Справа № 149/2718/15-ц

Провадження № 22-ц/801/267/2019

Категорія: 5

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вергелес В.О.

Доповідач:Ковальчук О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 рокуСправа № 149/2718/15-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Сала Т. Б., Якименко М. М.

за участі секретаря Кирилюк Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ в натурі житлового будинку, господарських будівель та споруд, встановлення порядку користування присадибною ділянкою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 22 вересня 2017 року у м. Хмільнику суддею цього суду Вергелесом В. О., дати складання повного тексту рішення не відомо,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ в натурі житлового будинку, господарських будівель та споруд, встановлення порядку користування присадибною ділянкою, мотивуючи його тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, вона успадкувала за законом 1/2 частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що розташований у місті АДРЕСА_1

Вказаний будинок належав на праві власності чоловікові позивача та його братові - відповідачу ОСОБА_4 у рівних частках в наслідок спадкуванням після смерті попереднього власника - їх батька ОСОБА_6.

Після того, як ОСОБА_5 в 1992 році став співвласником будинковолодіння, між ним та відповідачем було встановлено фактичний порядок користування житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами і присадибною земельною ділянкою, згідно якого позивач із чоловіком ОСОБА_5 користувались в житловому будинку двома кімнатами (кімнати 2-3 площею 13,6 кв. м. та 2-4 площею 13,1 кв. м.), а іншими приміщеннями в житловому будинку користувався відповідач.

З метою поліпшення умов проживання, ОСОБА_3 з чоловіком за власні кошти збудували прибудову літ. "А1", веранду літ. "а2", літню кухню літ. "Д", сарай літ. "Е", сарай літ. "е", гараж літ. "З", погріб літ. "П/Е", погріб літ. "п/а2" та огорожу № 3. Частину зазначених будівель та прибудов було узаконено як самовільно збудовані, однак збудовані чоловіком самовільні добудова та господарські будівлі до складу спадкового майна не ввійшли, окрім погребу літ. "П/Е", погребу літ. "п/а2" та огорожі № 3.

Позивач вважає, що спорудження учасником спільної власності господарських будівель створює для нього право власності на них, проте це не є підставою для зміни розміру часток у спільній власності на будинок. А тому споруджені чоловіком ОСОБА_5 в 1994, 1996 та 1999 роках погріб літ. "П/Е", погріб літ. "п/а2" та огорожа № 3 є лише її власністю та при поділі будинку в натурі ці будівлі до спільного майна не включаються.

Рішенням 82 сесії Хмільницької міської ради 6 скликання від 27 серпня 2015 року за № 2318 позивачу, як співвласнику будинковолодіння № 24 по провулку Коцюбинського у м. Хмільнику, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.

Однак, у зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не бажає розподілити житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і присадибну земельну ділянку, позивач змушена звертатись до суду з даним позовом.

Посилаючись на викладені обставини та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просила житловий будинок, господарські будівлі та споруди поділити відповідно до першого варіанту висновку експертизи № 2251-2254/15-21 від 26 грудня 2016 року з урахуванням доповнень експерта від 02 серпня 2017 року, й виділити їй 41/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у місті АДРЕСА_1, які складаються із кімнати 1-3 площею 10,1 кв. м., кімнати 2-4 площею 13,3 кв. м., кімнати 2-5 площею 13,1 кв. м., сараю літ. «Б», сараю літ. «б», вбиральні «Г»; виділити відповідачу 59/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами що знаходиться у в місті Хмільнику Вінницької області по АДРЕСА_1, які складаються із тамбура 1 площею 6,2 кв. м., кухні 1-1 площею 9,9 кв. м., ванни 1-2 площею 3,9 кв. м., коридору 6,4 кв. м., кімнати 1-5 площею 15, 1 кв. м., погребу з шиєю літ. «п/а», ганку, літньої кухні літ. «Б1», погребу літ. «П/Б», гаражу літ. «В», огорожі № 1, огорожі №2. Зобов'язати її за власний рахунок провести наступні ремонтно-будівельні роботи: закласти дверний отвір між приміщеннями 1-3 та 1-4; улаштувати дверний отвір між приміщеннями 1-3 та 2-5. Стягнути з відповідача на її користь 47701 грн 95 коп. грошової компенсації за відступ від ідеальної частки у спільній власності. Встановити порядок користування земельною ділянкою домоволодіння № 24 по провулку Коцюбинського у місті Хмільнику Вінницької області відповідно до план-схеми варіанту № 1 (додаток № 5 висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 26 грудня 2016 року) виділивши їй в окреме користування земельну ділянку площею 339 кв. м., а відповідачу площею 261 кв. м.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2018 року рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2017 року скасовано та постановлено нове, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Виділено ОСОБА_3 44/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у місті АДРЕСА_1, які складаються із кімнати 2-4 площею 13,3 кв. м., кімнати 2-5 площею 13,1 кв. м., сараю літ. «Б», сараю літ. «б», літньої кухні «Б1», П/Б погріб, вбиральні «Г».

