№ 2-1760/2008p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 листопада 2008 р.     м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого судді     Шевченко В.І.

При секретарі     Якубовській Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі - продажу житлового будинку та визнання на нього права власності , -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом вказуючи на те, що 10 жовтня 2008 року між ним та ОСОБА_2, було укладено договір купівлі- продажу житлового будинку вартістю 15000 грн., розташованого по вул.  Зої Космодемяської , 12-А, м.Вільнянська , який належав на праві приватної власності ОСОБА_2, за заповітом .

Даний заповіт було посвідчено 20 лютого 2007 року приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3

Сторони домовились про всі суттєві умови правочину. Умови відповідно правочину купівлі-продажу виконані у повному обсязі.

ОСОБА_2 передав позивачу у володіння житловий будинок і ніяких претензій не має і не буде мати у майбутньому. Позивач у свою чергу почав користуватися майном на праві власності, та використовує його за призначенням.

Належність житлового будинку ОСОБА_2 підтверджується заповітом від 20 лютого 2007 року згідно якого ОСОБА_4 Федоріна заповіла ОСОБА_2 вищезазначений житловий будинок.

На даний час позивач має намір зареєструвати вказаний житловий будинок на своє ім'я, але не в змозі цього зробити, так як правочин не було нотаріально посвідчено.

В попередньому судовому засіданні позивач наполягає на своїх позовних вимогах, відповідач заперечень не має.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає можливим в силу ч.4 ст. 130 ЦПК України ухвалити рішення по даній цивільній справі у попередньому судовому засіданні.

При таких обставинах суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача підлягаючими задоволенню по слідуючим обставинам:

Відповідно до статей 1268-1270 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи по закону має право прийняття спадщину.

Таким чином, неотримання свідоцтва про право на спадщину не позбавляє ОСОБА_2 права власності на зазначений житловий будинок.

В статті 319 Цивільного кодексу України зазначено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Даний житловий будинок був проданий з додержанням вимог ст.656 Цивільного кодексу України, де предметом договору є житловий будинок, з додержанням ст. 658

Цивільного кодексу України, де право продажу належало відповідачу, як власнику житлового будинку, з додержанням вимог ст. 691 Цивільного кодексу України, де ціна зазначена у розмірі 15000 гривень, з додержанням ст. 692 Цивільного кодексу України де покупець - позивач, оплатив товар і прийняв, а продавець, передав товар.

Від громадянина ОСОБА_2 була одержана розписка в тому, що він одержав зазначену суму грошей за будинок. В свою чергу ОСОБА_2 пообіцяв посвідчити договір купівлі -продажу житлового будинку нотаріально, але цього не зробив.

Відповідно до вимог ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, у телеграмах, якими обмінялись сторони.

Відповідно до вимог ст.205 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень ст.220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися відносно всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати таку угоду дійсною.

Враховуючи вищевикладене, необхідно зазначити, що угода по відчуженню житлового будинку не протирічить вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, при яких угода є дійсною: зміст правочину не протирічить актам цивільного законодавства а також моральним принципам суспільства;

сторони,  які  здійснюють  правочин  мали  необхідний  об'єм  цивільної дієздатності;

волевиявлення учасників угоди було вільним і відповідало їх внутрішній волі;

правочин направлений на реальне настання правових наслідків.

У зв'язку з визнанням дійсним правочину купівлі-продажу житлового будинку розташованого по вул. Зої Космодемянської, 12-А в м.Вільнянськ, суд вважає за доцільним визнати за позивачем право власності на нього.

Керуючисьст. 10, 58, 60, 130, 174, 212, 215, 294 ЦПК, ст.ст. 16, 202-207, 220, 319, 328, 334, 383, 655, 656, 658, 691, 692, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір купівлі - продажу житлового будинку розташованого по вул. Зої Космодем'янської , 12-А, м. Вільнянська, Запорізької області від 10.10.2008 p., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсним.

Визнати право власності на житловий будинок розташований по вул.  Зої Космодемянської, 12-А, м. Вільнянська, Запорізької області за ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області, через Вільнянський районний суд Запорізької області , про що протягом 10 днів з дня проголошення рішення подається заява про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.