Справа № 2а-91/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2009 р. Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Мельниченко С.П.
при секретарі Білодід Ю.П.
за участі позивача ОСОБА_1
представника ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської райдержадміністрації Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини, стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської райдержадміністрації Дніпропетровської області в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача недоплачену допомогу при народженні дитини в розмірі 1963,80 гривень; стягнути з відповідача недоплачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 9354,47 гривень; зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що 23 червня 2007 року вона народила сина ОСОБА_4.
Згідно довідки за № 4964 від 14.11.2008 року позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області як така, що одержує соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах: за вересень 2007 року - 93,07 грн., за жовтень 2007 року - 104,85 гри., за листопад 2007 року - 107,73 грн., за грудень 2007 року - 110,88 грн.; за січень 2008 року - 130,00 грн., за лютий 2008 року - 130,00 грн., за березень 2008 року - 130,00 грн.; за квітень 2008 року - 130,00 грн., за травень 2008 року - 130,00 грн., за червень 2008 року - 130,00 грн., за липень 2008 року - 130,00 грн.; за серпень 2008 року -130,00 грн., за вересень 2008 року -130,00 грн., за жовтень 2008 року -130,00 грн., за .листопад 2008 року -130,00 грн., та в наступних місяцях в такому ж розмірі, а саме 130 грн., а також у червні 2007 року позивачем отримано 3400 грн. та з липня 2007 року по червень 2008 року - 425,00 грн. за кожен місяць, як допомогу при народженні дитини.
Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у частині 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік визначений в статті 62 Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 р." та становив: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня -463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2008 рік визначений в статті 58 Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 р." та становить: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня -538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень, а на 2009 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років відповідно до статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 р." встановлений у розмірі, що діяв у грудні 2008 року, тобто також 557 гривень.
За весь час перебування на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області позивачка повинна була отримував вищезазначену допомогу, починаючи з травня 2007 року у розмірі, що обчислюється відповідно до статті Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік» якою встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років. Таким чином заборгованість за недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік складає 2361,47 грн., за 2008 рік - 3996 грн., за 2009 рік - 2997 грн., а всього на загальну суму - 9354,47 грн..
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності ОСОБА_5 України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9,12,13,14,23,29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають ОСОБА_5 України (є неконституційними), положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Крім того рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року Суд зазначив, що ухвалюючи рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 ОСОБА_5 України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Бюджетного Кодексу України при підготовці, прийнятті та введені в дію закон' про Держбюджет. У зв'язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що «зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 ОСОБА_5 України», таким чином позивач вважає, що його позовні вимоги в частині стягнення не донарахованих сум виплат щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 23.06.2007 року повинні бути задоволені в повному
Також на протязі липня 2007 року - червня 2008 року позивачу було нараховано одноразову допомогу при народженні дитини на загальну суму 8500 грн..
Згідно ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року з послідуючими змінами і доповненнями, допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження дитини.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум на дитину до 6 років станом на 23.06.2007 р. був встановлений у розмірі 418 грн.
Таким чином, допомога при народженні моєї дитини повинна була розраховуватися з розрахунку 463 грн. (прожитковий мінімум) х 22,6 (кратність), тобто 463 грн. х 22,6 = 10463,8 грн. чого відповідачем зроблено не було. Однак з боку відповідача ОСОБА_6 було виплачено державну допомогу при народженні дитини у розмірі 8500 грн., тобто різниця складає 1963,8 грн., а тому позивач вважає, щоя ця сумає має бути стягнута з відповідача.
Згідно зі ст. 8 ОСОБА_5 України в Україні визначається та дії принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування ОСОБА_5 України при здійсненні правосуддя» оскільки ОСОБА_5 України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності ОСОБА_5 і в усіх необхідних випадках застосовувати ОСОБА_5 як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на ОСОБА_5, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали свої позовні вимоги і просили суд задовольнити їх. Представник позивача посилався на те, що строк позовної давності не пропущено, так як позивачка до цього часу знаходиться на обліку у відповідача, а отже відповідач завжди має можливість перерахувати та виплатити недоплачену допомогу.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачка дійсно мала право на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р., однак позивачка звернулась до суду з пропуском строку позовної давності, а тому просив в задоволенні позову в цій частині відмовити, застосувавши наслідки пропуску строку позовної давності. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в наступній редакції «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень» і дана норма діє з 01.01.2008 року по теперішній час, а отже дії відповідача при нарахуванні та виплаті допомоги державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку правомірні, а тому просив в цій частині позову також відмовити. Що стосується допомоги при народження дитини, то вона була виплачена позивачці відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», які неконституційними не визнавались, а значить діяли на час виникнення спірних правовідносин і, крім того, позивачка пропустила строк звернення до суду з цими позовними вимогами, а тому просив в задоволенні позову в цій частині відмовити.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 23.06.2007 р. позивачка народила сина ОСОБА_4 (а.с. 13) в зв’язку з чим була взята на облік в УПСЗН Новомосковської райдержадміністрації та їй призначена виплата одноразової допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 18).
ОСОБА_6 було нараховано та виплачено відповідачем допомогу при народженні дитини в таких розмірах: 3400 гривень одноразово та в період з липня 2007 року по червень 2008 року по 425 гривень на місяць, що підтверджується довідкою (а.с. 17) та не заперечувалось сторонами.
Крім того, відповідачем була нараховано та виплачувалось позивачці допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах: вересень 2007 року - 93,07 грн., жовтень 2007 року - 104,85 гри., листопад 2007 року - 107,73 грн., за грудень 2007 року - 110,88 грн.; в період з січня 2008 року по теперішній час по 130 гривень на місяць, що підтверджується довідкою (а.с. 18), та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.
Що стосується позовних вимог позивачки про стягнення недоплаченої допомоги при народженні дитини, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
На час виникнення спірних правовідносин стаття 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачала, що допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта — протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
В той же час, абз. 1 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога при народженні дитини встановлюється у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта — протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином мала місце конкуренція норм законів.
Згідно ст.. 75 ОСОБА_5 України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
ОСОБА_5 України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу. Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності ОСОБА_5 України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом частини третьої статті 150 ОСОБА_5 України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.
Отже, на думку суду, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, застосуванню підлягає положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше, тобто, в даному випадку, положення абз. 1 ч. 2 ст.. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
При цьому суд звертає увагу на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, положення абз. 1 ч. 2 ст.. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» неконституційним не визнавались, а отже суд приходить до висновку, що відповідач, при призначенні, нарахуванні та виплаті позивачці допомоги при народженні дитини, діяв правомірно, відповідно до вимог законодавства, нарахування та виплата проведені вірно, а отже в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
Що стосується позовних вимог позивачки про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з вересня 2007 року по грудень 2007 року включно, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка діяла на той час, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 Закону України та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про державний бюджет України на 2007 р.».
Статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р. встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 ОСОБА_5 України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином позивачка мала право на нарахування та виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з вересня 2007 року по грудень 20077 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивачка звернулася до суду в квітні 2009 року, а як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулась до суду в лютому 2009 року (а.с. 19-20), тобто з пропуском річного строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року за пропуском строку.
Посилання позивача на те, що строк позовної давності не пропущений, оскільки позивачка до цього часу знаходиться на обліку в УПСЗН Новомосковської райдержадміністрації, суд не приймає до уваги, оскільки вперше право позивачки було порушено у вересні 2007 року і це порушення тривало до грудня 2007 року. ОСОБА_6 знала про порушення її права, оскільки отримала допомогу у розмірі, меншому, ніж встановлено Законом, однак жодних дій не вчинила.
Те, що позивачка мала знати про порушення свого права підтверджується і тим, що Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 було опубліковано в періодичних виданнях вже в липні 2007 року.
Що стосується позовних вимог позивачки про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з січня 2008 року по листопад 2009 року (день уточнення позову позивакою), то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 23 пп. 7 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була викладена в наступній редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Дана норма не визнавалсь неконституційною, не змінена та не скасована, а отже діє по теперішній час, а тому суд приходить до висновку, що відповідач, при призначенні, нарахуванні та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з грудня 2008 року по листопад 2009 року діяв правомірно, відповідно до вимог законодавства, нарахування та виплата проведені вірно, а отже в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
Що стосується позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, то суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з огляду на викладене вище і, крім того.
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому, щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
З огляду на викладене суд вважає, що в задоволенні ції частини позовних вимог належить відмовити.
Що стосується посилань позивача на те, що суд при розгляді справи має оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності ОСОБА_5 і в усіх необхідних випадках застосовувати ОСОБА_5 як акт прямої дії, то суд їх вважає необґрунтованими з огляду на те, що ОСОБА_5 України не встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною, а компетенція визначення відповідності норм закону вимогам ОСОБА_5 України належить виключно Конституційному Суду України, а отже місцевий суд не може надавати оцінку діючим законам України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-12, 69, 71, 99, 100, 158-164, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини, стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.П. Мельниченко
- Номер:
- Опис: про перерахунок пенсії
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 2а-91/10
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Мельниченко Сергій Петрович
- Результати справи:
- Етап діла: Рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.06.2016
- Дата етапу: 01.07.2016