ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03 лютого 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-786/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,
секретаря судового засідання: Вікнянського І.І.,
за участю сторін:
представників позивача: Паланійчука В.П., Ющика О.П.
представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у м. Чернівці про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_4, –
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася до суду з поданням про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_4, терміном 1440 годин (60 діб), накладення арешту на видаткову частину розрахункових рахунків відкритих у банківських установах ПП ОСОБА_4, а також зобов’язання відповідача допустити до перевірки та надати необхідні документи для її проведення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на обліку в ДПІ у м. Чернівці перебуває ПП ОСОБА_4 (інд. код НОМЕР_1) АДРЕСА_1.
Відповідно до направлення ДПІ у м. Чернівці № 001165 від 11.12.2009 року про проведення планової перевірки з питань РРО приватного підприємця ОСОБА_4 працівники відділу контролю розрахункових операцій ДПІ в м.Чернівці 12.12.2009 року прибули до торгової точки ПП ОСОБА_4 в кафетерій по АДРЕСА_2, однак, продовження перевірки не відбулося, оскільки ОСОБА_4 не допустила їх до проведення перевірки, про що був складений акт. Зазначають, що на підставі підпункту «г»п.п. 9.1.2 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»начальником ДПІ 28.01.2010 року було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів приватного підприємця та направлення подання в Чернівецькій окружний адміністративний суд про застосування арешту активів у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ОСОБА_4 та тимчасовою забороною відчуження активів.
Представники позивача в судовому засіданні подання підтримали, просили його задовольнити, обгрунтувавши вище наведеним.
Представник відповідача проти подання про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів заперечував та пояснив, що представники ДПІ намагались провести перевірку в суботу 12.12.2009 року, тобто в вихідний день, що заборонено ст.71 КЗпП України. ОСОБА_4 не була повідомлена про наявність у працівників податкової інспекції розпорядження начальника ДПІ про роботу в вихідні дні. Крім того в направленні на перевірку вказано, що дана перевірка планова, однак при плановій перевірці необхідно за 10 днів повідомити платника податків про її проведення, що не було зроблено.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Працівники відділу контролю розрахункових операцій ДПІ у м. Чернівці, згідно направлення та розпорядження про роботу в вихідний день 12.11.2009 року прибули в кафе ПП ОСОБА_4, розташоване по АДРЕСА_2 для проведення планової перевірки з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 19 грудня 1995 року № 481/95, «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Однак, ПП ОСОБА_4 не допустила їх до перевірки, про що був складений акт про відмову в допуску до перевірки, а в подальшому даний акт послужив і обгрунтуванням подання про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів платника та інших вимог.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти подання, суд дійшов висновку що подання підлягає частковому задоволенню, таким чином:
- відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-III адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, згідно п.п. 9.1.2. п. 9.1 ст. 9 Закону, арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
а) платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону;
б) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
в) платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство;
г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, касових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;
д) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем;
е) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суд може застосувати адміністративний арешт лише за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.
Позивач не довів жодними доказами необхідність застосування (продовження) адміністративного арешту активів відповідача терміном на 1440 годин (60 діб), а також арешту на видаткову частину розрахункових коштів відкритих в банківських установах ПП ОСОБА_5, не навів жодних підстав, що вказують на загрозу знищення або зникнення активів.
Таким чином, суд вважає, що позивач немає жодних підстав на застосування адміністративного арешту активів та видаткової частини розрахункових рахунків ПП ОСОБА_4
В частині зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_4 допустити до перевірки працівників ДПІ та надання дозволу на отримання ними необхідних документів, позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 71, 86, 160 –163 та 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні подання ДПІ у м. Чернівці в частині продовження терміну застосування адміністративного арешту активів приватного підприємця ОСОБА_4 терміном 1440 годин (60 діб), та накладення арешту на видаткову частину розрахункових рахунків відкритих у банківських установах приватним підприємцем ОСОБА_4, – відмовити.
2. Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_4 допустити працівників податкового органу до проведення перевірки.
3. Надати дозвіл на отримання працівниками податкового органу від приватного підприємця ОСОБА_4 документів для проведення перевірки.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 04.02.2010 року.
Суддя Г.Г. Спіжавка