Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2024 р.                                                                        Справа153/1927/23

Провадження2/153/491/23-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

сторони та інші учасники справи: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №153/1927/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся із позовною заявою до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, в якій просив змінити розмір аліментів, що стягуються та стягнути з нього – ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання двох дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень на кожну дитину, починаючи з часу реєстрації вказаного позову і до досягнення дітьми повноліття. Свої вимоги мотивував тим, що 24 грудня 2014 року виконавчим комітетом Клембівської сільської ради Ямпільського (Могилів-Подільського) району Вінницької області був зареєстрований шлюб між ним та відповідачем, про що складено актовий запис №21. У них народилося двоє дітей, а саме:  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19 травня 2023 року по справі №153/578/23 Ямпільським районним судом Вінницької області вказаний шлюб було розірвано. 06 квітня 2023 року по справі №153/468/23 Ямпільським районним судом Вінницької області було видано судовий наказ про стягнення з позивача  аліментів. Відповідно до вказаного судового наказу з нього стягнено аліменти на користь відповідача на утримання неповнолітньої дітей:  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2  у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 квітня 2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Вказує, що на даний час змінились істотні обставини, що мали б значення для вирішення справи та ухвалення наказу. На дійсний час він є діючим військовослужбовцем, крім сплати аліментів, постійно витрачає додаткові кошти на покупку одягу та інші витрати у зв`язку з виконання службових обов`язків на це в нього витрачається дуже багато грошей. Крім його рідних дітей, у нього на утриманні перебувають непрацездатна мати та батько, які постійно хворіють та яким він вимушений допомагати з ліками та з іншими потребами. Вказав, що зараз з нього утримується в середньому майже 20 тисяч гривень аліментів на двох дітей. Але прожитковий мінімум на дитину відповідного віку на дійсний час складає в середньому 1400 гривень. Тому вважає, що сума стягнення є дуже великою, що позбавляє його можливості розраховувати інші важливі витрати. Зазначив, що вказані великі витрати разом зі сплатою аліментів не залишають коштів для витрат на його особисті потреби. Тому, вважає розумним зменшити розмір стягнення аліментів та стягувати з нього у твердій грошовій сумі сплати аліментів у розмірі 3000 гривень на одну дитину.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву за вхід.№655 від 01.02.2024, в якій просив справу розглянути у його відсутність. Вказану позовну заяву він підтримує, доповнень та додаткових клопотань немає. Просить провести судове засідання та ухвалити рішення у його відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала. Вказала, що на даний час важко утримати дітей на ті кошти (6000 гривень), які пропонує позивач. Зазначили, що мати у позивача пенсіонер за вислугою років, а також ще ходить робить людям уколи, батько взагалі ще не досяг пенсійного віку, і вони не хворіють. Також батькам позивача допомагає ще їх інший син. Що стосується того, що позивач вказав, що він купує все як військовий, то держава зараз забезпечує військових. Всі кошти, аліменти, які вони отримує від позивача, вона витрачає суто на дітей та їх утримання та забезпечення. Просить суд відмовити у задоволенні позову, а залишити аліменти у розмірі, як були визначені раніше.

05.01.2024 за вхід.№100 відповідач ОСОБА_1 подала відзив, в якому зазначила: позовну заяву про зміну розміру аліментів та додатки до неї вона отримала 27 грудня 2023 року і згідно чинного законодавства надає відзив на позовну заяву. У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_2 стверджує, що відповідно до судового наказу, виданого Ямпільським районним судом Вінницької області 06 квітня 2023 року по справі №153/468/23 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнено аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 (однієї третьої) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 квітня 2023 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Розмір аліментів у частці від заробітку батька визначений судом вірно, адже ОСОБА_2 мав постійний заробіток (дохід) і відповідно до ст.182, 183 СК України визначив розмір у частці від заробітку (доходу). На її думку це є законним і підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі за таких обставин не має і вона проти зміни розміру аліментів і визначення їх твердою грошовою сумою. На думку позивача ОСОБА_2 на теперішній час змінились істотні обставини, що мали б значення для вирішення справи та ухвалення наказу, а саме що ОСОБА_2 на даний час є військовослужбовцем, крім сплати аліментів він постійно витрачає додаткові кошти на покупку одягу та інші витрати у зв`язку з виконанням службових обов`язків і на це він витрачає багато грошей. Окрім сплати аліментів на утримання дітей у нього на його думку на утриманні перебувають непрацездатні мати та батько, які постійно хворіють та яким він допомагає з ліками та іншими потребами. З нього в даний час утримуються аліменти в середньому майже 20 (двадцять тисяч) щомісячно у той час як прожитковий мінімум на дитину відповідного віку на цей час складає 1400 (одна тисяча чотириста) грн. Таке твердження позивача не відповідає дійсності про що вона надала витяг з її банківського рахунку від 04.01.2024 АТ КБ «Приватбанк». Дані щодо стягнення з нього аліментів раніше і на даний час (як зазначає позивач у розмірі 20000 грн.) документально не підтвердженні. Як слідує з витягу АТ КБ «Приватбанк» на її ім`я від 04.01.2024, розмір аліментів починаючи з 26.05.2023 з суми 6861 грн.04 коп. і з незначним збільшенням до 24.08.2023, де перераховано 9850,00 грн. і лише з 28.09.2023, де сума аліментів становила 16909 грн. 34 коп., 31.10.2023 відповідно – 16414 грн. 10 коп., відповідно 30.112023 сума 15370 грн.79 коп., 27.12.2023 відповідно - 16959 грн. 34 коп. Зазначила, що лише у чотирьох випадках у період з вересня по грудень 2023 року на її ім`я були перераховані суми від 15320 грн. 79 коп. до 16909 грн. 34 коп., але жодного разу не було суми 20000 грн., як заявляє позивач. Виходячи з цього ОСОБА_2 рахує, що сума стягнення з нього щомісячних аліментів у такому розмірі позбавляє його можливості розраховувати його інші важливі витрати. Зазначені ОСОБА_2 обставини щодо підстав для зміни (зменшення) розміру аліментів не ґрунтуються на наданих позивачем ОСОБА_2 письмових доказах. Із позовної заяви ОСОБА_2 про зміну розмірів аліментів та доданих до неї доказів слідує, що його мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на пенсії за вислугу років, що свідчить про наявність у неї доходу. Окрім цього, у період роботи медсестрою, її, як спеціальному суб`єкту на території тодішньої Клембівської сільської ради була виділена земельна ділянка площею 0.70 га., яка на даний час перебуває у її користуванні (а можливо у власності). Батько позивача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на даний час не перебуває на пенсії на загальних підставах, адже не досяг пенсійного віку і також за інших підстав на пенсії не перебуває та є працездатним. Він також має у власності земельну ділянку площею 1,6 га. і щорічно її обробляє і відповідно має дохід. Ці обставини їй відомі ще з періоду її проживання з ОСОБА_7 у спільному шлюбі. Відповідно позивачем не надано доказів про розмір пенсії його матері, матеріального стану сім`ї його батьків (наявності (відсутності) у них у власності земельних ділянок, худоби, транспортних засобів та іншого цінного майна). Таким чином з наданих позивачем ОСОБА_2 доказів можна прийти до висновку, що його батьки мають відповідні доходи, не перебувають на відповідному обліку медзакладів як хворі, а також з цих причин не надано доказів про види лікувань, об`єми наданої медичної допомоги та відповідно витрачених коштів на закупівлю тих чи інших ліків. Отже, за таких обставин батьки ОСОБА_2 не перебувають на його утриманні. У той час відповідно до даних свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 виданого Клембівською сільською радою Ямпільського району Вінницької області 24.07.1987 сам позивач ОСОБА_2 отримав майновий сертифікат №1790564 виданий 27.02.1996, інших даних цього документа не зазначено, але це свідчить про можливу наявність такого майна у позивача. Посилання позивача на те, що він як військовослужбовець несе в даний час витрати на покупки одягу та має інші витрати у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків є абсолютно безпідставними, адже вони дискредитують Збройні Сили України. Подібні одиночні факти мали місце в ЗСУ тоді, коли ОСОБА_2 ще не перебував на військовій службі в ЗСУ і як відомо відносно посадових осіб, які зловживали службовим становищем скоїли протиправні проступки проводяться досудові розслідування, а в даний час як слідує із заяв високо посадовців ЗСУ, журналістських розслідувань які оприлюднені широкому загалу українців через засоби масової інформації такі дії жорстке присікаються з відповідними висновками, а тому цього в ЗСУ не має. Також у сім`ї ОСОБА_6 є ще один син - ОСОБА_8 , він теж військовий офіцер ЗСУ, перебуває на службі в авіації і відповідно допомагає своїм батькам. З моменту отримання нею аліментів на утримання дітей, вона тратила ці кошти для покупки дітям одягу, взуття, продуктів харчування та на інші потреби. В 2023 році вона за необхідності водила дітей до стоматологічної поліклініки (платної), адже кваліфіковані послуги можуть надати в даний час тільки у таких клініках. Лікування та профілактичні послуги стоматологів є коштовними, що є загально відомими обставинами, а також вона додала квитанцію стомат.закладу про сплату у 2024 році суми у розмірі 880.00 грн. за надання мед. допомоги стоматологічною поліклінікою сину ОСОБА_9 . Також вона купила за згадані кошти плавальний дитячий басейн, кожному синові нові мобільні телефони, старшому - Владиславу навіть смартфон. Син ОСОБА_3 відвідує гуртки - танцювальний та іншого прикладного мистецтва. Особливо він проявляє інтерес до малювання, що потребує окремих фарб, спеціального паперу, пензлів та іншого. Для цього теж потрібні кошти. Також додала суду копії фінансових документів щодо отримання нею від ОСОБА_2 аліментів і з них слідує, що вона жодного разу не отримала від нього аліментів у розмірі 20000 грн., як зазначає він у позовній заяві. Як слідує з Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на дитину до 18 років (під цю категорію підпадають за віком діти) складає 3559,00 грн., але це виключно для того щоб виживати, а вона тимчасово на період перебування ОСОБА_2 у Збройних Силах України отримує цілком справедливо з нього аліменти на утримання неповнолітніх дітей, витрачає виключно для повного забезпечення їх інтересів та потреб, для підтримання у нормальному стані їхнього здоров`я, а викладені позивачем підстави для зменшення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не ґрунтуються на наданих ним доказах, суперечать інтересам його дітей тому просить суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його вимог.

24.01.2024 за вхід.№474 позивач ОСОБА_2 подав відповідь на відзив. Зазначив, що 11 січня 2024 року він отримав від відповідача відзив від 04 січня 2024 року по справі №153/1927/23. Після ознайомлення з вказаним відзивом пояснює наступне: По-перше, відповідач у своєму відзиві вказує, що вона за отримані від нього кошти (аліменти) купляла одяг, взуття, мобільні телефони, сплачувала лікування дітей з цих грошей. Але вказані витрати не відносяться до аліментів, це додаткові витрати на утримання дітей, та вказані витрати стягуються з боржника окремо у розмірі 50% від витраченої суми. По-друге, відповідач у своєму відзиві вказує, що купляла плавальний дитячий басейн, але квитанцію надає, де вказано, що покупка була здійснена товару для дому, а ніяк не дитячого басейну. По-третє, відповідач у своєму відзиві вказує, що купила синам по телефону кожному, але квитанцію надає на покупку одного телефону з безліч непотрібних та безглуздих додатково встановлених послуг та налаштувань та не зрозуміло хто по цьому чеку купляв цей телефон. Квитанцію на покупку другого телефону надано не було. На підставі викладеного просить вважати доводи відповідача, викладені у вказаному відзиві, безпідставними та такими що не заслуговують уваги суду.

Заяви, клопотання: відзив (а.с.23-24); заява позивача про розгляд справи без його участі (а.с.38); відповідь на відзив (а.с.44-46), заява позивача про розгляд справи в його відсутність (а.с.53).

Інші процесуальні дії у справі:  відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання (а.с.19-21); закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.41-42), відкладення судового розгляду у зв`язку із неявкою позивача (а.с.50-51), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі – копії паспорта громадянина України (а.с.3) судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрований у АДРЕСА_1 .

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 16.11.2015 (а.с.5) судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області народився ОСОБА_3 , батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто сторони по справі.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 20.12.2017 (а.с.6) судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області народився ОСОБА_4 , батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто сторони по справі.

Із копії судового наказу виданого Ямпільським районним судом Вінницької області від 06.04.2023 (а.с.7) судом встановлено, що з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 квітня 2023 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого 27.07.1987 (а.с.8) судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області народився ОСОБА_10 (рос. мова), батьками якого записані « ОСОБА_6 (рос. мова) та ОСОБА_11 (рос.мова)».

Із копії паспорта громадянина України (а.с.9) судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 в селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області народився ОСОБА_6 .

Із копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 серія НОМЕР_8 , виданого 15.10.2008 (а.с.10) судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримує пенсію за вислугу років.

