Справа № 2-53/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

2 лютого 2010 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:

головуючого  - судді         Кучми В.В.                      

при секретарі  -         Сіденко І.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненого унаслідок залиття,

В С Т А Н О В И В :

    Позивачка ОСОБА_1Л звернулась до суду з справжнім позовом до ОСОБА_2О, посилаючись на те, що є власницею квартири АДРЕСА_1, яка їй належить на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.07 року, поверхом вище у квартирі №13 мешкає відповідачка, з її вини 14.05.09 року виникло залиття її квартири, у зв»язку з чим вийшли плями на стелі у спальні 8 кв.м., у коридорі 1 кв.м , у кухні  5,5 кв.м та порушена електропроводка, загальна сума збитків згідно висновку будівельно-технічної експертизи склала 6893,69 грн, яку просить стягнути з відповідачки. Також, вважає, що зазнала моральну шкоду у зв»язку з пошкодженням обробки квартири, оскільки перед залиттям був проведений ремонт, а тепер знову змушена проводити ремонт, витрачати додаткові зусилля та час, що часом викликає у неї душевні хвилювання та депресію, тому відшкодування моральної шкоди оцінює у сумі 5000 грн.

    У ході розгляду справи позивачка уточнила ціну позову у частині відшкодування матеріальних збитків, просила стягнути на її користь з відповідачки посилаючись на висновок повторної будівельно-технічної експертизи 7887,76 грн.

    У судовому засіданні позивачка остаточно уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі. На обґрунтування виклала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. При цьому уточнила і доповнила обставини, вказує, що залиття фактично відбулося 5 травня 2009 року, біля 9 години їй подзвонили з магазину на роботу і вказали, що заливає її квартиру і магазин, що був розташований під її квартирою на першому поверсі, вини викликали також працівників Служби єдиного замовника. Коли вона приїхала і увійшла до квартири, то побачила, що квартира залита витоками води з квартири поверхом вище, до цього часу підійшли два сантехніки, разом з ними вона спускалась у підвальне приміщення, де вони перекрили запірний водопровідний кран по стояку будинку, коли виходила з своєї квартири, то бачила як з сходинкової площадці по східцям через поріг вхідної двері квартири відповідачки стікала вода. Після того вона повернулась до своєї квартири і стала збирати воду, а сантехніки пішли до квартири відповідачки, сама вона до квартири відповідачки вона не підіймалась, але бачила як згодом ці сантехніки допомагали відповідачці виносити мокрі килими з її квартири. З часом відповідачка пропонувала незначні гроші на проведення ремонту, але коли вона почала проводити ремонт квартири починаючи з спальні і виявились певні витрати, то вона запропонувала відповідачці погасити збитки відповідно фактично понесеним затратам, але остання відмовилась. Висунуті позовні вимоги заявляє і підтримує лише до відповідача ОСОБА_2

    Відповідачка ОСОБА_2О позов не визнала. Але при цьому пояснила, що дійсно 5 травня 2009 року в її квартирі відбувся розрив на з»єднанні водопровідної труби, яка проходила на кухні за мийкою, вода стала розтікатись по кухні і квартирі, потрапила на килим, вона підійшла і одразу стала викликати спеціалістів з СЄЗ щоб усунули протікання, згодом під»їхали два сантехніки і допомогли їй перекрити воду. Ця труба йшла до кухні як внутрішня розводка по квартирі після запірного водопровідного крану до квартири. Сантехніки допомагали їй виносити мокрі килими. Коли складався акт обстеження квартири позивачки від 14.05.09 року, то вона була вдома, але її ніхто не запрошував. Вона не згода з тим, що в квартирі позивачки стала збиратись сирість в її квартирі через це затоплення, оскільки в самій її квартирі раніш також були аварійні затікання. В день залиття вона підходила до позивачки, пропонувала допомогу, прибратись, тощо, згодом пропонувала гроші 500 гривен, але позивачка стала посилатись, що ремонт дуже дорогий, до цього вона тільки відремонтувала квартиру, а тепер треба проводити ремонт знову. Квартира, в якій вона проживає, є приватизованою і належить їй та її синові, але фактично в квартирі проживає лише вона одна, а син з родиною постійно мешкає у м. Києві.

    Представник відповідача за усною заявою ОСОБА_3 вважає з боку її довірительниці відсутня вина, оскільки розірвання водопровідної труби на з»єднанні виникло з об»єктивних причин через надмірний тиск у трубах і тому вона не має відповідати за пошкодження у наслідок залиття.

    Третя особа Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника», яке є належним чином сповіщене про день, час і місце розгляду справи, у судове засіданні свого представника не направило про причини неявки представника не повідомило.

    Від третьої особи ОСОБА_4В до початку судового засідання надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими.

Допитана у якості свідка ОСОБА_5К пояснила, що вона є знайомою відповідачки, оскільки теж є одинокою жінкою, то ходить до неї у гості майже кожного дня, у той день 5 травня вона теж приходила до неї, коли прийшла, то вхідні двері квартири були відчинені, а коли вона потрапила до квартири, то побачила на кухні за мийкою тече вода, коли вона подивилась за мийкою, то побачила, що пластикова труба на з»єднанні була зірвана і з неї текла вода, килими, що лежали в квартирі, намокли  квартира, вона стала допомагати, дзвонити щоб приїхали сантехники, згодом приїхали два парубки і допомогли зупинити воду.

