Справа № 211/5439/18

Провадження № 2/211/440/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 товариство комерційний банк «Приватбанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором б/н від 10.01.2017 року в розмірі 53135,29 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи. Наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не повідомив причини неявки, відзиву не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного договору № б/н від 10.01.2017 року, ОСОБА_1 отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 7 - копія анкети-зави). Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу кредит.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Пунктами 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг сторони погодили, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору являється прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, позичальник зобов'язаний на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку.

Згідно п. 1.1.3.2.2. Умов, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. по кредитним картам, відкритиму валюті USD) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій. .

Пунктом 1.1.7.12 Умов сторони погодили, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк (а.с. 9-33 - копії Тарифів, витягу з Умов та Правил).

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також інших витрат відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст.1054 а ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_1 станом на 23.10.2018 року, має заборгованість в розмірі 53135,29 грн., яка складається з наступного: 21500,78 грн. – тіло кредиту, 13905,22 грн. – заборгованість по відсотками за користування кредитом; 14722,85 грн. - заборгованість з пені, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2506,44 грн. штраф (процентна складова), (а.с. 5 -6 - розрахунок).

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи викладене, судом встановлено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення не можливе, такі обставини свідчать про недотримання положень, закріплених у Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому вимоги щодо стягнення з відповідача штрафів задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2018 року у справі № 1521/5041/12-ц, яка відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України враховується судом.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити частково позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 10.01.2017 р. в розмірі 50128,85 грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в розмірі 1662,30 грн., стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,12,13,141,263,265,280-284,288 ЦПК України, суд,-

вирішив:

       позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму заборгованості за договором № б/н від 10.01.2017 року станом на 23.10.2018 рік в розмірі 50128 ( п’ятдесят тисяч сто двадцять вісім) гривень 85 коп., яка складається: 21500,78 грн. – тіло кредиту, 13905,22 грн. – заборгованість по відсотками за користування кредитом; 14722,85 грн. - заборгованість з пені, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2506,44 грн. штраф (процентна складова) та судовий збір в розмірі 1662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) гривні 30 коп.        В решті позовних вимог відмовити

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

       Суддя                                                Сарат Н. О.