Справа № 22-а-0736/2006 Головуючий в 1 інстанції Савченко С.І.
Категорія 26,27 Доповідач в 2 інстанції Сл|дченко О.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі: головуючого Сліпченка О.І., суддів Коцюрби О.П., Голуб С.А., при секретарі Григоренко Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Ірпінського міського управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Ірпінського міського управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення коштів на оздоровлення,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року позивач звернувся до суду з названим позовом, який обгрнтовував тим, що він є інвалідом 2-ї групи і відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачена щорічна виплата допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Проте відповідач, посилаючись на постанову КМУ № 836 від 26.07.1996 року виплачує йому щороку по 26,70 грн. і доплатити різницю відмовляється. Вказував, що дії відповідача носять неправомірний характер. Просив стягнути з відповідача на його користь недоплачені кошти на оздоровлення за період з 2001 року по 2006 рік з урахуванням інфляції в розмірі 14785,90 грн.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2006 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Ірпінського міського управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо виплати інваліду 2 групи ОСОБА_1щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі меншому ніж встановлено ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнуто з відповідача на користь позивача в повному розмірі щорічну допомогу на оздоровлення за 2004-2005 роки з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2975 гривень 24 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
У своїй апеляційній скарзі Ірпінське міське управління праці та соціального захисту населення Іртиської міської ради Київської області просять вказане судове рішення скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм, матеріального права і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Постановляючи рішення і відмовляючи в задоволенні скарги, суд виходив з того, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а тому виплата відповідачем щорічної допомоги на оздоровлення в фіксованому розмірі 26,70 грн., а в 2005 р. в розмірі 120 грн., тобто меншому ніж встановлено законом, порушує права позивача і такі дії слід визнати протиправними як такі, що суперечать вимогам ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегії суддів оскаржуване рішення вважає законним і обґрунтованим, виходячи з таких міркувань.
Доводи апелянта про необхідність застосування ст. 4 Бюджетного кодексу України, постанов КМ України для визначення розміру виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, не обгрунтовані і суперечать вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року суперечать вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» який встановив розмір щорічної допомоги.
Таким чином суд обґрунтовано виходячи із засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами, та правильно послався на вимоги ст.92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п.60).
Тому при вирішенні даного спору відповідно має застосовуватися ст.48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.83 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», якою встановлено розміри мінімального заробітку на час виплати позивачу допомоги на оздоровлення.
В іншій частині постанова суду не оскаржувалась.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а суд ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 200, 205 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Ірпінського міського управління праці та соціального захисту населення Іртиської міської ради Київської області відхилити.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2006 року залишити
без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.