Експерт ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що ним на замовлення позивачки проводилась первісна будівельно-технічна експертиза з питань визначення вартості робіт і матеріалів з усунення збитків від залиття квартири АДРЕСА_2. Також за її зверненням ним проводилась повторна будівельно-технічна експертиза з тих самих питань станом на 10 грудня 2009 року, при цьому перелік встановлених пошкоджень, розмір і обсяги робіт і матеріалів були визначені і відображені ті ж самі, але необхідність проведення повторної оцінки і збільшення вартості відновлювальних робіт була викликана тим, що за цей час змінились ціни на матеріали і будівельні роботи, тобто змінились лише цінові параметри у зв»язку з інфляцією відповідно діючих тарифів і коефіцієнтів на момент проведення повторної експертизи.

Заслухав пояснення сторін, їх представників, свідка, експерта, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування позовних вимог, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    У судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сніжнянського міського округу від 21 травня 2007 року за реєстровим №3896, витягу з паспорту, свідоцтва про зміну прізвища позивачки останній належить, вона є зареєстрованою та мешкає в квартирі за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 43/10.

5 травня 2009 року відбулося залиття квартири позивачки з квартири №13 цього будинку, розташованої поверхом вище, яку на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 червня 2006 р №592-ІІ, що видане виконкомом Сніжнянської міської ради згідно розпорядження від 13.06.06 р №325р, як співвласниця приватизованого житла займає відповідачка ОСОБА_2 Факт залиття квартири крім пояснень позивачки та самої відповідачки ОСОБА_2, яка не заперечує і підтверджує, що саме у цей день в її квартирі виник розрив на з»єднанні водопровідної труби, яка проходила на кухні за мийкою і це потягло розтікання води спочатку по кухні, а потім по всій квартирі, підтверджується також поясненнями свідка ОСОБА_5К, яка в той день була присутня в квартирі відповідачки і вказала на ті ж самі обставини.

Вказані обставини також підтверджуються актом обстеження квартири позивачки на предмет її залиття, висновком техніко-будівельної експертизи, проведеними в ході експертизи і доданими до матеріалів фотознімками. Актом від 14 травня 2010 року обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_1, складеним за участю працівників ВТВ КП «СЄЗ» м. Сніжне підтверджується наявність на момент перевірки слідів залиття стелі у спальні 8 кв.м., у коридорі 1 кв.м , у кухні  5,5 кв.м, також у кухні частково відшарувалась штукатурка, шпалери відійшли від стін, у квартирі порушена електропроводка, при обстеженні причина затікання не встановлена у зв»язку з не можливістю потрапляння до квартири, але при цьому джерело затікання встановлено з вище розташованої квартири №13.

    Відповідно до положень про відшкодування шкоди, закріплених у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, у повному обсязі.

    Посилання представника відповідача на те, що оскільки розірвання водопровідної труби на з»єднанні виникло з об»єктивних причин через надмірний тиск у трубах, то її довіритель ниця не має відповідати за пошкодження у наслідок залиття, є неспрможніми і не можуть бути узяті судом до уваги. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України право власності забов»язує, тягар утримання лежить на власникові майна, власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов’язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Відповідачка ОСОБА_2О є співвласницею квартири, яка належить їй на праві приватної власності. Точка розподілу між загальними комунікаційними мережами багатоквартирного будинку та внутрішньо квартирною комунікаційними водопровідною розводкою квартири є запірна водопровідна арматура, яка розподіляє і перекриває постачання води до квартири. Аварійне пошкодження в квартирі відповідачки, унаслідок якого відбулося залиття квартири і затікання води на нижчі поверхи, виникло у місці з»єднанні водопровідної труби, яка проходила на кухні за мийкою, тобто по внутрішній розводці квартири після запірної арматури. А відповідно положень ст.ст. 20, 21 Закону України „Про житлово-комунальны послуги” споживач забов”заний дотримуватись вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.

    Таким чином, оцінюючи у сукупності у порядку ст. 212 ЦПК України надані сторонами докази на обгрунтування і спростування позовних вимог, їх достатність і взаємний зв”язок, суд приходить висновку, що залиття квартири №10 позивачки ОСОБА_1, у ході якого вода вийшла по стелі у спальні, коридорі, кухні, частково відшарувались штукатурка та шпалери, відбулося з квартири №13 відповідачки ОСОБА_2О у наслідок неякісного використання останньою внутрішньо квартирної водопровідної системи на кухні.

