Справа № 2-905/2009 р.

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року                                             Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі головуючої судді                                           Гудкова С.В.

при секретарі                                                               Яценко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни  в залі суду   цивільну справу за позовом Акціонерного банку “Полтава-банк”в особі філії ПАБ “Полтава-банк” у м.Лубни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                           ВСТАНОВИВ:

Позивач АБ “Полтава-Банк”, в особі філії ПАБ “Полтава-банк” у м.Лубни звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивував тим, що 17.10.2007 року між філією ПАБ “Полтава-Банк” та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2664, за яким банк надав Відповідачу кредит в сумі 140000 доларів США строком на 180 місяців до 17.10.2022 року зі сплатою 11,5% річних та зі сплатою 0,1% комісійної винагороди щомісячно (від суми залишку заборгованості по кредиту) на умовах, визначених договором.

Банк надав відповідачу кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

При цьому повернення кредиту мало здійснюватись, згідно договору, наступним шляхом:

•   залишок заборгованості за кредитом позивальник погашає щомісячно, згідно графіку;

•   сплата процентів проводиться позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Керуючись графіком погашення заборгованості відповідач ОСОБА_1 сплачував кошти за користування кредитом, але не в повному обсязі, через що згодом виникло прострочення.

Відповідно до п.4.2 вищевказаного кредитного договору, при порушенні строків повернення кредиту або неповного повернення суми кредиту, при порушенні строків погашення нарахованих процентів або при неповній сплаті нарахованих процентів, позичальник сплачує Банку суму боргу з нарахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі одного відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.п.3.1.2 кредитного договору, банк має право у разі виникнення простроченої суми заборгованості по кредиту або прострочення сплати відсотків по ньому, стягувати пеню або достроково стягнути заборгованість за кредитом, письмово попередивши позичальника за 10 днів.

Остання проплата по відсотках за користування кредитом була здійснена 09.07.2008 року.

З приводу існуючої заборгованості Відповідачу направлялась претензія з вимогою про сплату заборгованості та попередження про можливі наслідки у випадку невиконання цих вимог, на які ним відредаговано не було.

На момент звернення до суду сума заборгованості за кредитним договором складає 20791,97 доларів США, що в національній валіть становить 160098 гривень 17 копійок, з яких: 13356,36 доларів США, що в національній валюті становить 102843,97 гривень – залишок заборгованості по позиці; 1141,36 доларів США, що в національній валюті становить 8788, 47  гривень – заборгованість по відсотках; 2278,11 доларів США, що в національній валюті становить 17541,45 гривень – заборгованість по комісії; 4016,14 доларів США, що в національній валюті становить 30924,28 гривень – пеня.

Також, однією із сторін кредитного договору, а саме відповідачем ОСОБА_2 істотно порушено умови договору – протягом тривалого часу не сплачується заборгованість за кредитом і останній ухиляється від виконання своїх обов’язків, а тому позивач вважає, що маються підстави для дострокового розірвання кредитного договору.

Позивач прохає суд винести рішення, яким достроково розірвати кредитний договір №2664 від 17.10.2007 року, укладений між Банком та відповідачем ОСОБА_1 та стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 160098 гривень 17 копійок, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 гривень 98 копійок та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 гривень.

В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала повністю, прохала їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, прохаючи суд зменшити суму нарахованої пені, оскільки в даний час він ніде не працює, а також прохав взяти до уваги, що в даний час економічна криза. Несплату заборгованості по кредиту пояснив нестачею коштів.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 17.10.2007 року між Позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2664 (а.с.7), за яким Банк надав відповідачу кредит в сумі кредит в сумі 140000 доларів США строком на 180 місяців до 17.10.2022 року зі сплатою 11,5% річних та зі сплатою 0,1% комісійної винагороди щомісячно (від суми залишку заборгованості по кредиту) на умовах, визначених договором.

Згідно меморіального валютного ордера №139679 від 17.10.2007 року (а.с.12), відповідач отримав суму кредиту , що повністю підтверджує виконання умов кредитного договору Позивачем.

Відповідно до вищевказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 повинен погашати залишок заборгованості за кредитом щомісячно, сплачувати  проценти щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, а також повернути кошти не пізніше 17.10.2022 року на умовах графіку погашення заборгованості складеного до кредитного договору (а.с.8-10).

Відповідно до ст..526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_1 сплачував кошти за кредитом, згодом виникла заборгованість в розмірі 20791,97 доларів США, що становить у національній валюті 160098,17 гривень, згідно розрахунку позивача (а.с.18-19).

Згідно ч.1 ст..549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п.4.2. вищевказаного договору, Банк має право у разі виникнення прострочення сплати, стягувати пеню в розмірі одного відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення, а тому відповідачу ОСОБА_1 була нарахована пеня, розмір якої складає 4016,14 доларів США, що в національній валюті становить 30924,28 гривень.

На підставі ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 частково сплачувались кошти за кредитним договором, але він припинив сплачувати кошти, оскільки в Україні почалася економічна криза і у нього не стало роботи.

Суд вважає, що викладені обставини мають істотне значення, а тому суму нарахованої пені слід зменшити до 6000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія з вимогою сплати заборгованості по кредитному договору та попередження про можливі наслідки у випадку невиконання цих вимог (а.с.15-16), на яку ним належним чином  відредаговано не було, оскільки добровільно проплати не проводились, а тому суд вважає, що суму заборгованості по кредитному договору слід стягнути з відповідачів у примусовому порядку.

Крім цього, відповідачем ОСОБА_2  істотно порушено умови договору – протягом тривалого часу не сплачується заборгованість за кредитом і останній ухиляється від виконання своїх обов’язків, а тому суд вважає, що маються підстави для дострокового розірвання кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 гривень 98 копійок та 30 гривень  за ІТЗ розгляду справи (а.с.2-3), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.526, 549, 551, 554, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, п.п.4.2.1, 4.3.1, 5.2, 5.3 Кредитного договору №2664 від 17.10.2007 року, суд,  

                                                      В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного банку “Полтава-банк” в особі філії ПАБ “Полтава-банк” у м.Лубни до  ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Розірвати достроково кредитний договір №2664 від 17.10.2007 року, укладений між ОСОБА_4 та Полтавським акціонерним банком “Полтава-банк” в особі філії ПАБ “Полтава-банк”.

 Стягнути ОСОБА_1 на користь філії ПАБ “Полтава-банк” у м.Лубни 102843 гривень 97 копійок заборгованість по позиці, 8788 гривень 47 копійок заборгованість по відсотках, 17541 гривню 45 копійок заборгованість по комісії, 6000 гривень пені, 1600 гривень 98 копійок судового збору, 30 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи,  а всього стягнути 136804 гривні 87 копійок .

На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                                                                           С.В.Гудков .