чим  спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.

    В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому  визнав повністю та показав, що  у вечірній час біля бару  «ОСОБА_4 товстуни» він дійсно потерпілому безпричинно спричинив тілесні ушкодження,що вмінені йому в обвинувачення, наніс йому де-кілька ударів  кулаком в область голови. Не пам»ятае, але можливо вдарив і коліном в обличчя.

      Вина підсудного в інкримінованому йому діянні  , крім його визнавальних показів, повністю підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що в травні 2009 року, приблизно в 21 год., біля бару «ОСОБА_4 товстуни» почув як його хтось окликнув. Побачивши, що це ОСОБА_3, з яким він знайомий візуально , продовжував йти,не маючи наміру з ним спілкуватись. Однак, підсудний наздогнавши його , несподівано  наніс йому удар кулаком в обличчя, а потім почав наносити серійні удари в голову рукою та ногою. Він зайшов в бар,щоб відмити кров. Внаслідок неправомірних дій підсудного  йому були спричинені легкі тілесні ушкодження. Лікувався амбулаторно.

Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 972 від 01 червня 2009 року в потерпілого ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді: забою, синців, гематоми в ділянці обох орбіт, забою спинки носа та правої стопи, синця обличчя зліва та лівої гомілки, сколу коронки 2-го зуба на верхній щелепі справа.  

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що підсудний  і потерпілий відійшли за приміщення бару, а потім почув, як потерпілий забіг в бар, він плакав.

Свідок ОСОБА_6 показав, що хтось з працівників бару йому сказав, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 побились. Бачив, як ОСОБА_2  зайшов в бар із закривавленим носом, а ОСОБА_3 за ним.

Свідок ОСОБА_7 – бармен показала, що дійсно в бар зайшов потерпілий, на обличчі в нього була кров, за ним ОСОБА_3, який сказав до нього « іди сюди, я тебе чіпати не буду», а потерпілий проігнорував це, було видно,що він його боїться. На її запитання потерпілий повідомив, що його безпричинно побив ОСОБА_3

В ході проведення очної ставки з підсудним в стадії досудового слідства потерпілий вказав на ОСОБА_3, як особу, що безпричинно спричинила на вулиці біля бару тілесні ушкодження ( а.с. 26), а свідок ОСОБА_5 підтвердив свої покази при проведенні очних ставок з підсудним і потерпілим ( а.с. 27, 28).  

Оскільки підсудний заперечує факт перебування його в нетверезому стані, а медичне освідування на предмет наявності алкоголю на момент вчинення інкримінованого йому діяння не проводилось, то на думку суду таку обтяжуючу обставину, як перебування в стані алкогольного сп’яніння з обвинувачення слід виключити.

Оцінюючи всі зібрані і досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями спрямованими на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю,  вчинив  злочин, передбачений ст. 296 ч.1 КК України

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості та особу підсудного, зокрема, те, що він не працює і не навчається, негативно характеризується і на даний час е судимим за вчинення аналогічного злочину.

Обтяжуючих відповідальність підсудного обставин по справі суд не вбачае.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3щиро розкаявся у вчиненому,  вчинив злочин будучи неповнолітнім і є неповнолітнім, виховується в неповній сім»ї, думку потерпілого і представника служби в справах дітей про умовне покарання, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.Тому йому слід призначити  покарання в межах санкції ст. 296 ч.1 КК України – арешт, із застосуванням ст.ст.. 75 ,104 КК України_- звільнення від покарання з випробуванням, з іспитовим строком і виконанням певних обов»язків згідно ст. 76 КК україни.

        Цивільний позов згідно ст. ст. 1166, 23, 1167 ЦК України та ст.328 КПК України задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 20 грн. матеріальних збитків ( підтверджених документально) та  у відшкодування моральної шкоди 5000 ( п»ять тисяч) гривень, оскільки, на думку суду, неправомірними діями підсудного потерпілому були спричинені певні моральні страждання, які заключаються, зокрема, у фізичному болі, психологічному стресі, в порушенні нормальних життєвих зв’язків. В решті задоволення  позову відмовити,а саме, в частині стягнення матеріальних збитків та стягнення із законного представника неповнолітнього підсудного, оскільки дані позовні вимоги не підтверджені документально, а також на даний час ОСОБА_3 вже досягнув повноліття і повинен нести повну матеріальну відповідальність самостійно..

         В разі недостатності доходів в неповнолітнього ОСОБА_3 стягнення покласти на його законного представника ОСОБА_8

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді  45 ( сорок п»ять) днів арешту.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань  ОСОБА_3 призначити покарання у виді 2 ( двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,76, 104 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного за даним вироком покарання, якщо він протягом 2 ( двох) років не вчинить нового злочину і виконае покладені на нього обов»язки: не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання , роботи, навчання; періодично з»являтись для реєстрації в зазначені органи.

Запобіжний захід  засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

    Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 20 (двадцять) гривень матеріальних збитків та  у відшкодування моральної шкоди 5000 ( п»ять тисяч) гривень. В решті задоволення  позову відмовити.

         В разі недостатності доходів в неповнолітнього ОСОБА_3 стягнення покласти на його законного представника ОСОБА_8.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

      Г О Л О В У Ю Ч А :