Справа № 1-167/2009 р.
В И Р О К
іменем України
9 червня 2009 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді Волювач О.В.
при секретарі Джадан І.В. ,
з участю прокурора Чугай О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, раніше не судимого
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України ,-
В С Т А Н О В И В :
24 квітня 2009 року о 7 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля кафе «Шоколадка», яке розташоване на пл.. Ярмарковій в м. Лубнах Полтавської області, зустрів свого знайомого ОСОБА_2 у якого з метою заволодіння шахрайським шляхом, завідомо знаючи, що повертати телефон не буде, взяв належний останньому мобільний телефон «Нокія-6151» вартістю 950 грн., в якому знаходилась чіп-карта оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 11 грн. та карта пам»яті «Micro SD» ємкістю 1GB вартістю 110 грн., пояснивши, що хоче зателефонувати з даного телефону, а потім поверне його.
Після цього скориставшись тим, що ОСОБА_2 відволікся, ОСОБА_1 пішов до Лубенського центрального ринку де цього ж дня о 8 год. продав вищевказаний телефон за 400 грн., а отримані гроші використав на власні потреби.
Всього ОСОБА_1 заволодів шахрайським шляхом майном належним ОСОБА_2 на загальну суму 1096 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину , при вищевикладених обставинах визнав повністю, суду показав, що дійсно 24.04.2009 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_2 у якого попросив мобільний телефон для того, щоб подзвонити, але не повернув його, а продав на ринку того ж дня.
Згідно ст.299 КПК України , судом не досліджувались докази вини підсудного стосовно фактичних обставин справи .
Зважаючи на послідовність показів ОСОБА_1 про обставини скоєння злочину , передбаченого ст.190 ч.1 КК України, суд вважає ці покази достовірними .
Суд вважає, що вина ОСОБА_1. в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), встановлена та доказана, і його дії суд кваліфікує за ст. 190 ч.1 КК України, оскільки він зловживаючи довірою, попрохав у ОСОБА_2 належний останньому мобільний телефон, обіцяючи повернути, однак телефон потерпілому так і не повернув розпорядившись ним на власний розсуд.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує те, що він вину визнав, в скоєному кається, добровільно відшкодував потерпілому завдані збитки, що визнається судом обставинами, які пом»якшують його покарання.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, щиро кається в скоєному, раніше не судимий, добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду і останній прохає суворо не карати підсудного, а також всі обставини справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст.323 , 324 КПК України , --
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину , передбаченого ст. 190 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 грн.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 підписку про невиїзд – скасувати.
Речовий доказ по справі – мобільний телефон «Нокія 6151», що знаходиться під зберігальною розпискою у потерпілого ОСОБА_2 залишити йому, як належний (а.с. 56).
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_3