ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2397/19 Справа № 201/6995/17 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів: Демченко Е.Л., Макаров М.О.

за участю секретаря - Синенка Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1,

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Головне Управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях, Донецька обласна військово - цивільна адміністрація, Товариство з обмеженою "Монтажно - будівельна компанія "Сінергія", Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі і гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування своїх вимог посилаються на те, що вони є засновниками ТОВ "Монтажно - будівельна компанія "Сінергія".

ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 на персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook" поширив неправдиву інформацію про позивачів, а саме розмістив публікації наступного змісту "Учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!; «Также учредители ООО «МСК «Синергия» неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!; «Но и с фактическими собственниками компании ООО «МСК «Синергия», не все в порядке. Есть информация, что они имеют отношение к ОСОБА_4, лидеру так называемой «ДНР».

Позивачі вважають, що поширена ОСОБА_1 інформація є неправдивою, та такою, що порушує їх право на повагу до честі, гідності та ділової репутації, тому просили суд: визнати поширену ОСОБА_1 на персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook" інформацію "Учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!; «Также учредители ООО «МСК «Синергия» неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!; «Но и с фактическими собственниками компании ООО «МСК «Синергия», не все в порядке. Есть информация, что они имеют отношение к ОСОБА_4, лидеру так называемой «ДНР» недостовірною та зобов'язати ОСОБА_1 спростувати цю інформацію у такий же спосіб, який вона була поширена.

Крім того, з урахуванням факту приниження честі, гідності та ділової репутації, факту розповсюдження негативної інформації, яка є недостовірною, і необхідністю відновлення своїх прав, внаслідок поширення цієї інформації, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь по 50 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2017 року за клопотанням відповідача було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Головне Управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях, Донецька обласна військово - цивільна адміністрація, Товариство з обмеженою "Монтажно - будівельна компанія "Сінергія", Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго".

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року позов ОСОБА_5 і ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2, ОСОБА_3 інформацію поширену ОСОБА_1 на персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook", а саме : інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16:00 год., такого змісту: "Учредители ООО «МСК «Синергия», неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!; інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07:05 год., такого змісту: «Также учредители ООО «МСК «Синергия» неоднократно замечены в сотрудничестве и пособничестве руководству, так называемой «ДНР»!; інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_3, 0 04:29 год., такого змісту: «Но и с фактическими собственниками компании ООО «МСК «Синергия», не все в порядке. Есть информация, что они имеют отношение к ОСОБА_4, лидеру так называемой «ДНР» та зобов'язано ОСОБА_1 спростувати цю інформацію шляхом розміщення на його персональній сторінці у соціальній мережі "Facebook" не пізніше десяти днів від дня набрання рішенням законної сили інформації про те, що вказана інформація є недостовірною.

Стягнуто тз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди та судовий збір у розмірі 2880 грн.

Стягнуто тз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди та судовий збір у розмірі 2880 грн.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено /т.1 а.с. 168-170/.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем відносно позивачів необмеженому колу осіб розповсюджені недостовірні відомості у соціальній мережі "Facebook", у поширеній відповідачем інформації відсутні ознаки оціночних суджень, ця інформація дискредитує і підриває авторитет позивачів в очах необмеженого кола осіб, створю до них негативне ставлення, порочить їх честь, гідність і ділову репутацію як фізичних осіб, громадян України, підприємців, тому ця інформація підлягає спростуванню у такий саме спосіб, у який поширено. Встановивши факт порушення відповідачем особистих немайнових прав позивачів, яке полягає у поширенні щодо них недостовірної інформації, яка принижує їх честь, гідність і ділову репутацію та врахувавши характер протиправних дій відповідача, ступінь моральних страждань позивачів, суд частково задовольнив вимоги про відшкодування моральної шкоди, визначивши розмір відшкодування у 3 000 грн. на користь кожного з позивачів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати а частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права /т.1 а.с. 187-192/.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість /т.1 а.с. 210-214/.

Представник третьої особи ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" подали письмові пояснення на апеляційну скаргу в якому посилаються на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права /т.1 а.с. 223-224/.

Представник ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" просить справу слухати за їх відсутності /т.1 а.с. 226-227/.

Головне Управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях звернулися до апеляційного суду з заявою про зміну найменування третьої особи- Управління Служби безпеки України у Донецькій області на Головне Управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях у зв'язку із здійсненою 22 березня 2018 року державною реєстрацією змін до відомостей про Управління Служби безпеки України у Донецькій області, що містяться в Єдиному державному реєстрі /т.1 а.с. 229, 230/.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року - скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат /т.2 а.с. 34-40/.

Рішення суду мотивовано тим, що у порушення вимог статтей 12, 81 ЦПК України позивачами не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тог, що інформація була поширена саме відповідачем, оскільки останній вказував, що сторінку у соціальній мережі "Facebook" він не створював, а позивачі доказів на підтвердження протилежного не надали.

Позивач ОСОБА_2 подав касаційну скаргу в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції /т.2 а.с. 49 - 56/.

Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2018 року було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції /т.2 а.с. 90-95/.

Підставою скасування було те, що апеляційний суд у порушення вимог статей 264, 367 ЦПК України, не вказав якими доказами підтверджуються посилання відповідача про те, що сторінку у соціальній мережі "Facebook", на якій було поширено оспорювану позивачем інформацію, він не створював. Також апеляційний суд не врахував поведінку відповідача, який під час розгляду справи у суді першої інстанції на ці обставини не вказував, а проти задоволення позову заперечував з інших підстав.

При повторному апеляційному розгляді справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, з наступних підстав.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

В свою чергу ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або іншій спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з частиною 2 ст. 5 Закону України "Про інформацію", реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У відповідності з ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно частини 3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація про особу вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ст. 20 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки , територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошення конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як роз'яснив пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 року за № 1, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах. В електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про дії та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем відносно позивачів необмеженому колу осіб розповсюджені недостовірні відомості у соціальній мережі "Facebook", у поширеній відповідачем інформації відсутні ознаки оціночних суджень, ця інформація дискредитує і підриває авторитет позивачів в очах необмеженого кола осіб, створю до них негативне ставлення, порочить їх честь, гідність і ділову репутацію як фізичних осіб, громадян України, підприємців, тому ця інформація підлягає спростуванню у такий саме спосіб, у який поширено.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено, що обвинувальним вироком суду.

Ні хто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідач ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі та в судовому засіданні в апеляційному суді заперечував проти того, що саме ним у соціальній мережі була викладена вказана в позовній заяві позивачів інформація, та вказав, що сторінка у соціальній мережі "Facebook" ним взагалі не створювалася і ним ніколи не велася.

З матеріалів справи вбачається, що сторінка у соціальній мережі "Facebook", яка, як зазначають позивачі, належить відповідачу та на якій відповідач ОСОБА_1 поширив недостовірну інформацію про позивачів, експертом, атестованим за спеціальністю "Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів" не досліджувалася. Висновки фахівця в галузі дослідження телекомунікаційних систем відсутній.

В судовому засіданні представником позивачів було подано клопотання про призначення у справі судової психофізичної експертизи. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2019 року в призначенні експертизи було відмовлено.

З клопотанням про призначення у справі судової експертизи для проведення комп'ютерно - технічного дослідження та дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів для встановлення власників аккаунтів, розміщених на ресурсах -посиланнях із залученням фахівців для дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) сторони не зверталися.

Доменне ім'я facebook. соm є приватним доменним іменем другого рівня в домені соm, який є загальним доменом верхнього рівняю. Доменне ім'я facebook. соm не відноситься до українського сегменту Інтернет.

Адреса facebook не належить до адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється.

Дані про власника веб-сайт можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

В судовому засіданні в апеляційному суді відповідач пояснив, що в у соціальній мережі "Facebook" під його ім'ям є шість чи вісім сторінок, але до жодної з них він не має відношення, він їх не створював та не вів.

Також відповідач пояснив, що він не змінював підстав не згоди з позовними вимогами, та не приймав участі у засіданні суду першої інстанції.

Таким чином, ствердження позивачів, про те, що ОСОБА_1, на сторінці соціальній мережі "Facebook", яка належить саме йому, виклав зазначену у позовній заяві інформацію про засновників ТОВ "Монтажно - будівельна компанія "Сінергія" не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Таким чином, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:,

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2018 року - скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 680 грн. з кожного

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О.Макаров