Справа № 2а-11547/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Якуш І.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
та представника відповідача Рудник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання податкової вимоги недійсною,-
В С Т А Н О В И В :
14.10.2009 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до судуз адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі – ДПІ у м. Чернігові) про визнання першої податкової вимоги № 1\4 від 17.02.2009 недійсною. Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкова вимога винесена на фактично не узгоджену суму податкового зобов’язання, що суперечить п. 1.10, пп. 6.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». Відсутність факту узгодження суми податкового зобов’язання призвела до прийняття податкової вимоги, яка не відповідає вимогам чинного законодавства. Також не є вірним зазначення у оспорюваній податковій вимозі назва податку, за яким, нібито, у позивача наявний борг, а саме – «податок з доходів найманих працівників». Позивач вважає, що не зобов’язана платити податок з доходів найманих працівників, оскільки найманих працівників вона не має і сама не є найманим працівником. Таким чином відповідного доходу у неї не має.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити та в обґрунтування своїх заперечень зазначила, що податкова вимога винесена на підставі податкового повідомлення-рішення № 0009781700\0 від 26.04.2007, яке постановою Київського апеляційного адміністративного суду визнано чинним в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 4 363,67 грн.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ДПІ у м. Чернігові винесено першу податкову вимогу № 1\4 від 17.02.2009, за якою сума податкового боргу позивача складає 4 363,67 грн. Дана податкова вимога винесена на підставі податкового повідомлення-рішення № 0009781700\0 від 26.04.2007, яким загальна сума податкового зобов’язання за платежем податок з доходів найманих працівників складає 7051,28 грн.
Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням звертався до суду з відповідним позовом.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2009 скасовано постанову суду першої інстанції та винесено нову – про часткове задоволення позову, а саме податкове повідомлення-рішення № 0009781700\0 від 26.04.2007 визнано недійсним (нечинним) в частині визначення податкового зобов’язання у сумі 2 687,61 грн. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Тобто, податкове повідомлення-рішення № 0009781700\0 від 26.04.2007 в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 4 363,67 грн. є чинним.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином ДПІ у м. Чернігові правомірно та відповідно до законодавства України сформовано податкову вимогу № 1/4 від 17.02.2009 та направлено позивачу.
Відповідно до п.п. 6.2.1, п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ (далі - Закон №2181) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму
податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
Крім того, відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкові вимоги також
надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення податкового повідомлення.
Також позивач в своєму позові зазначає, що в податковій вимозі № 1\4 від 17.02.2009 не вірно зазначено назву податку, а саме – податок з доходів найманих працівників та вважає, що не зобов’язана платити податок з доходів найманих працівників, оскільки найманих працівників вона не має і сама не є найманим працівником.
Представником відповідача в судовому засіданні надано письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до роз’яснення Департаменту оподаткування фізичних осіб від 25.02.2005 № 3555 платникам, що зобов’язані подати Декларацію про отримані доходи не від податкових агентів, податок обчислюється на картці особового рахунку для повернення або сплати податку за кодом бюджетної класифікації 11010100 – податку з доходів найманих працівників, із зарахуванням коштів на відповідний розрахунковий рахунок.
З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо неправомірності дій відповідача при винесенні оскаржуваної податкової вимоги № 1/4 від 17.02.2009.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання податкової вимоги недійсною – відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О.М. Тихоненко
Постанова в повному обсязі виготовлена 11 грудня 2009 року.