ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
29 січня 2010 р. м. Чернівці № 2а-728/10/2470
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Спіжавка Г.Г., розглянувши адміністративний позов відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного Управління юстиції до ОСОБА_1, -
ВСТАНОВИВ:
В поданому до суду 28.01.2010р. адміністративному позові відділ державної виконавчої служби Сторожинецького районного Управління юстиції просить суд встановити тимчасове обмеження виїзду за межі України громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в с. Нові Бросківці, Сторожинецького району, Чернівецької області.
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
У відділі державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції на виконанні перебуває виконавчий лист № 2-630 виданий 12.08.2008 року Сторожинецьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 49905, 15 грн., судового збору в розмірі 499, 05 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи в суді в розмірі 30 грн., та виконавчого збору в дохід держави в розмірі 5043, 42 грн.
Положеннями ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України який має паспорт може тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, – до виконання зобов’язань.
Перевіривши адміністративний позов суд приходить до висновку, що його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Закон України від 21 січня 1994 року “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”(зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду.
Не встановлено такого порядку і Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою КМ України від 27.01.1995р. №57.
Крім того Законом України "Про виконавче провадження" також не передбачено право державної виконавчої служби на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України , до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Як вбачається із поданих суду матеріалів, відповідачем у заявленому адміністративному позові є фізична особа - боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1.
Таким чином, оскільки законом не встановлено випадків, у яких суб'єкт владних повноважень, відділ державної виконавчої служби, звертається з позовом до фізичної особи про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон до адміністративного суду, то за суб'єктним складом сторін та предметом спору дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.ст. 104, 105 КАС України, адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі позовної заяви, а не у формі подання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження в даній адміністративній справі.
2. Копію ухвали разом з позовом та усіма доданими до неї матеріали надіслати до
відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного Управління
юстиції.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Г.Г. Спіжавка