ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1324/19 Справа № 215/2861/17 Суддя у 1-й інстанції - Дудіков А.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участі секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи служба захисту прав дітей виконкому Цетрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, орган опіки та піклування виконкому Цетрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1, треті особи служба захисту прав дітей виконкому Цетрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, орган опіки та піклування виконкому Цетрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду, позивач ОСОБА_2 посилався на те, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 2010 року по 23 лютого 2017 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом з матір'ю. Після розірвання шлюбу у нього з відповідачем виникли непорозуміння щодо його спілкування з дитиною та його участі у вихованні дочки. Зазначає, що відповідач постійно створювала перешкоди в його спілкуванні з дитиною. Весь час він намагався налагодити нормальний зв'язок з дитиною, приймати участь в її вихованні, утриманні, розвитку, забезпечувати її всім необхідним для нормального розвитку та становлення, проте все це було марно і його права як батька були порушені. 18 січня 2017 року рішенням виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою, ОСОБА_4 наступним чином: періодичність, тривалість та місце зустрічей: щотижня, у середу з 16.30 год. до 18.30 год., на нейтральній території, в межах м. Кривого Рогу та з 17.00 год. п'ятниці до 13.00 год. неділі, за адресою: АДРЕСА_1; - протягом одного тижня на рік, під час щорічної відпустки ОСОБА_2, з метою оздоровлення та відпочинку дитини; Також, у святкові дні року, за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, ОСОБА_5 Однак, відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з донькою, порушує графік спілкування його з донькою. На підставі викладеного просив суд зобов'язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_4, згідно графіку, встановленого рішенням виконавчого комітету центрально-міської районної у місті ради від 18 січня 2017 року №42.

Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Зобов'язано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (НОМЕР_1), не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з його донькою ОСОБА_4, згідно графіку встановленого рішенням Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради від 18 січня 2017 року № 42. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (НОМЕР_1), на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 640 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 01 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам у справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень принципу статті 6 Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням і відповідальністю своїх батьків, у всякому випадку в атмосфері любові і морального та матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до положень ч.1 ст.ст.3, 18 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.142 Сімейного Кодексу України діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України).

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 15 даного Закону дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме її нормальному вихованню.

З матеріалів справи вбачається, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 2010 року по 23 лютого 2017 року (т.1 а.с.14)

Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.13)

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що дитина проживає разом з матір'ю.

18 січня 2017 року рішенням виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою, ОСОБА_4 наступним чином: періодичність, тривалість та місце зустрічей: щотижня, у середу з 16.30 год. до 18.30 год., на нейтральній території, в межах м. Кривого Рогу та з 17.00 год. п'ятниці до 13.00 год. неділі, за адресою: АДРЕСА_1; - протягом одного тижня на рік, під час щорічної відпустки ОСОБА_2, з метою оздоровлення та відпочинку дитини; Також, у святкові дні року, за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, ОСОБА_5 (т.1 а.с.15).

Відповідач ОСОБА_5 з 07 жовтня 2017 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 та змінила прізвище на - ОСОБА_6 (т.1 а.с.139).

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, позивач зазначав, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з неповнолітньою донькою, не виконує рішення виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради від 18 січня 2017 року, яким визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою (т.1 а.с. 31-36).

З матеріалів справи вбачається після прийняття рішення виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради від 18 січня 2017 року, яким було визначено спосіб учасіт батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, позивач ОСОБА_2 неодноразово звертався до навчального закладу, де навчається дитина, неодноразово звертався до Криворізького відділу поліції щодо поведінки відповідача та створення нею перешкод у його спілкуванні з неповнолітньою донькою (т.1 а.с.53-60).

Судом першої інстанції встановлено, до виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради чи до суду, про зміну способу участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою відповідач ОСОБА_1 не зверталася.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов"язання відповідача не чинити першкоди у спілкуванні з дитиною є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про відсутність дій позивача щодо створення перешкод у спілкуванні батька з неповнолітньою донькою належними доказами по справі не підтверджуються.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді