ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/913/16

У Х В А Л А

05 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю., у справі за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадиров В.В. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

05.02.2019 року в судовому засіданні представником ОСОБА_2 було заявлено відвід колегії суддів у складі головуючого судді Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

Заява мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання щодо заявленого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» клопотання про поновлення провадження у справі при зверненні із апеляційною скаргою. Як наслідок, представником позивача висловлено незгоду із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Разом з тим, наведені позивачем доводи не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів у безсторонності суддів та бути підставою для їх відводу, крім того, наведені доводи не відповідають дійсності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято 25.04.2018 року, та отримано представником відповідача 31.10.2018 року, що підтверджується розпискою представника фонду гарантування вкладів Семенченко Р.О. на зворотному боці останнього аркушу рішення (т. 2 а.с. 25). Апеляційна скарга подана через суд першої інстанції 23.11.2018 року, тобто в межах строку передбаченого ч. 1 ст. 295 КАС України.

Будь-яких інших підстав для відводу, передбачених у ст. ст. 36, 37 КАС України судом не встановлено.

Крім того, як вбачається з заяви про відвід колегії суддів, в якій заявником на обґрунтування такої зазначено фактично про незгоду із процесуальним рішенням, зокрема, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 року про відкриття апеляційного провадження.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст.ст. 6, 36, 39, 40, 41, 243, 248, 321 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Визнати заявлений представником позивача ОСОБА_2 відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю., необґрунтованим.

Зупинити провадження у справі.

Передати справу для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма