ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/2161/16

УХВАЛА

07 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання Генеральної прокуратури України про зупинення провадження у справі,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 15 квітня 2015 року, а також поновити його на посаді прокурора м. Краматорська Донецької області з поновленням класного чину «старший радник юстиції» та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2016 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що звільнення зі служби за вчинення злочину за відсутності вироку суду, який набрав законної сили, є передчасним. Також позивач зазначає, що не був відсторонений від посади після вручення підозри у вчиненні злочину. Крім того позивач вважає, що Генеральною прокуратурою України був порушений порядок звільнення зі служби, оскільки наказ від 15 квітня 2015 року не був вручений у встановленому законом порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року було зупинено провадження у справі до набрання законної сили вироком суду від 21 грудня 2016 року у справі № 234/13321/15-к.

Ухвалою від 24 жовтня 2018 року справу було прийнято до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із ліквідацією Київського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 грудня 2018 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року було скасовано, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 25 січня 2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Полтавська УВП № 23».

Від Генеральної прокуратури України надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року у справі № 234/13321/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився.

Від представника позивача - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає необхідним відмовити у його задоволенні виходячи із наступного.

Згідно з ухвалою від 01 червня 2017 року, зупиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що єдиною підставою прийняття наказу від 15 квітня 2015 року є проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000186 за ч. 3 ст. 368 КК України, а в матеріалах справи відсутній висновок службової перевірки за фактом скоєння позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у зв'язку з чим вирішення даної справи є неможливим до набрання законної сили вироком у справі № 234/13321/15-к.

Скасовуючи зазначену ухвалу, Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду зазначив, що вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясування складу дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Генеральна прокуратура України просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили вироком у справі № 234/13321/15-к, однак з інших підстав, ніж були зазначені в ухвалі суду від 01 червня 2017 року. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 у межах даної справи просить суд поновити його на посаді прокурора м. Краматорського, в той час як вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року йому було призначено покарання, зокрема у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з державною службою строком на 3 роки. У зв'язку з цим заявник вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зазначена норма права передбачає, що обов'язковою умовою зупинення провадження у справі є саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у даній справі, відповідач посилається на несумісність вимоги про поновлення позивача на роботі із застосованим до нього покаранням у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з державною службою.

Разом з тим, порядок дій відповідача у випадку оголошення прокурору підозри у вчиненні злочину у сфері службової та професійної діяльності визначений у Дисциплінарному статуті прокуратури України, що затверджений постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року № 1796-XII, а у разі набрання законної сили вироком - Закони України «Про прокуратуру».

У відповідності до абз. 3 ст. 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України прокурор або слідчий, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Таким чином у разі встановлення судом підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора м. Краматорська, відповідач не буде позбавлений можливості виконати таке судове рішення з одночасним вирішенням питання про відсторонення позивача від виконання повноважень на посаді. У свою чергу в разі надбання законної сили вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року у справі № 234/13321/15-к ОСОБА_1 підлягатиме звільненню з посади на підставі п. 5 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, оскарження ОСОБА_1 вироку суду від 21 грудня 2016 року у справі № 234/13321/15-к не створює перешкод для розгляду і вирішення даної справи.

За таких обставин доводи Генеральної прокуратури України щодо наявності передбачених п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України підстав для зупинення провадження у справі не знайшли свого підтвердження.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 826/5193/18. У вказаному судовому рішенні чітко зазначено, що суд апеляційної інстанції перевіряє ухвалу суду про зупинення провадження у справі в межах доводів апеляційної скарги, а заперечення проти обґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо неможливості вирішення справи до набрання законної сили вироком суду у кримінальній справі № 234/13321/15-к з огляду на встановлене ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані із державною службою строком на 3 (три) роки - в апеляційній скарзі відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання Генеральної прокуратури України про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 236, 242, 308, 310, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання Генеральної прокуратури України про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк

Ухвала складена в повному обсязі 12 лютого 2019 року.