Судове рішення #76972
6/20-19/2

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

27 липня 2006 р.                                                                                   

№ 6/20-19/2  


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Остапенка М.І. (головуючий),


Харченка В.М.,


Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому

судовому засіданні у м.Києві

за участю представника позивача:

Романка В.М.

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Будівельник”


на постанову

від 10.05.2006


Львівського апеляційного

господарського суду

у справі

№ 6/20-19/2

господарського суду

Івано-Франківської області

за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Будівельник”

до

Зарічанської сільської ради,

Івано-Франківської обласної ради

про

стягнення 213278,21 грн.


Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 20.07.2006 оголошувалась перерва до 27.07.2006.


ВСТАНОВИВ:

У лютому 2004 року відкрите акціонерне товариство “Будівельник” звернулося з позовом до Зарічанської сільської ради про стягнення з відповідача 194985,53 грн. боргу за будівельно-монтажні роботи по реконструкції та добудові школи в селі Заріччя та 18292,68 грн. річних.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2005 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Івано-Франківську обласну раду.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2006 у справі № 6/20-19/2 в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2006, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 10.05.2006, рішення господарського суду першої інстанції від 09.03.2006 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги або передати справу на новий розгляд. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 16, 51 ГПК України, ст.ст. 76, 80, 357 ЦК УРСР та ст. 264 ЦК України.

Відзивів на касаційну скаргу відповідачі до Вищого господарського суду України не надіслали.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування Львівським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, і це відповідає наявним у справі матеріалам, 16.07.1998 між Зарічанською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області та ВАТ “Будівельник” був укладений договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт по реконструкції та добудові школи в селі Заріччя, згідно з яким Зарічанська сільська рада передає, а позивач приймає на себе виконання будівельно-монтажних та інших робіт у повному комплексі відповідно до проектно-кошторисної документації, які забезпечені фінансуванням з державного бюджету і гуманітарною допомогою громадянки Канади. Крім того, сторонами були узгоджені додаткові умови у додатку № 3 до цього ж договору.

Судами також встановлено, що на виконання умов, передбачених вищезазначеним договором та додатком до нього, з вересня 1998 року по січень 2001 року позивач, як підрядник, виконав будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1654731,00 грн., в той час як Зарічанська сільська рада, а тобто замовник за договором, свої зобов`язання виконала частково, сплативши позивачу грошову суму у розмірі 1454346,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача станом на 30.01.2003 склала 194985,53 грн.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до господарського суду Івано-Франківської області 03.02.2004, тобто з пропуском встановленого трьохрічного строку позовної давності, оскільки умовами договору та додатком до нього було передбачено, що остання оплата за виконаний позивачем обсяг робіт має бути внесена після здачі об`єкта в експлуатацію, тоді як об`єкт був зданий в експлуатацію 29.12.2000.  Відповідно до ст. 80 ЦК України закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові.

Наведеним обставинам суди дали належну оцінку і дійшли до вірного висновку щодо відмови позивачу в позові, оскільки останнім не наведено поважних причин пропуску строку позовної давності.

Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Будівельник” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2006 у справі № 6/20-19/2 залишити без змін.




Головуючий                                                                                  Остапенко М.І.


Суддя                                                                                               Харченко В.М.


Суддя                                                                                              Борденюк Є.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація