Р І Ш Е Н Н Я                            Справа № 2-582/10

                                                                  Ім’ям України                                                                          

                                                                       (заочне)

  02 лютого 2010 року                                                                                                 м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді                                          Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                    Севідовій Л.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

   В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів –ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору № 368-ФР від 18 грудня 2007 року та стягнення заборгованості за цим  договором у сумі 3971 гривня 37 копійок, судових витрат у сумі 303 гривні. У ході розгляду справи представник позивача відмовився від позовних вимог у частині розірвання договору і відмову прийнято судом (а.с. 35).

         В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 18 грудня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2ОВ. укладено кредитний договір № 368-ФР згідно з яким їй надано кредит у сумі 5000 гривень строком до 17 грудня 2010 року, з оплатою за процентною ставкою 0,0001 % річних та 1,75 % щомісячної комісії. З метою забезпечення виконання зобов’язання по цьому кредитному договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 18 грудня 2007 року укладено договір поруки № 368-ФР, згідно з яким вона зобов’язалася відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань по кредитному договору № 368-ФР від 18 грудня 2007 року. ОСОБА_2 свої обов’язки за кредитним договором не виконує, погашення кредиту, нарахованих відсотків і комісійної винагороди не здійснює, у зв’язку з чим станом на 16 липня 2009 року за нею утворилася заборгованість у сумі 3971 гривня 37 копійок. Згідно із п. 3.5 кредитного договору, банк залишив за собою право вимоги про повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих на них відсотків та неустойки, відповідно до умов договору, у випадку, якщо позичальником порушено умови договору, у тому числі коли він несвоєчасно та не у повному обсязі здійснює нарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та відсотками. Банк звертався з письмовими вимогами про погашення кредиту до позичальника, а також до поручителя про виконання своїх обов’язків за договором поруки. Однак ні позичальник за кредитним договором, ні поручителі за договорами поруки, взяті на себе обов’язки не виконали.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, прохав його задовольнити в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із письмовою заявою про розгляд справи за її відсутності, позов визнала (а.с. 26). Відповідач ОСОБА_3 належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням викликалася до суду, але конверт із цим повідомленням повернуто до суду за закінченням строку зберігання (а.с. 25). Неотримання відповідачем судової повістки направленої рекомендованим поштовим повідомленням, розцінюється судом як відмова одержати судову повістку. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася одержати повістку вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності цього відповідача. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 грудня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 368-ФР, згідно з яким їй надано кредит в сумі 5000 гривень строком до 17 грудня 2010 року, з оплатою за процентною ставкою 0,0001 % річних та 1,75 % щомісячної комісійної винагороди (а.с. 5-7). Відповідно до меморіального ордеру № 4445455 ці кошти отримано відповідачем 18 грудня 2007 року (а.с. 8). 18 грудня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 368-ФР, згідно з яким поручитель зобов’язалася відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання зобов’язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 368-ФР від 18 грудня 2007 року (а.с. 10). Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 4.1, 4.7, 6.1, 6.2 кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язалася повертати кредит та плату за його користування щомісячно, у період з 01 до 10 число кожного місяця, перераховуючи грошові кошти у сумі 138 гривень 88 копійок банку; сплачувати комісійну винагороду у розмірі 0,0001 % річних та 1,75 % щомісячної комісії; за прострочення повернення кредитних ресурсів, сплати відсотків та комісійної винагороди, сплачує пеню у сумі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення, штраф у розмірі 10% від загальної суми отриманих кредитних коштів (а.с. 5-7). Згідно з п. 3.5 кредитного договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них та неустойки, відповідно до умов договору, у разі порушення позичальником умов договору, у тому числі несвоєчасного або не в повному обсязі здійснення зарахування грошових коштів на погашення заборгованості по кредитних ресурсах та/або на сплату процентів та/або комісійної винагороди, відповідно до вимог п.п. 3.2, 4.3, 4.4, 4.8 договору (а.с. 5). Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору, відповідач ОСОБА_4 порушила умови договору та не сплачує у встановлені строки кредит, відсотки за його користуванням та комісійну винагороду, внаслідок чого станом на 16 липня 2009 року за нею утворилася заборгованість у сумі 3971 гривня 37 копійок (а.с. 12). Позивач письмово, 17 червня 2009 року, звертався до відповідачів з вимогами виконати умови договорів, але вони залишилися невиконаними (а.с. 15-18). Судові витрати по справі становлять 303 гривні (а.с. 1-2).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є порушенням зобов’язання. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач ОСОБА_4 уклала із позивачем кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору, позивач уклав договір поруки з відповідачем ОСОБА_3 яка, у разі невиконання боржником свого зобов’язання, несе разом з ним солідарну відповідальність. Умови кредитного договору ОСОБА_4 не виконує, кредит не гасить та кошти за його користування не сплачує. ОСОБА_3 зі свого боку умови договору поруки не виконує. При порушенні умов кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди та неустойки і реалізував це своє право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 610, 625, 1054 ЦК України,  ст.ст. 15, 30, 60, 75, 76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити у повному обсязі.

         Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором  № 368-ФР від 18 грудня 2007 року, яка склалася станом на 16 липня 2009 року у сумі 3971 гривня 37 копійок, судові витрати у сумі 303 гривні, а всього стягнути грошові кошти на загальну суму 4274 гривні 37 копійок.

         Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

         Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у установленому законом порядку.

         Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідачів, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

         Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко