Справа № 2-3048/09                                                  

          РІШЕННЯ

            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року                                                                Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Левченко Т.А.

                                                          при секретарі – Хіміч А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом  публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                                                                     В С Т А Н О В И В:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 10.07.2008 року між відповідачем ОСОБА_1 та ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” в особі відділення № 32 філії „Полтавське РУ” ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” для споживчих потреб був укладений кредитний договір на суму 25000 грн. з оплатою 25 відсотків річних. Поручителем даного договору згідно договору поруки виступив відповідач ОСОБА_2 Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов’язувався сплачувати кредитні кошти та відсотки за користування кредитними коштами щомісячно з 01 по 10 число кожного місяця. Однак свої зобов’язання по кредитному договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом в обсязі, що передбачено договором не погашає, а тому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку  заборгованість за кредитним договором в сумі  23746 гривень 51 коп. та понесені ними судові витрати.  

 В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити, так як відповідачі заборгованість за кредитним договором до теперішнього часу не погасили.

Відповідачі повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але до суду не з’явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, заява про відкладення розгляду справи від них не надходила. Раніше в судовому засіданні представник відповідачів позов визнав частково, а саме в частині стягнення заборгованості по кредиту, комісійній винагороді та процентам. В частині стягнення пені, посилаючись на положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», вважає, що вона повинна бути обрахована в розмірі подвійної  облікової  ставки  НБУ.  

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.                                    

Судом встановлено, що  10.07.2008 року ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” уклав з ОСОБА_1  кредитний договір на суму  25000 грн. з оплатою 25 відсотків річних та комісійної винагороди строком до 10.07.2009 року. Відповідно до п. 3.2, п. 4.7 зазначеного договору ОСОБА_1 зобов’язався щомісячно, з 01 по 10 число кожного місяця, сплачувати платежі за кредитом в погашення заборгованості та відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому графіком погашення кредиту (а. с. 13-16).      

В забезпечення кредитного договору, укладеного з ОСОБА_1, 10.07.2008 року ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” уклав з ОСОБА_2 договір поруки, відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 якого останній зобов’язався  відповідати перед банком за погашення заборгованості по зобов’язаннях ОСОБА_1 за кредитним договором на засадах солідарного боржника в разі невиконання або прострочення виконання ним умов кредитного договору (а. с. 17-18).    

 Так як ОСОБА_1 свої зобов’язання по кредитному договору не виконує – кредитні кошти та відсотки за користування кредитними коштами в обсязі, передбаченому договором, не погашає, позивач звернувся до нього та до поручителя ОСОБА_2 з вимогою про дострокове погашення заборгованості (а. с. 20-21). Однак ніяких дій по погашенню заборгованості відповідачі не вчиняють.  

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. Згідно розрахунку, наданого позивачем сума основного боргу за кредитним договором станом на 18.05.2009 року складає 6981 грн. 90 коп.; сума простроченої заборгованості за кредитом – 8232 грн. 83 коп.; сума строкової заборгованості по комісійній винагороді – 50 грн., сума простроченої заборгованості по комісійній винагороді - 200 грн.; сума строкової заборгованості по процентам – 354 грн. 75 коп.; сума простроченої заборгованості по процентам – 675 грн. 17 коп.; пеня за прострочення погашення кредиту – 6536 грн. 17 коп.; пеня за прострочення погашення комісійної винагороди – 159 грн.; пеня за прострочення погашення процентів – 556 грн. 69 коп. Всього заборгованість за кредитним договором складає 23746 грн. 51 коп. (а. с. 5).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Згідно вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.  Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею) та порукою, що передбачено ст. 546 ЦК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача порушене, підлягає захисту і з відповідачів в солідарному порядку необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 23746 грн. 51 коп., а також судові витрати в сумі  487 грн. 46 коп. по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Суд  критично  відноситься  до  позиції  представника відповідачів в  частині  наявності  підстав  для  зменшення  розміру  пені, оскільки останній відповідає умовам договору та нормам глави 49 ЦК України, не перевищує розмір заборгованості, а тому підстав для її зменшення суд не вбачає. Окрім того, при укладенні договору відповідачі діяли свідомо та зобов’язані виконати вимоги договору. Посилання  на  можливість  застосування  до  спірних  правовідносин  положень  Закону  України  «Про  відповідальність  за  несвоєчасне  виконання  грошових  зобов’язань»  є  безпідставними,  так як цей  нормативний  акт  застосовується  в  іншій  сфері,  сторони  домовилися  про  інший  порядок  обчислення  пені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 546, 549, 550, 553-555, 610, 611, 612,  1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 174, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

                                                              В И Р І Ш И В:

 Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»  задовольнити.

 Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»  заборгованість за кредитним договором №11/Мс-057-08-ФО від 10 липня 2008 року в сумі 23746 гривень 51 коп., а також в судові витрати в сумі 487 гривень 46 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                         Суддя                                                                                     Т.А.Левченко