ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 лютого 2019 року Справа № 0840/4026/18 :

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачів про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2)

до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Центральний, буд. 4, код ЄДРПОУ 02140857)

про часткове визнання протиправним розпорядження

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач 1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач 2) звернулись до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - Василівська РДА Запорізької області, відповідач), в якому просять визнати розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації №74 від 21.02.2018 «Про затвердження актів з визначення збитків, заподіяних Василівській міській та Степногірській селищній радам у вигляді неодержаних доходів за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів» в частині затвердження акту визначення збитків, заподіяних Василівській міській раді Запорізької області у вигляді неодержаного доходу за використання позивачами земельної ділянки площею 0,17448 га без правовстановлюючих документів у розмірі 62 249,48 грн. від 16.02.2018 протиправним, а також стягнути з відповідача понесені ними у відповідності до положень ст. 132 КАС України судові витрати.

24 січня 2019 року на підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким позовні вимоги про визнання протиправним розпорядження задоволено. Стягнути на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Василівської РДА Запорізької області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 704 грн. 80 коп. В частині стягнення судових витрат пов'язаних з розглядом справи відмовлено.

29 січня 2019 року представником позивачів по справі подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат в частині стягнення з Василівської районної державної адміністрації Запорізької області витрат на правничу допомогу в розмірі 14 450,00 грн.

За приписами ч. 4, 5 ст. 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Для розгляду питання про судові витрати, судом було призначене судове засідання на 06.02.2019 об 11 год. 00 хв., про що повідомлено учасників справи.

Представник позивачів у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, суд вживав заходів щодо повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду його заяви.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 01.02.2019 надіслав до суду клопотання (вх. №4223) про розгляд заяви без його участі.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.

Із положень статті 143 КАС України випливає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст. 143 КАС України).

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

В свою чергу, стаття 252 КАС України вказує, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Отже, з аналізу процитованих норм видно, що умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу та зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів, заяві.

Оцінюючи мотиви наявності поважних причин, суд у своїх висновках виходить з наступного.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Так, на обґрунтування поданої заяви зазначає, що інтереси позивачів у справі представляв адвокат Першин В.М. на підставі ордерів, виписаних на підставі угод про надання адвокатських послуг та надання правничої допомоги, які є в матеріалах справи. До позовної заяви позивачем було подано орієнтовний розрахунок сум витрат, які позивачі очікували понести у зв'язку із розглядом цієї справи. В судовому засіданні 24.01.2019 під час давання пояснень представник позивачів наголосив про задоволення позову в повному обсязі, в т.ч. стягнення з відповідача судових витрат відповідно до положень ст. 132 КАС України, що фактично є заявою про стягнення судових витрат, в т.ч. витрат на правничу допомогу. Посилається на приписи ч. 3, 5 ст. 140 КАС України та просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 14 450,00 грн. На підтвердження вказаних вимог представником позивачів додатково до заяви долучено копії угод про надання правничої допомоги від 02.01.2018, розрахунок обсягу та вартості правничої допомоги ОСОБА_1 від 24.01.2019, акт виконаних робіт від 19.01.2019, квитанція до прибуткового касового ордера №4 від 24.01.2019.

Суд звертає увагу на те, що наведені юридичні послуги, надані адвокатом до прийняття рішення у справі. Так, правочини підписано 02.01.2018, а акт виконаних робіт підписано 19.01.2019. Прибутковий касовий ордер та розрахунок обсягу та вартості правничої допомоги ОСОБА_1 складені 24.01.2019, тобто у удень винесення судом остаточного рішення по справі.

Так, у рішенні щодо розподілу судових витрат із посиланням на приписи ст. 134 КАС України зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. В даному випадку до позовної заяви додано лише ордери на надання правової допомоги від 24.09.2018 серія ЗП№051651 та №ЗП59378. Ознайомившись з вказаними документами, суд не вважав їх достатніми для вирішення питання про присудження до стягнення за рахунок відповідача понесених витрат на правничу допомогу, а саме: позивачем не надано суду договорів про надання правової допомоги, актів прийому-передачі виконаних робіт, що є підтвердженням обсягу виконаних робіт саме у цій справі, а також належних доказів сплати витрат на правову допомогу у розмірі 26 104,80 грн. Враховуючи вищезазначене та подані документи позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що вказані документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у справі № 0840/4026/18, а тому суд не знаходить підстав для їх стягнення.

Таким чином, під час винесення рішення судом питання про стягнення витрат на правничу допомогу було розглянуто на підставі доказів, що містились в матеріалах справи, та відмовлено у його задоволенні.

Жодних об'єктивних обставин поважності причин, які б перешкоджали стороні позивача подати своєчасно необхідні докази до закінчення судових дебатів суду не надано.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заява представника позивачів у судових дебатах про те, що він просить суд стягнути з відповідача судові витрати, не може бути розцінена судом, як заява зроблена в порядку, визначеному ч. 7 ст. 139 КАС України, оскільки вона не містила у собі жодних посилань на подання таких доказів після винесення рішення по справі та обґрунтування поважності причин їх неподання до закінчення судових дебатів.

Враховуючи вищенаведене та відсутність поважних причин неможливості до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, що є необхідною умовою для прийняття відповідного додаткового рішення, суд дійшов висновку про те, що заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення на корись позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ч. 7 ст. 139, ст. ст. 140, 143, 241-243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів (вх №3672 від 29.01.2019) про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про часткове визнання протиправним розпорядження залишити без розгляду.

Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В.Батрак