ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

про призначення експертизи

"05" лютого 2019 р. Справа№ 927/986/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Буравльова  С.І.

при секретарі Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Рибницька І.О. довіреність № б/н від 08.01.19

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шкриль Лариси Григорівни

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2018р.

у справі № 927/986/17 (суддя Шморгун В. В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Шкриль Лариси Григорівни

до Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД

(Товариство з обмеженою відповідальністю)

про стягнення 600 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Шкриль Ларисою Григорівною подано позов до Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю), у якому просить суд стягнути з відповідача 600000,00 грн. заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 30.12.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг від 30.12.2013 не здійснено оплату наданих послуг загалом в розмірі 600 000,00 грн., надання яких оформлено сторонами актами виконання робіт №7 від 04.12.2014 на суму 30000,00 грн., №8 від 12.12.2014 на суму 190000,00 грн., №9 від 23.12.2014 на суму 190000,00 грн., №10 від 30.12.2014 на суму 190000,00 грн. Нормативно в обгрунтування позову позивач посилався на припис ст. 525, 526, 530, 626, 627, 901 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за даними бухгалтерського обліку станом на 10.01.2018 ФОП Шкриль Л.Г. має заборгованість перед Товариством реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД у розмірі 1382000,00 грн., а відповідач заборгованості перед позивачем за договором від 30.12.2013 - немає. Відповідач зазначає, що у період з вересня 2015 року по лютий 2017 року Товариство реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД відповідно до платіжних доручень перерахувало позивачу кошти на загальну суму 1674000,00 грн. (частину з яких за платіжними дорученнями від 24.10.2016 №2392 на суму 300000,00 грн., від 21.12.2016 №3003 на суму 500000,00 грн., від 10.02.2017 №401 на суму 500000,00 грн. позивач зарахував у рахунок оплати послуг за спірним договором від 30.12.2013). У вказаних платіжних дорученнях зазначено призначення платежу щодо оплати юридичних послуг за договором від 14.01.2014. Представник відповідача зазначила, що кошти у розмірі 1674000,00 грн. фактично авансувались за договором від 31.12.2014, а у платіжних дорученнях помилково вказано призначення платежу. Договір від 14.01.2014 представник відповідача вважає неукладеним, а акти виконаних робіт по суті недійсними.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2018 у справі №927/986/17 в позові відмовлено. Рішення суду мотивовано наступним:

- заявлена позивачем сума до стягнення у розмірі 600000,00 грн. становить заборгованість відповідача за Договором від 30.12.2013, а саме за актами виконання робіт №7 від 04.12.2014 на суму 30000,00 грн., №8 від 12.12.2014 на суму 190000,00 грн., №9 від 23.12.2014 на суму 190000,00 грн., №10 від 30.12.2014 на суму 190000,00 грн. (у розрізі самостійного зарахування позивачем 1300000,00 грн, які надійшли за іншим призначенням, щодо попередніх актів виконаних робіт за Договором від 30.12.2013);

- акти виконання робіт не підлягають пред'явленню до оплати і не можуть бути підставою для стягнення будь-яких грошових сум з відповідача, оскільки у них відсутнє посилання на наявність заборгованості за виконані роботи;

- обсяги наданих послуг не відповідають обсягу послуг, зазначених у актах виконання робіт, а інших доказів, що підтверджують надання інших послуг позивачем суду не надано;

- судом першої інстанції відхилено доводи позивача про те, що перевіркою дотримання податкового законодавства встановлено, що суму згідно з актами виконаних робіт за Договором про надання юридичних послуг від 30.12.2013 було віднесено відповідачем до складу валових витрат, чим зменшено базу оподаткування з податку на прибуток відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України, а отже, вважає, що відповідач визнав, що позивачем надавались юридичні послуги відповідно до Договору від 30.12.2013 та актів виконаних робіт до цього Договору;

- судом першої інстанції враховано, що відповідно до висновку комісійної судової економічної експертизи №768 у справі №927/986/17 від 16.04.2018, складеного комісією експертів Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) перед Фізичною особою-підприємцем Шкриль Ларисою Григорівною на суму 1900000,00 грн. за договором про надання юридичних послуг б/н від 30.12.2013 станом на 11.04.2018 документально не підтверджується.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Скаржник посилався на те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що:

- заявлена позивачем сума до стягнення у розмірі 600000,00 грн. становить заборгованість відповідача за Договором від 30.12.2013, а саме за актами виконання робіт №7 від 04.12.2014 на суму 30000,00 грн., №8 від 12.12.2014 на суму 190000,00 грн., №9 від 23.12.2014 на суму 190000,00 грн., №10 від 30.12.2014 на суму 190000,00 грн. (у розрізі самостійного зарахування позивачем 1300000,00 грн., які надійшли за іншим призначенням, щодо попередніх актів виконаних робіт за Договором від 30.12.2013);

- у якості доказів надання юридичних послуг відповідачу позивачем надано суду копії письмових юридичних консультацій щодо: особливостей реєстрації юридичної особи у Латвії станом на 01.12.2014; особливостей трансфертного ціноутворення станом на 10.11.2014; правомірності проведення перевірок контролюючими органами та відповідно порядку допуску працівників податкового органу до перевірок; оподаткування дивідендів фізичних осіб резидентів України, отриманих за межами України станом на 20.12.2014; щодо оподаткування податком на додану вартість послуг, місце постачання яких знаходиться за межами території України, у взаємовідносинах з ПП "ДІНРЕММОНТАЖ" Російська Федерація; порядку визнання договорів недійсними; особливостей придбання основних засобів виробництва "ТРІЗ" ЛТД, копію листа до ПАТ "ВіЕйБі Банк" про повернення коштів, копії проектів договору про повну матеріальну відповідальність та договору про збереження комерційної таємниці та конфіденційної інформації;

- наявність заборгованості в заявленому до стягнення розмірі - 600 000,00грн. по договору про надання юридичних послуг від 30.12.2013 підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, і Актом перевірки ГУ ДФС у Сумській області № 63/2202/21103448/23 від 14.04.2016, де в графі 22 «кредиторська заборгованість» зазначено суму заборгованості у розмірі 2 570 000,00 грн. за юридичні послуги перед позивачем , бухгалтерський рахунок 685;

- за результатами проведеної на замовлення скаржника експертизи та складеного за її результатами висновку судової економічної експертизи № 21 від 05.07.2018 (судовий експерт Мужецька Н.Ю.), експертом зазначено, що за результатами проведеного дослідження в обсязі наданих на дослідження документів документально підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем по договору про надання юридичних послуг від 30.12.2013 в сумі 1 900 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу позивача 29.05.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шкриль Лариси Григорівни на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2018 у справі № 927/986/17, призначено справу до розгляду на 11.07.2018, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

14.06.2018 представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018, у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шкриль Лариси Григорівни на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2018 у справі №927/986/17 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 08.08.2018.

В період з 10.07.2018 по 01.08.2018 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а відповідачем подані заперечення на клопотання позивача про долучення висновку експерта та клопотання про виклик в судове засідання експертів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 05.09.2018.

05.09.2018 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Скрипки І.М. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018, у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.

12.09.2018 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про виклик експерта.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу 927/986/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2018 року, справу №927/986/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Буравльов С.І.

12.09.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про виклик експертів, в якому просить:

1) викликати для надання усних пояснень щодо висновку комісійної судово-економічної експертизи №768 від 16.04.2018 року наступних експертів:

- Старшого судового експерта сектору економічних досліджень Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз і. Засл. Проф.. М.С. Бокаріуса Глущенко Світлану Іванівну.

- Судового експерта сектору економічних досліджень Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз і. Засл. Проф.. М.С. Бокаріуса Грек Ольгу Володимирівну.

2) викликати для надання усних пояснень щодо висновку судово-економічної експертизи №21 від 05 липня 2018 року судового експерта Мужицьку Наталію Юріївну.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шкриль Лариси Григорівни на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2018 у справі, викликано у судове засідання старшого судового експерта Глущенко Світлану Іванівну, судового експерта Грек Ольгу Володимирівну та судового експерта Мужицьку Наталію Юріївну. Розгляд справи призначено на 15.01.2019 року об 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 15.01.2019 судові експерти Глущенко Світлана Іванівна та Грек Ольга Володимирівна надали свої пояснення стосовно виконаного ними експертного дослідження, якими підтвердили свої висновки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі № 927/986/17 до 31.01.2019 року о 11 год. 40 хв. Повторно викликано у судове засідання судового експерта Мужицьку Наталію Юріївну.

У судове засідання 31.01.2019 року з'явились позивач, уповноважений представник позивача та відповідача. На виклик суду в судове засідання завилась старший судовий експерт Мужицьку Наталію Юріївну. В судовому засідання експерт надала свої усні пояснення, стосовно питань, які були поставленні відповідно до клопотання представника відповідача, яким підтвердила свої висновки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 оголошено перерву до 05.02.2019.

В судовому засіданні 05.02.2019 судом апеляційної інстанції поставлено на обговорення питання про призначення у справі судової економічної експертизи для встановлення розміру та документального підтвердження розміру заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання юридичних послуг від 30.12.2013.

В судовому засіданні 05.02.2019 представники учасників справи надали суду апеляційної інстанції свої пояснення стосовно поставленого судом на обговорення питання про призначення у справі судової економічної експертизи для встановлення розміру та документального підтвердження розміру заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання юридичних послуг від 30.12.2013, а також стосовно експертної установи до якої необхідно скерувати матеріали справи для проведення відповідної судової експертизи.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думки присутніх представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що кожна з сторін обгрунтовує свою позицію по суті спору певними документами, а саме: позивач - стосовно наявності у заявленому до стягнення розмірі заборгованості по договору та її документального підтвердження, а відповідач - стосовно відсутності такої та відсутності документального її підтвердження, проте, їх оцінка як доказів в підтвердження або спростування доводів кожної з сторін, має здійснюватись на стадії розгляду справи по суті, коли суд повинен встановити обставини наявності/відсутності певного права, і відповідно, чи мають місце факти порушення чи оспорення суб'єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позов.

Вказані обставини не встановлюються на стадії вирішення судом питання про призначення судової експертизи, оскільки на даній стадії судового провадження суд визначає чи потрібні відповіді на питання, які стосуються предмету спору в контексті спірних правовідносин сторін, і відповідь на які можливо надати саме з застосуванням спеціальних знань у певній галузі, якими суд не володіє.

В свою чергу, апеляційним судом встановлено, що позивачем та відповідачем до матеріалів справи було надано бухгалтерські документи, згідно яких за даними позивача у відповідача наявна заборгованість в сумі 600 000,00 грн. за надані послуги по договору про надання юридичних послуг від 30.12.2013, а за даними відповідача у останнього перед позивачем взагалі відсутня заборгованість по договору про надання юридичних послуг від 30.12.2013, яка не підтверджується документально належними доказами, і така заборгованість була відсутня як на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду, так і на момент проголошення оскаржуваного рішення по даній справі.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що до предмету доказування по даній справі входить питання наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання юридичних послуг від 30.12.2013 в заявленому до стягнення розмірі, її документальне підтвердження, і кожна з сторін обґрунтовує свою позицію певними документами, які містять розбіжності за даними позивача та відповідача стосовно об'єкту дослідження, а саме: стосовно заборгованості за договором та її документального підтвердження та відображення в бухгалтерському обліку позивача та відповідача як на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду (30.10.2017), так і на момент проголошення оскаржуваного рішення по даній справі (19.04.2018).

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що кожним з учасників спору обґрунтовується своя правова позиція з посиланням на висновки експертів, викладені у висновку комісійної судової економічної експертизи №768 у справі №927/986/17 від 16.04.2018, складеного комісією експертів Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, та висновку судової економічної експертизи № 21 від 05.07.2018 (судовий експерт Мужецька Н.Ю.), які містять протилежні висновки, що викликає у суду обґрунтований сумнів щодо їх правильності.

В свою чергу, суд позбавлений можливості здійснити перевірку економічних та фінансових документів, в яких учасниками спору здійснені відображення бухгалтерських операцій стосовно наявності або відсутності предмету спору - заборгованості по договору про надання юридичних послуг від 30.12.2013, без спеціальних знань в економічній галузі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування спеціальних знань у економічній галузі виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у галузі економіки та бухгалтерського обліку, а тому для повного, об'єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової економічної експертизи.

Згідно п. 1.2.3 Розділу І1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), одним із видів судових експертиз є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Основними завданнями економічної експертизи бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності, фінансово-кредитних операцій є: визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток; відповідності нормативно-правовим актам відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме експертизу, господарський суд враховує положення пункту 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 за приписами якої, експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відтак, проведення експертизи слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6), якому необхідно передати для дослідження матеріали господарської справи № 927/986/17.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст. 99, ст. 100, пунктом 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 927/986/17 судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи підтверджується документально, виходячи з матеріалів справи та за даними бухгалтерського обліку учасників спору, заборгованість Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (код ЄДРПОУ 21103448, вул. Пушкіна, 34-В, м. Чернігів, 14000) перед позивачем - Фізичною особою - підприємцем Шкриль Лариси Григорівни (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за надані послуги по договору про надання юридичних послуг від 30.12.2013 станом на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду (30.10.2017) та на момент проголошення оскаржуваного рішення по даній справі (19.04.2018), якщо так, то в якому розмірі?

2. Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

3. Надати в розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №927/986/17.

4. Попередити експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про кримінальну відповідальність, відповідно до ст. 14 Закону України "Про судову експертизу", за дачу завідомо неправдивого висновку експерта встановлену ст. 384 Кримінального кодексу України, а також за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - ст. 385 Кримінального кодексу України.

5. Зобов'язати сторони надати оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

6. Оплату витрат по проведенню судово-економічної експертизи покласти на Фізичну особу-підприємця Шкриль Ларису Григорівну та Товариство реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) пропорційно.

7. У зв'язку з призначенням судової експертизи зупинити апеляційне провадження у справі № 927/986/17 до отримання висновку експерта.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Н.Ф. Калатай

С.І.  Буравльов