ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-19345/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Дмитрука В.В.
при секретарі судового засідання Годунок Т.О.
з участю представника позивача Гури М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі до колективного підприємства «Ковельбуд» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м.Ковелі звернулося в суд з позовом до КП «Ковельбуд» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій станом на 16.11.2009р. в сумі 32959 грн. 41 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП «Ковельбуд» як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування зобов’язане проводити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, повідомив, що на момент розгляду справи сума боргу залишається повністю непогашеною.
Відповідач представника в судові засідання не направляв, двічі заявляв клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. У своєму відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог з тих підстав, що позивачем не було надано КП «Ковельбуд» методику, з якої б вбачалось чи правомірно нараховано підприємству саме таку суму витрат, що підлягають відшкодуванню. Крім того. відповідачем у даному відзиві (вих.№249 від 02.12.2009р.) заявлено клопотання про витребування в управління ПФУ в м.Ковелі розрахунку нарахування виплачених пенсій.
Представник позивача пояснив в судовому засіданні, що підприємством не вперше заявляється клопотання зазначеного змісту, повідомив суд про те, що управлінням, незважаючи на відсутність такого обов’язку, було надано такий розрахунок відповідачу в процесі судового розгляду по стягненню заборгованості за минулий період, однак посадовими особами КП «Ковельбуд» розрахунок не було прийнято, що свідчить про затягування розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов.
Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону України, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону України, що визначається у відсотковому відношенні від об’єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону України.
Зокрема, відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених па пільгових умовах (підпункти 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року (надалі Інструкція).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 2 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, діяв зазначений вище порядок відшкодування.
З огляду на викладені норми законодавчих актів, КП «Ковельбуд», як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов’язаний сплатити Пенсійному Фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто, у повному розмірі відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача.
Згідно розрахунку боргу заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-жовтень 2009 року станом на 16.11.2009р. становить 32959грн.41коп., що стверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вказаний період, витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 станом на 16.11.2009р.
Оскільки відповідачем не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-жовтень 2009 року у вищевказаній сумі, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з КП «Ковельбуд» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 32959грн.41коп. підлягають задоволенню.
При цьому судом не взято до уваги посилання відповідача на той факт, що йому не було відомо яким чином і у якій пропорції здійснюються розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Пенсійним фондом, оскільки на кожному з розрахунків, які надсилались КП «Ковельбуд» стоять відмітки економіста ОСОБА_1 про отримання, однак жодного разу такий розрахунок відповідачем не оспорювався. Крім того, факт праці у відповідача та наявність пільгового стажу в пенсіонерів, зазначених у розрахунках, підтверджується наданими позивачем на вимогу суду довідками КП «Ковельбуд», які уточнюють особливий характер або умови праці, необхідні для призначення пільгових пенсій.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2 Розділу ХУ Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Колективного підприємства «Ковельбуд» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі 32959грн.41коп. (тридцять дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят дев’ять гривень сорок одну копійку) заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 25 січня 2010 року, а відповідач – з дня отримання ним копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В.Дмитрук