Р І Ш Е Н Н Я                        Справа № 2-1258/10

                                                                 Ім’ям України                  

(заочне)

 04 лютого 2010 року                                                                                                м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого -  судді                                         Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                   Севідовій Л.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

         У жовтні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення з нього аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що від шлюбу з відповідачем має доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 06 липня 2009 року цей шлюб розірвано і відповідач не надає кошти на утримання дитини, яка мешкає разом з нею. Прохає стягнути з відповідача аліменти у сумі 800 гривень на утримання дитини.

         У судовому засіданні позивач свій позов підтримала, прохала його задовольнити. Пояснення надала аналогічні викладеним у позовній заяві.

         Представник позивача також позов підтримала, прохала його задовольнити. Пояснення надала аналогічні поясненням позивача. Додатково пояснила, що аліменти у грошовому вимірі вони прохають стягнути тому, що відповідач, за їх інформацією, в Україні не перебуває, працює за кордоном. Суму у 800 гривень визначили виходячи з потреб дитини на місяць, так як позивач не працює, і із доходів має тільки державну допомогу.  

         Відповідач належним чином, через оголошення у засобах масової інформації, викликаний до суду, однак у судове засідання не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 21). Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Позивач та представник позивача не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідача. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

         Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

         Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у шлюбі, який розірвано, про що 06 липня 2009 року видано свідоцтво (а.с. 3). Від шлюбу мають дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4). На даний час дитина проживає разом з матір’ю, яка потребує матеріальної допомоги на її утримання, оскільки самостійно її доглядає та виховує (а.с. 5).

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Нормою ч. 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує вимоги щодо мінімального розміру аліментів, який не може бути менший ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч.2 ст.182 СК України.

         Суд враховує, що відповідач зобов’язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. З цих підстав приходить до висновку про задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивачки, на утримання неповнолітньої дитини, аліментів. Разом з тим суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів у сумі 800 гривень, так як позивачем суду не надано доказів, що відповідач має дохід, який дозволяє йому сплачувати аліменти у цій сумі. Тому суд вважає за можливе стягувати з відповідача аліменти у сумі 500 гривень, який вважає достатнім для утримання неповнолітньої дитини.  

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 62, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

         Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково

         Щомісячно стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженого у м. Полтаві, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сумі 500 гривень, починаючи стягнення з 06 жовтня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

         У задоволенні позовних вимог у іншій частині – відмовити.

         Рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

         Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень на користь держави.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

         Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

         Заочне рішення може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання ним копії рішення.  

         Суддя                                                                                                        І.Ю. Литвиненко