Виділено ОСОБА_4 56/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у місті Хмільнику Вінницької області по АДРЕСА_1, які складаються із тамбура 1 площею 6,2 кв. м., кухні 1-1 площею 9,9 кв. м., ванни 1-2 площею 3,9 кв. м., кімнати 1-3 площею 10,1 кв. м., коридору 1-4 площею 6,4 кв. м., кімнати 1-5 площею 15,1 кв. м., погребу з шиєю літ. «п/а»., ганку, гаражу літ. «В», огорожі № 1, ворота № 2.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивачки 35710 грн 25 коп. грошової компенсації за відступ від 1/2 частки у праві власності на домоволодіння.

Схематичний поділ будинку відображений на плані-схемі варіанту 1 додатку 1 до висновку експерта за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 26 червня 2018 року № 7465-7468/17-21.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою домоволодіння № 24 по провулку Коцюбинського у місті Хмільнику Вінницької області відповідно до додатку 1 до висновку додаткової судової будівельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 26 червня 2018 року № 7465-7468/17-21, проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, залишивши у користуванні ОСОБА_3 земельну ділянку площею 362 кв. м, а у користуванні від­повідача ОСОБА_4 - площею 238 кв.м.

Схематичний план порядку користування відповідає варіанту 1 додатку 4 додаткової судової будівельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 26.06.2018 року № 7465-7468/17-21, проведеного Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року постанову апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2018 року в частині позову про встановлення порядку користування земельною ділянкою скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У іншій частині постанову залишено без змін.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 12 лютого 2019 року сторони - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулись до суду із спільною заявою про затвердження мирової угоди і надали укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою на основі взаємних поступок. За умовами мирової угоди сторони погодили встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,0599 га, яка розташована по АДРЕСА_1 відповідно до схеми встановлення порядку користування земельною ділянкою, виготовленої АПНВП «ВІЗИТ» у лютому 2019 року, згідно з якою ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,0349 га, межа якої відображена зеленим кольором, а ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 0,0250 га, межа якої відображена червоним кольором. Сторони вважають спір щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою повністю врегульованим відповідно до прав та інтересів кожної зі сторін. Будь-яких претензій та/або вимог фінансового та/або майнового характеру сторони одна до одної не мають. Судові витрати, які були здійснені кожною зі сторін по справі, покладаються на ту сторону, яка їх здійснила та компенсації не підлягають.

До мирової угоди від 12 лютого 2019 року сторонами долучено схему встановлення порядку користування земельною ділянкою, виготовлену АПНВП «ВІЗИТ» у лютому 2019 року, та відповідно до якої ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,0349 га (межа якої відображена зеленим кольором), а ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 0,0250 га (межа якої відображена червоним кольором).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 7 ст. 49 ЦПК України передбачено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

У ч. 2 ст. 208 ЦПК України зазначено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 373 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Дослідивши умови укладеної та підписаної сторонами мирової угоди, апеляційний суд вважає, що вона не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін.

Зазначені спільна заява та мирова угода з додатками приєднані до справи. Сторонам роз'яснено наслідки затвердження мирової угоди сторін та закриття провадження у справі, що передбачені ст. 207 ЦПК України. Сторони у судовому засіданні зазначили про наявність їх волевиявлення та законність такої угоди.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що заява сторін про затвердження мирової угоди підлягає задоволенню. Укладену сторонами у справі мирову угоду необхідно затвердити, рішення суду першої інстанції в частині встановлення порядку користування присадибною ділянкою визнати нечинним, провадження у справі в цій частині закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 206, 207, 208, 373, 374, 389 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про затвердження мирової угоди задовольнити.

Затвердити мирову угоду, укладену між позивачем ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1) та відповідачем ОСОБА_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_2), за умовами якої:

Встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,0599 га, яка розташована по АДРЕСА_1 відповідно до схеми встановлення порядку користування земельною ділянкою, виготовленої АПНВП «ВІЗИТ» у лютому 2019 року, згідно з якою ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,0349 га, межа якої відображена зеленим кольором, а ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 0,0250 га, межа якої відображена червоним кольором.

Сторони вважають спір щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою повністю врегульованим відповідно до прав та інтересів кожної зі сторін. Будь-яких претензій та/або вимог фінансового та/або майнового характеру сторони одна до одної не мають.

Судові витрати, які були здійснені кожною зі сторін по справі, покладаються на ту сторону, яка їх здійснила та компенсації не підлягають.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2017 року в частині встановлення порядку користування присадибною ділянкою визнати нечинним.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині встановлення порядку користування присадибною ділянкою - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : Т. Б. Сало

М. М. Якименко