ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
03 серпня 2006 р. |
№ 4/1491-29/136 |
Вищий Господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Ходаківської І.П.
Суддів: Савенко Г.В.
Самусенко С.С.
розглянувши касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на рішення від 02.11.2005 р. господарського суду Львівської області
та на постанову від 16.03.2006 р.
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 4/1491-29/136
Господарського суду Львівської області
за позовом Об'єднання підприємств асоціація “Трускавець-курортсервіс”
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
третя особа Виконавчий комітет Трускавецької міської ради
третя особа Дрогобицьке державне комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки
про визнання договору недійсним
та зустрічною позовною заявою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Об'єднання підприємств асоціація “Трускавець-курортсервіс”
про зобов'язання вчинити дії (передачу у власність нерухомого майна)
В засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_2 (дов. від 17.06.05)
від відповідача: ОСОБА_3 (дов. від 05.06.06)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.11.2005 року позов Об'єднання підприємств асоціації „Трускавець-курортсервіс” задоволений, а в задоволенні зустрічного позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на недійсність договору про пайову участь в будівництві від 27.02.2004 року №НОМЕР_1, оскільки він зі сторони Об'єднання підприємств асоціації „Трускавець-курортсервіс” підписаний неуповноваженою особою.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 року рішення залишено без змін за тих же підстав.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не погодився з рішеннями першої і другої інстанцій і в касаційній скарзі просить їх скасувати на тій підставі, що він не знав про зміні до Статуту Об'єднання підприємств асоціації „Трускавець-курортсервіс”, якими генеральний директор об'єднання був позбавлений повноважень укладати договори, нова редакція Статуту не містить заборони або обмежень повноважень генерального директора, договір виконувався на протязі року і про його нечинність Об'єднання підприємств асоціація „Трускавець-курортсервіс” повідомило контрагента лише 15.04.2005р..
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги і заслухавши представників сторін колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
27 лютого 2004 року Об'єднання підприємств асоціація „Трускавець-курортсервіс” і СПД ОСОБА_1 уклали договір №НОМЕР_1на пайову участь в будівництві першої черги готельного комплексу з розвинутої інфраструктурою „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Зі сторони Об'єднання підприємств асоціації „Трускавець-курортсервіс” договір підписаний генеральним директором.
Посилання Об'єднання підприємств асоціації „Трускавець-курортсервіс” і судів на те, що на момент укладення договору генеральний директор об'єднання був позбавлений повноважень на вчинення таких дій, не можуть в даному випадку бути прийняті до уваги.
Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи СПД ОСОБА_1 на виконання умов п. 3.2 договору №НОМЕР_1від 27.02.2004р. на протязі 2004 року перерахував Об'єднанню підприємств асоціації „Трускавець-курортсервіс” 155 467,34грн.. Ці гроші були прийняті Об'єднанням підприємств асоціації „Трускавець-курортсервіс” і СПД ОСОБА_1 не поверталися.
Крім того, Об'єднання підприємств асоціація „Трускавець-курортсервіс” виставляло СПД ОСОБА_1 рахунки на оплату матеріалів, придбаних для комплектації готельного комплексу (рахунок від 18.11.2004р. №НОМЕР_2 №НОМЕР_3).
У відповіді (лист №103 від 01.04.2005р.) на претензію СПД ОСОБА_1 Об'єднання підприємств асоціація „Трускавець-курортсервіс” не вказало, що вважає договір нечинним, а звинуватило СПД ОСОБА_1 в порушенні ним умов договору і лише листом від 15.04.2005р. повідомило СПД ОСОБА_1 про відсутність у генерального директора об'єднання повноважень на укладання договору.
За таких обставин слід визнати, що Об'єднанням підприємств асоціацією „Трускавець-курортсервіс” спірний договір був схвалений.
Крім того, за умовами п. 3, ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичною сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя сторона знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Однак ні судом першої інстанції, ні в апеляційній інстанції питання про те, чи знав або повинен був знати СПД ОСОБА_1 про зміни Статуту Об'єднання підприємств асоціації „Трускавець-курортсервіс” не розглядалося.
За твердженням СПД ОСОБА_1 при укладанні договору від 27.02.2004р. йому був наданий для ознайомлення статут Об'єднання підприємств асоціації „Трускавець-курортсервіс” в редакції 2001 року, на якому були відсутні відмітки про внесення змін. На ксерокопії Статуту, наданому суду, такі відмітки теж відсутні.
Між тим, згідно з п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року №740 „Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності” внесення змін (доповнень) оформляється у вигляді окремих додатків або шляхом викладення установчих документів у новій редакції з додержанням вимог, визначених цим Положенням. На титульному аркуші оригіналу статуту чи установчого договору робиться відмітка про внесення змін (доповнень), а на титульних аркушах додатків до установчих документів про те, що зазначені документи є не від'ємною частиною відповідних установчих документів.
Судом першої інстанції не були також розглянуті по суті вимоги СПД ОСОБА_1 по зустрічному позову і лише апеляційний суд часткового розглянув зустрічні вимоги щодо передачі приміщення. Питання стягнення штрафних санкцій апеляційним судом теж не розглядалося.
З огляду на викладене, зазначені обставини потребують додаткового дослідження та встановлення.
Відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказі по справі є виключною компетенцією суду першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, виконавши вимоги частини першої статті 111-12 ГПК України, витребувати необхідні докази у відповідності з вимогами статті 36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку та постановити законне рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11110, 11111, ГПК України, Вищий Господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 02.11.2005р. і постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №4/1491-29/136 від 16.03.2006р. скасувати.
2. Справу №4/1491-29/136 направити в господарський суд Львівської області на новий розгляд.
Головуючий суддя Ходаківська І.П.
Суддя Савенко Г.В.
Суддя Самусенко С.С.