УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 грудня 2009 року                     справа №  2а-36/09

    Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:  головуючого  судді:             Нагорної Л.М.

    суддів:     Стежко В.А., Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області

на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги “дітям війни”, -

в с т а н о в и л а:

    У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області, в якому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3891,90грн.

    Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов’язано Управління пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1 починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

    Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2009 року, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, не визначений на законодавчому рівні, не вказано,  яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється.

Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала.

В частині відмовлених позовних вимог постанова суду сторонами фактично не оскаржувалась, оскільки апелянт в апеляційній скарзі не зазначав, що він не згоден з постановою в частині відмовлених позовних вимог, а позивачка апеляційну скаргу до суду не подавала.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення № 511695 від 13 квітня 2005 року та відповідною відміткою в ньому (а.с.6).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що він не вбачає підстав для встановлення  пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом порушених прав з огляду на його похилий вік, матеріальний стан та неможливість своєчасного ознайомлення зі змінами в законодавстві та отримання юридичної допомоги.

Більш того, ні в запереченнях на позовну заяву, ні в апеляційній скарзі, відповідач не ставив питання щодо застосування у даній справі положень ст.. 99,100 КАС України.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”    пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, “дітям війни” підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого, зокрема, людина,  її права  та  свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Приймаючи до уваги той факт, що Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” про зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік втратили чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Сторонами визнано, що  Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області будь-яких дій, пов’язаних з нарахуванням підвищення до пенсії позивачки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, не здійснювало, відповідних виплат - не проводило.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого  висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачки у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому слід зазначити, що частиною 3 статті 62 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий  мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно: 410.06 гривни та 415.11 гривни. Посилання в ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на те, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, на думку колегії суддів, не може слугувати перешкодою  для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімального розміру пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність у позивачки права на перерахунок підвищення до її пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», за 2008 рік, з наступних підстав.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.

Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вираховувався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме : у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ".

Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу,  яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Отже, право на підвищення до пенсії у розмірі, що передбачений статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2008 році у позивачки виникло з 22 травня 2008 року, тобто, з дня визнання неконституційними положень законів України про державний бюджет України на певний рік про зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на відповідний рік, а тому відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства, починаючи з 22 травня 2008 року.

Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області після 22.05.2008 року відповідне підвищення до пенсії ОСОБА_1, як «дитині війни», здійснено не було.

Згідно до п.2  Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення  цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.

Отже, посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус “дитина війни”, визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб’єкта владних повноважень, а саме, Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” для цієї категорії осіб.

Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.

Та обставина, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови  при зобов’язанні відповідача здійснити нарахування позивачу надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відсутнє посилання іще й на необхідність здійснення такого нарахування, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не може слугувати підставою для скасування, або зміни вірного по суті рішення ,  оскільки відповідач не позбавлений можливості звернутись за роз’ясненням  судового рішення або встановлення порядку його виконання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.

    Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції за  наслідками  розгляду  апеляційної  скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а  постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини справи та ухвалив судове рішення  з  додержанням  норм  матеріального  і процесуального права.

  Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:                                     Л.М.Нагорна

Судді:                                         В.А.Стежко

                                            А.В.Суховаров