ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

ВСТАНОВИВ :

В провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа №23/447 про банкрутство Боржника, порушена за заявою Акціонерного товариства «1-й експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», порушена 01.09.2000 за звичайною процедурою .

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2000 ініціюючого кредитора зобов'язано подати оголошення про порушення справи про банкрутство до офіційного друкованого органу.

Оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника опубліковано у газеті «Голос України»№226 (2473) від 07.12.2000.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2006 у заявах Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»про визнання кредитором на суму 1422485,68 грн., Військової частини А1206 про визнання кредитором на суму 1903287,88 грн. відмовлено, визнано ОСОБА_1 кредитором на суму 377572,00 грн., в іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати зазначену ухвалу в частині відмови у визнанні його грошових вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині, аргументуючи порушенням норм процесуального права, а саме ст.43 ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно ч.3 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що законодавцем покладено на кредитора у справі обов'язок доказування обґрунтованості заявлених грошових вимог у процедурі банкрутства.

Як встановлено судом першої інстанції, 05.01.2001 Кредитор звернувся до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 1422485,68 грн.

Грошові вимоги Кредитора ґрунтуються на підставі кредитних договорів №01-11-95 від 09.05.1995 та №02-11-95 від 14.11.1995, укладених між АКАБ «Україна»та ВАТ «Київенергобуд».

Відповідно до кредитного договору №01-11-95 від 09.05.1995 Боржнику було надано кредит на суму 80000000000,00 крб., що після введення національної валюти та деномінації склало 800000,00 грн., а згідно з кредитним договором №02-11-95 від 14.11.1995 було надано кредит на суму 10000000000,00 крб., що після введення національної валюти та деномінації склало 100000,00 грн.

Для забезпечення своєчасного виконання кредитного договору між Кредитором та Боржником було укладено договір застави нерухомого майна від 13.11.1995, згідно з яким Боржник заставив Кредитору п'ятиповерховий будинок за адресою: м. Київ, пр-т Науки 86/1. Відповідно до договору вартість предмету застави складала 139367000000,00 крб., що після введення національної валюти та деномінації становило 1393670,00 грн. Даний об'єкт застави було замінено на готель по вул. Костянтинівська, який у 2004 було продано Кредитором без повідомлення про це суду та розпоряднику майна за невідому вартість.

Вимоги Кредитора розпорядником майна Боржника не були визнані у повному обсязі, про що було викладено у письмових запереченнях. Розпорядником майна було надано суду лист № 074/4018 від 10.07.2000, підписаний Заступником голови правління банку Плетухи О.В., у якому зазначено, що Кредитор не має ніяких претензій до Боржника щодо погашення кредитів, наданих по кредитних договорах №01-11-95 від 09.11.1995 та №02-11-95 від 14.11.1995 та не буде проводити стягнення на заставлене майно (т.6 а.с.95).

За таких обставин, суд першої інстанції, оцінивши подані кредитором та боржником докази, дійшов висновку, про те, що у задоволенні заяви про визнання грошових вимог АКАБ «Україна»до ВАТ «Київенергобуд»слід відмовити за відсутністю належних доказів в обґрунтування існування заявлених грошових вимог на момент розгляду справи в попередньому засіданні.

Колегією суддів відхиляються доводи касатора про обов'язок суду першої інстанції витребувати додаткові докази на обґрунтування існування заявлених Кредитором грошових вимог, як такі, що суперечать наведеним приписам спеціального законодавства про покладення на Кредитора обов'язку доказування обґрунтованості поданих у процедурі банкрутства грошових вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111^5,,111⁷,111⁹,111¹¹ ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»залишити без задоволення.

    2.    Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2006 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Н. Ткаченко

Судді                                                                                                 Л. Катеринчук

                С. Разводова