Із копії довідки, виданої Могилів-Подільським РТЦК та СП вих..№245 від 23.01.2023 (а.с.11) судом встановлено, що солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу та направлений для проходження військової служби до військової частини з 26.02.2022.

Із копій виписок з АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.25-27) судом встановлено, що розмір аліментів починаючи з 27.12.2023 на рахунок ОСОБА_1 перераховано 16959,34 грн.; 30.11.2023 – 15320,79 грн.; 31.10.2023 – 16414,10 грн.; 28.09.2023 – 16959,34 грн.; 24.08.2023 – 9850,00 грн.; 11.08.2023 – 7075,48 грн.; 25.07.2023 – 9850,00 грн.; 18.07.2023 – 7111,04 грн.; 24.06.2023 – 486,61 грн.; 24.06.2023 - 9363,39 грн.; 14.06.2023 – 711,04 грн.; 30.05.2023 9850,00 грн.; 6861,04 грн.

Із копії відправлення від 27.11.2023 (а.с.28) судом встановлено, що адресу ОСОБА_1 відправлено посилку – товари для дому.

Із копій квитанцій №Тлн-109512 від 10.04.2023 виданої ФОП ОСОБА_12 . Нова стоматологічна клініка (а.с.29, зворотній бік, 31) судом встановлено, що на лікування ОСОБА_4 витрачено 10.04.2023 - 1100,00 грн.; 03.04.2023 №Тлн-109289 витрачено 270,00 грн.; №Тлн-109550 від 10.04.2023 витрачено – 960,00 грн.; №Тлн-119119 від 04.01.2024 на лікування ОСОБА_3 витрачено 880,00 грн.

Із довідки, виданої ФОП ОСОБА_12 (а.с.32) судом встановлено, що ОСОБА_3 був на прийомі у зубного лікаря 04.01.2024.

Із копії квитанції (а.с.35) судом встановлено, що за 5999,00 грн. придбано мобільний телефон «Смартфон».

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:

Частинами 1 та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно з частинами 1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів - в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі.

Отже, позивач позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів. Хоча позивачем і названо позов «про зміну розміру аліментів», однак вимога стоїть про зміну способу стягнення аліментів, а саме із 1/3 розміру на 3000 гривень на кожну дитину. Тому суд вважає, що позивач звернувся до суду із позовом саме про зміну способу стягнення аліментів.

Законодавством чітко встановлено, що суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі лише за заявою одержувача аліментів, а спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду лише за позовом одержувача аліментів.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_2 фактично просить змінити спосіб стягнення аліментів, що може мати наслідком зменшення розміру аліментів, а саме, визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У даному випадку з позовом про зміну способу стягнення аліментів (з частки заробітку на тверду грошову суму) звернувся платник аліментів, а за змістом абзацу другого частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України суд не може змінити спосіб стягнення аліментів за позовом платника аліментів.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, на підтвердження своїх вимог щодо зміни розміру аліментів, позивач посилається на те, що з нього стягуються аліменти у розмірі однієї третини від усіх видів заробітку (доходу) боржника на двох дітей. Позивач вказує, що на даний час склалися обставини, що не дозволяють йому сплачувати аліменти у вказаному розмірі, адже, його матеріальної підтримки потребує його непрацездатні мати та батько. Разом з тим його матеріальний стан значно погіршився, а отже, на думку позивача, вказані зміни його матеріального стану, є підставою для зміни розміру стягуваних з нього аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд звертає уваги на те, що зміна матеріального стану позивача (утримання батьків та придбання собі одягу і т.ін.) і сплата великих аліментів на користь відповідача на утримання двох неповнолітніх дітей, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Таким чином, суд враховує те, що ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку із витратою додаткових коштів на покупку одягу та інших витрат у зв`язку із виконанням службових обов`язків у ЗСУ.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 не довів підстави позову про зміну розміру аліментів, визначених судовим наказом, а також із врахуванням постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19, та того, що позивачем фактично ставиться вимога про зміну способу стягнення аліментів, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити.

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає не доведеними обставини, які мають значення для справи та на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, тому відсутні підстави для задоволення вимог.

А тому, із врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених позовних вимог у зв`язку із недоведеністю.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, керуючись правилами статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне сплачений судовий збір покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.141, 150, 180, 181, 192 СК України, Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, постановою Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143 цс 13, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року №565/2071/19, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 лютого 2024 року об 11 годині 59 хвилин.

Головуючий                                 Т. В. Гаврилюк