    За ухвалою Сніжнянського міського суду від 24.11.09 р до участі у справі у якості третьої особи залучений ОСОБА_4, який як співвласник квартири №13 по вул. Леніна, б. 43, м. Сніжне також може перебувати зі сторонами у правовідносинах, що витікають з права власності на житло з приводу його належного утримання і експлуатації. Але у судовому засіданні позивачка пояснила, що висунуті позовні вимоги заявляє і підтримує лише до відповідача ОСОБА_2

      За таких обставин вимоги позивачки у частині стягнення збитків у зв”язку з залиттям квартири у розмірі відновлювального ремонту є обгрунтованими, її право як власниці квартири порушеним і підлягає задоволенню. За висновком будівельно-технічної експертизи №362/2009 від 12.09.09 р вартість відновлювального ремонту складає 7887 грн 76 коп, які і підлягають стягненню з відповідачки на її користь.

    Відповідно до загальних положень про відшкодування моральної шкоди, закріплених у ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої унаслідок порушення її прав.

    Згідно роз”яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 р №4, зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р №5 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. У зв”язку з чим моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв”язку з ушкодженням здоров”я, у порушенні нормальних життєвих зв”язків через неможливість продовження нормального активного громадського життя, при настанні інших негативних явищ. Таким чином, суд вважає доведеним факт заподіяння позивачці моральної шкоди, яку вона зазнала з вини відповідачки ОСОБА_2О унаслідок залиття її квартири за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 43/10, яке відбулося 5 травня 2009 року з вище розташованої квартири відповідачки у результаті неналежної експлуатації останньою внутрішньо квартирної водопровідної системи, що призвело до часткового пошкодження внутрішньої обробки поверхні стелі та стін кімнат квартирі. Унаслідок цього позивачка на протязі часу з травня 2009 року по лютий 2010 року, тобто понад десяти місяців змушена була перебувати у негативних побутових умовах, за цей час докладати додаткові зусилля в організації життя, збирати гроші на проведення ремонту, ремонтні роботи проводити поетапно виходячи з реальних можливостей, відмовляти у прийомі гостей, у зв”язку з цим відчувала пригніченість, депресію, моральні страждання.

    Втім, позивачка не довела у судовому засіданні, що вона перебувала у край незручних побутових умовах, що перешкоджали належному використанню приміщень кухні, санвузла, спонукали тимчасово виїхати з квартири, потягли розрив стосунків з родичами чи оточуючими. Тому вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України, враховуючи конкретні обставини справи, ступінь вини відповідача, а також глибини душевних страждань позивача, вимоги розумності і справедливості, вважає справедливою сатисфакцію відшкодування шкоди в сумі 500 гривен.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до роз»яснень, викладених у п. 12 постанові пленуму Верховного Суду України, визначаючи розмір судового збору, суди повинні мати на увазі, що заяви, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового і немайнового спорів, оплачуються судовим збором за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру. Відповідно до правил статті 88 ЦПК у разі визначення при відкритті провадження у справі судового збору в розмірі меншому, ніж передбачено законом, недоплачена сума стягується в дохід держави з позивача при відмові в позові, а при задоволенні позову - з відповідача.

Позивачкою при зверненні до суду понесені судові витрати з оплати судового збору у частині вимог про стягнення матеріальної шкоди у сумі 78,87 грн та у частині вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 40,06 грн (за квитанцією 118,93 грн) і лишився несплачений судовий збір у сумі 10,94 грн. Таким чином, оскільки вимоги у частині матеріальної шкоди задоволені у повному обсязі, то на користь позивачки з відповідачки слід стягнути зазначений розмір судового збору 78,87 грн. Пропорційно задоволених вимог у частині моральної шкоди на користь позивачки підлягають розподіленню лише 5,10 грн з 51 грн (500 грн від 5000 грн =10%). Таким чином, з позивачки ОСОБА_1Л на користь держави у частині вимог про відшкодування моральної шкоди пропорційно частини вимог, у  задоволенні яких відмовлено, слід стягнути недоплачений судовий збір у сумі 10,94 грн.

При зверненні до суду позивачкою понесені судові витрати з оплати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривен, на проведення експертиз у сумі 550 гривен, що підтверджується квитанціями на 400 грн та 150 грн, таким чином з відповідачки на користь позивачки слід стягнути зазначені витрати.

При зверненні до суду позивачкою понесені судові витрати на правову допомогу за складання позовної заяви у сумі 150 гривен, що підтверджується відповідною довідкою. Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволені частково, то пропорційно до розміру задоволених вимог з відповідачки на користь позивачки ці судові слід стягнути частково у сумі 97,50 грн

(заявлена вимога 7887,76+5000=12887,76грн; задоволена вимога 7887,76+500=8387,76грн; 8387,76грн від 12887,76грн складає 65%; 150грн:100х65=97,50грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212 – 215, 294 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненого унаслідок залиття задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 7887 гривен 76 копійок та моральну шкоду у сумі 500 гривен, в іншій частині позову відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно задоволеної частини вимог понесені нею судові витрати з оплати судового збору у сумі 83 гривні 97 копійок, з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривен, на проведення експертиз у сумі 550 гривен, на правову допомогу у сумі 97 гривен 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у частині вимог про відшкодування моральної шкоди пропорційно частини вимог, у  задоволенні яких відмовлено, недоплачений судовий збір у сумі 10 гривен 94 копійки.

    Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з моменту його проголошення та подання апеляційної скарги на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області  через Сніжнянський міський суд.

    Головуючий: