Справа № 2а-11921/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області про визнання дії неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
06.11.2009 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області (далі – управління Держкомзему) про визнання дії управління Держкомзему при проведенні процедури узгодження технічної документації на земельні ділянки неправомірною та зобов’язати відповідача за власні кошти відновити втрачені документи та терміново провести процедуру узгодження. Свої вимоги мотивує тим, що у 2008 році позивачу були подаровані дві земельні ділянки у с. Кошани, які на початку 2009 року вона вирішила їх узаконити шляхом отримання державних актів на право власності на земельні ділянки. В зв’язку з цим позивачка замовила у Чернігівському приватному підприємстві «Ленд» виготовлення технічної документації земельних ділянок для отримання держаного акту на право власності на земельну ділянку і яка була виготовлена та передана до управління Держкомзему, згідно акту прийому-передачі, спеціалісту першої категорії ОСОБА_3 Через певний час позивачу стало відомо про те, що в управлінні були загублені обидві теки з матеріалами. Щоб переконатись в тому, що документи дійсно втрачені він звернувся з відповідним запитом до управління Держкомзему, але вмотивованої відповіді від управління позивачкою отримано не було, тому позивачка була вимушена звернутись із заявою до прокуратури Козелецького району про проведення перевірки управління Держкомзему та вирішення питання про порушення кримінальної справи. За результатами перевірки була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.08.2009 року. До цього часу державні акти на право власності на земельні ділянки не виготовлені. Позивачка вважає дії управління Держкомзему не правомірними.
В судовому засіданні від 24.12.2009 року представником позивача була надана заява про зменшення позовних вимог, в частині зобов’язання відповідача за власні кошти відновити втрачені документи і терміново провести процедуру їх узгодження, оскільки державні акти на право власності на вказані вище земельні ділянки були вже виготовлені відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 50 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі та додатково пояснив, що дії управління Держкомзему при проведенні процедури узгодження технічної документації на земельні ділянки є неправомірними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення, відповідно до яких пояснив, що надана землевпорядною організацією технічна документація відсутня з причини її втрати. Вважають, що вказані позивачем правовідносини по своєму змісту не містять спірний характер і не є публічно – правовими, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно - правових відноси, а тому не можуть бути визнаними судом неправомірними. Відносно обставин втрати технічної документації, що посвідчують право на земельну ділянку позивача, прокуратурою району в цій частині проведено перевірку. В ході проведеної перевірки і на даний час управління Держкомзему у Козелецькому районі згодні виконати роботи по виготовленню такої документації при умові надання копії документів стосовно особи, на яку будуть складатись ці документи: ксерокопія паспорта, її ідентифікаційний і номер та інші правовстановлюючі документи, які свідчать про право на користування чи власності земельної ділянки. Відсутність таких документів і унеможливлює здійснити дії на які наполягає позивач. Всі ці документи перебувають у позивача. Отримання таких документів іншим способом. неможливо. Запропоновані умови щодо надання документів та виготовлення за рахунок управління документації із землеустрою позивачем були проігноровані. Також додатково пояснив, що позивачем 24 листопада 2009 року після судового засідання управлінню Держкомзему надані ксерокопія паспорта, ідентифікаційного номера та правовстановлюючі документи щодо набуття права на земельні ділянки гр-кою ОСОБА_1 Після проведення всіх необхідних робіт управлінням 10 грудня 2009 року технічна документація із землеустрою разом із заповненими та підписаними державними актами на право власності на земельні ділянки передані до Центру Державного земельного кадастру для їх видачі власнику у встановленому законом порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у 2008 році позивачці були подаровані дві земельні ділянки у АДРЕСА_1, які на початку 2009 року позивачка вирішила узаконити шляхом отримання державних актів на право власності на земельні ділянки. В зв’язку з цим позивачка замовила у Чернігівському приватному підприємстві «Ленд» виготовлення технічної документації для отримання держаного акту на право власності на земельну ділянку. 23 03. 2009 року підприємство виготовило необхідну технічну документацію та передало її до управління Держкомзему. Вказана документація була отримана спеціалістом першої категорії ОСОБА_3, що підтверджується копією акту прийому-передачі від 23.03.2009 року № 1/3, наявного в матеріалах справи. Протягом певного часу позивачці стало відомо, що в управлінні були загублені обидві теки з технічною документацією, на підставі чого позивачка 04.07.2009 року звернулася з запитом до управління Держкомзему для встановлення факту дійсної втрати документів управлінням, але вмотивованої відповіді від нього не отримала. 12.08.2009 року позивачка звернулася із заявою до прокуратури Козелецького району, в якій просила провести перевірку управління Держкомзему та вирішити питання про порушення кримінальної справи. За результатами перевірки була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.08.2009 року.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі – Кодекс) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Статтею 125 Кодексу передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Частина 8 ст. 118 та ч. 6 ст. 123 Кодексу передбачає, що проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
В силу ст.126 Кодексу право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Згідно з п.1., п. 1.12-1.19 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. №43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647 (далі - Інструкція ) право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом. Складання державного акта на право приватної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та товариствам громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим проектом відведення цієї ділянки. Розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів. Технічна документація зі складання державних актів на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею розробляється у двох примірниках. Перший - з матеріалами польових вимірювань і обчислювань) зберігається в районних (міських) відділах, управліннях земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт. Технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку є обов'язковою передумовою видачі державного акту на право власності на земельну ділянку.
Факт втрати первинних право установчих документів з технічної документації на земельні ділянки, які мешканка с. Кошани – ОСОБА_4 подарувала своїй дочці ОСОБА_1 був підтверджений перевіркою прокуратури Козелецького району, що відображено в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 12 вересня 2009 року , винесеної помічником прокурора Козелецького району А. А. Авраменко, наявної в матеріалах справи та не заперечувався відповідачем в судовому засіданні.
Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача по втраті первинних право установчих документів з технічної документації на земельні ділянки є неправомірними та такими, які суперечать нормам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо правомірності своїх дій при проведенні процедури узгодження технічної документації на земельні ділянки як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
Враховуючи вищевикладене,суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дій управління Держкомзему у Козелецькому районі Чернігівської області при проведенні процедури узгодження технічної документації на земельні ділянки.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 28.12.2009 року.
Суддя Падій В.В.