П О С Т А Н О В А                   Справа № 2-а-178/10

                                                                    Ім'ям України                

   02 лютого 2010 року                                                                                                м. Полтава

       Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді                                         Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                  Севідовій Л.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Полтавській області та особі інспектора ДПС Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України у Полтавській області ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

                                                               В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів - УДАІ ГУМВС України у Полтавській області та інспектора ДПС Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України у Полтавській області ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 011541 від 17 липня 2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КпАП України, у вигляді штрафу у сумі 500 гривень.

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 17 липня 2009 року він керував автомобілем марки ОСОБА_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Київ-Харків. На 366 км. автодороги його зупинено інспектором Вернигорою В.І., яким складено протокол серії ВІ № 005561 про вчинення ним адміністративного правопорушення про порушення ним п. 14.6 Правил дорожнього руху у вигляді наїзду на суцільну лінію, яка розділяє смуги руху, та про відсутність у нього при собі страхового полісу. На підставі цього протоколу ОСОБА_3 виніс постанову серії ВІ  № 011541,  якою притягнув його до відповідальності у вигляді штрафу на суму 500 гривень. Спочатку він хотів у протоколі написати свої зауваження, але інспектор обурився та сказав, щоб він визнавав свою провину та каявся. Тому у протокол він свої зауваження не писав.  Інспектор зупинив автомашини та записав у протокол водіїв, як свідків. На підставі цього протоколу 17 липня 2009 року цим же інспектором винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 0011541, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 500 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КпАП України. З тих підстав, що правопорушення він не вчинював – не здійснював наїзду на суцільну роздільну смугу руху та мав при собі страховий поліс, а також тому, що немає ніяких доказів того, що він вчинив інкриміновані йому правопорушення, прохав скасувати зазначену постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.    

         У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, прохав суд задовольнити позов у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснив, що один зі свідків – водій вантажівки, яку він обганяв дотримуючись правил обгону, ніяк не міг бачити факт вчинення ним правопорушення, так як його легкових знаходився зліва від цієї вантажівки і тому побачити, чи наїхав він лівими колесами на роздільну смугу руху, просто неможливо. Відмовився розписуватися у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, на пропозицію інспектора, та як вважав його недійсним.

         Представник позивача також у повному обсязі підтримала позовні вимоги, пояснення надала аналогічні поясненням позивача. Додатково пояснила, що при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення інспектором ДАІ порушено низку вимог КпАП України та підзаконних актів. При винесенні інспектором постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності порушено його право на захист, передбачене ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України, тому що якби інспектор роз’яснив позивачеві його права, передбачені цими нормами, то позивач би зателефонував їй по мобільному телефону за роз’ясненнями, а якщо не телефонував, то інспектор і права не роз’ясняв.          

         Представник відповідача та відповідач належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але до суду не з'явилися, письмових заяв та клопотань суду не надали (а.с. 16-17). Позивач та представник позивача не заперечували проти судового розгляду справи за відсутності відповідача та представника відповідача. З цих підстав суд розглянув справу за відсутності відповідача та виніс постанову.

         Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

         Судом встановлено, що 17 липня 2009 року інспектором Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України у Полтавській області ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 005561 згідно з яким 17 липня 2009 року, об 11 годині 05 хвилині, на 366 км. автодороги Київ-Харків ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ОСОБА_4, держ. реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив обгін автомобіля на перехідному переході, перетнувши суцільну лінію розмітки, не мав при собі страхового полісу цивільної відповідальності, чим вчинив правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КпАП України, що підтверджено підписами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у протоколі ні підпису позивача, ні його зауважень немає (а.с. 8). Згідно із постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 011541, винесеній 17 липня 2009 року інспектором Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України у Полтавській області ОСОБА_8 зазначено, що 17 липня 2009 року, об 11 годині 05 хвилині, на 366 км. автодороги Київ-Харків ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ОСОБА_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив обгін автомобіля на перехідному переході, перетнувши суцільну лінію розмітки, не мав при собі страхового полісу цивільної відповідальності, чим вчинив правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126  КпАП України, внаслідок чого його піддано адміністративному стягненню у вигляді накладення адміністративного штрафу у сумі 500 гривень (а.с. 7).    

         Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами. Згідно з вимогами ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те особою. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно з вимогами ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до ч.ч. а., в п. 14.6 Правил дорожнього руху, обгін заборонено на перехресті, ближче ніж за 50 м. перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м. – поза населеним пунктом. Згідно з ч. 2 ст. 122 КпАП України, правопорушенням є порушення водіями транспортних засобів проїзду перехресть. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 КпАП України, керування транспортними засобами водіями, що не мають полісу (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є адміністративним правопорушенням.  

          З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обстави справи випливає наступне. 17 липня 2009 року ОСОБА_1, який об 11 годині 05 хвилині керував автомобілем марки ОСОБА_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 366 км. автодороги Київ-Харків зупинено інспектором Полтавської роти ДПС УДАІ ГУМВС України у Полтавській області ОСОБА_3, який, вбачаючи у його діях ознаки складу правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КпАП України, склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВІ № 005561, де ОСОБА_1 не вказав про свою незгоду з вчиненим правопорушенням, відмовився від підпису. Факт вчинення ним наведених у протоколі правопорушень підтверджений свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 На підставі цього протоколу, у цей же день ОСОБА_3 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 011541, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КпАП України, у вигляді штрафу у сумі 500 гривень. З огляду на те, що позивач на місці складання протоколу, маючи час та можливість, так як внаслідок зупинки не керував автотранспортом, не записав у нього свою незгоду із діями інспектора та свідків, не спростував їх, та те, що сам факт правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 відображеного у протоколі про адміністративне правопорушення належним чином і підтверджено підписами свідків, суду не має підстав вважати, що протокол складено з порушенням вимог КпАП України. З цих же підстав винесена на підставі зазначеного протоколу інспектором Вернигорою В.І. 17 липня 2009 року постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 011541, не містить ознак протиправності, а тому не може вважатися незаконною. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 222, 251, 254, 288-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 100, 102, 160-163 КАС України, -

                                                            П О С Т А Н О В И В:

         У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити у повному обсязі.

         Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів зо дня її проголошення, а після складенні постанови у повному обсязі - протягом 10 днів зо дня її складення у повному обсязі. Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через Октябрський районний суд м. Полтави.

         Постанова набирає законної сили протягом 10 днів зо дня її проголошення, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

 Суддя                                                                                                              І.Ю. Литвиненко