ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 813/6087/15

адміністративне провадження № К/9901/12892/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р. (суддя - Кравців О.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016р. (судді - Рибачук А.І., Багрій В.М., Старунський Д.М.) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» №813 від 16.09.2015р. в частині договору №023-13558130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним від 13.02.2015р. між ним та ПАТ «Дельта Банк»;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення його договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016р., позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» №813 від 16.09.2015р. в частині договору №023-13558130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним від 13.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору №023-13558130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним від 13.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору №023-13558130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним від 13.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору №023-13558130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним від 13.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати їх рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

Позивач відзив на касаційну скаргу не подавав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2014р. постановою Правління Національною банку України №692/БТ, з відміткою «банківська таємниця», «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 87)

13.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір №023-13558-130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США НОМЕР_1. (а.с. 8)

Відповідно до пункту 1.2 Договору сума вкладу складає 6400 доларів США.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Додатковою угодою від 13.02.2015р. до Договору №023-13558-130215 пункт 1.8 викладено у іншій редакції, за якою зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладеного (депозитного) рахунку позивача, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. (а.с. 9)

Згідно платіжного доручення №45855681 від 13.02.2015р. на вкладний (депозитний) рахунок позивача перераховано кошти в розмірі 6400 доларів США з рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_2. (а.с. 10)

Відповідно до розписки від 13.02.2015р., вказані кошти позивачем прийнято від ОСОБА_2 у позику, при цьому у термін до 31.12.2015р. позивач зобов'язується повернути йому отримані грошові кошти разом із 2% відсотків від суми позики. (а.с. 22)

Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних». (а.с. 39 - 40)

02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. (а.с. 41)

Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015р. №71 та від 03.08.2015р. №147 вирішено продовжити строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02.10.2015р. (а.с. 42 - 43)

15.09.2015р. відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015р. №408. (а.с. 48 - 49)

За наслідками засідання прийнято рішення про затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно переліку, наведеному у Додатку №1, про видання відповідного наказу щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на рахунки перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону із застосуванням відповідних наслідків.

Відповідно до Додатку №1 до протоколу засідання Комісії Договір позивача №023-13558-130215 від 13.02.2015р., укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк», та його банківський рахунок НОМЕР_1 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №1212. (а.с. 50)

16.09.2015р. у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №813 про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу №813. (а.с. 51)

Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до наказу №813.

Відповідно до Додатку № 1 до наказу №813 Договір позивача №023-13558-130215 від 13.02.2015р., укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк», та його банківський рахунок НОМЕР_1 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №1212. (а.с. 52)

Згідно Додатку №6 до наказу №813 від 16.09.2015р. грошові кошти в сумі 6400 доларів США (139664,63 у гривневому еквіваленті) повернуто з банківського рахунку позивача на банківський рахунок третьої особи - ОСОБА_2 внаслідок застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу №023-13558-130215 від 13.02.2015р. (а.с. 56)

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.10.2015р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами 1, 2 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. строком на два роки з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно. (а.с. 44)

Оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» опубліковано у газеті «Голос України» від 08.10.2015р. №187 (6191). (а.с. 45)

Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим його не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що норма пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить чіткі критерії, за наявності яких правочин, зокрема, договір банківського вкладу, можна вважати нікчемним, при цьому умови такого договору повинні бути іншими ніж ті, які є типовими для цього виду договорів в конкретному банку, а відмінності повинні містити певні переваги для конкретних осіб і такі особи на момент укладення договору повинні бути кредиторами банку. Крім того, суди виходили з того, що за змістом викладених норм закону дане право Уповноваженої особи Фонду не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину, а саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатнє для визнання його таким, оскільки нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Суди дійшли висновку про те, що на момент укладення договору банківського вкладу №023-13554-130215 від 13.02.2015р. позивач не був кредитором банку, а передбачена його договором можливість внесення вкладу від третіх осіб сама по собі не свідчить про нікчемність такого договору згідно з положеннями пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суди критично оцінили посилання відповідачів на те, що умови договору позивача надають переваги особі, яка внесла кошти на рахунок позивача та була на цей час кредитором банку і в такий спосіб бажала отримати свій вклад за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки умови вказаного договору банківського вкладу не містять положень щодо можливості повернення вкладу особі, від якої вони надійшли на рахунок позивача.

Щодо посилань Уповноваженої особи Фонду на те, що постановою Правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014р. віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних строком до 180 днів, а наказом банку від 03.11.2014р. №2650 з метою стабілізації його діяльності запроваджено та забезпечено виконання низки фінансових обмежень з 04.11.2014р. суди виходили з того, що як вбачається із скрін-шоту розсилки електронною поштою наказу від 03.11.2014 року №2650, наданої як доказ на підтвердження ознайомлення з цими документами посадових осіб ПАТ «Дельта Банк», немає особи, яка від імені Банку підписувала Договір з позивачем.

При цьому суди виходили з того, що позивач не був необізнаний на момент укладання договору про неплатоспроможність банку, договір, укладений між позивачем і банком, є стандартним за формою та пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, а умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені, чого під час судового розгляду справи відповідачами не спростовано.

Суди дійшли висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача про відсутність у позивача права на відповідний вклад через відсутність відповідної квитанції про внесення коштів на його рахунок або іншого документу, оскільки платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45855681 від 13.02.2015р. підтверджується факт внесення на рахунок позивача обумовленої в депозитному договорі суми вкладу.

Крім того, суди виходили з безпідставності посилань Уповноваженої особи Фонду на те, що вказаною угодою та діями банку вчинені дії, які не відповідають постанові Національного банку України від 16.09.2013р. №365, якою заборонено переказ коштів в іноземній валюті в межах України з поточного рахунку в іноземній валюті однієї фізичної особи на поточний рахунок в іноземній валюті іншої фізичної особи, оскільки згідно з випискою про рух коштів на рахунку позивача перерахування коштів у сумі 6400 доларів США проводилося на депозитний рахунок позивача, а не поточний, чим не порушено встановлені цією постановою обмеження.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду не підлягають задоволенню, оскільки на даний час відсутні докази та підстави вважати, що позивача не буде включено до такого Реєстру.

Фонд здійснює виплату відшкодування коштів вкладникам на підставі отриманого від Уповноваженої особи Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак в ході розгляду справи встановлено, що така інформація про позивача не була включена до зазначеного переліку, а тому спірні відносини між позивачем та Фондом на даний час не виникли, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що права позивача є порушеними.

Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів враховуючи викладене, прийшла до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про включення позивача до Загального реєстру вкладників з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову, а також скасуванню в частині позовних вимог щодо нікчемності правочину із закриттям в цій частині провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 238, 349, 350, 351, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016р. скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору №023-13558130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним від 13.02.2015р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні в цій частині позовних вимог.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016р. скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» №813 від 16.09.2015р. в частині договору №023-13558130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, укладеним від 13.02.2015р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук