ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.01.10Справа №2а-2971/09/2770
09 год. 59 хв.
каб. № 1
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавури О.В.;
при секретарі - Плаксіній О.С.,
з участю:
позивача – ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі,
представника відповідача – Даниленко Леонід Володимирович, довіреність № 1 від 04.01.10 року, Академія військово-морських сил ім. П.С. Нахімова,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
24.12.2009 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова про стягнення заборгованості за неотримане речове майно.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив його адміністративний позов - задовольнити. Стягнути з командування Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 1143 гривні 19 коп, мотивуючи тим, що він, під час проходження військової служби, не був забезпечений речовим майном та не отримав грошову компенсацію замість нього після звільнення.
Представник відповідача позові вимоги позивача не визнав в повному обсязі, надав суду письмові заперечення та просив в позові відмовити, мотивуючи тим, що позивач не був позбавлений можливості отримувати речове майно в натурі під час проходження служби, однак таким правом він не скористався.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника служби захисту інформації і криптології – помічника начальника Севастопольського військово-морського ордена Червоної Зірки інститута ім. П.С. Нахімова.
Також судом встановлено, що Академія військово-морських сил ім. П.С. Нахімова, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 467 від 13 травня 2009 року є правонаступником Севастопольського військово-морського ордена Червоної Зірки інститута ім. П.С. Нахімова.
Відповідно до наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України частини № 278 від 25 грудня 2008 року, ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас за пп. «б» ст. 6 (за станом здоров'я) з правом носіння військової форми одягу.
Згідно наказу начальника Севастопольського військово-морського ордена Червоної Зірки інститута ім. П.С. Нахімова № 569 від 31.12.2008 року позивач був виключений зі списків частини і всіх видів військового забезпечення (а.с.6).
При звільненні відповідачем не було проведено з позивачем остаточного розрахунку за період його служби, а саме - не видано компенсацію за речове майно, яке підлягало видачі позивачу на протязі військової служби в Збройних силах України, проте видано його не було.
Сума компенсації, згідно з довідки № 29, наданими відповідачем, складає 1143 гривні 19 копійок, яку позивач просив стягнути з відповідача ( а.с. 7).
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991, військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, вправі оскаржити в суд незаконні дії військових посадових осіб і органів військового управління.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в Інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991, продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011 -XII від 20.12.1991 в редакції, що діяла до 01.01.2007, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
З 11.03.2000 Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних
коштів» від 17.02.2000 №1459-Ш призупинена дія частини другої статті 9
Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (пункт 2).
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» до пункту 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» після слів «замість речового майна» доповнений словами «(за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців)».
Частина перша статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991, гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, тому призупинення дії частини другої цієї статті не скасовує гарантій по забезпеченню військовослужбовців, встановлених цим Законом.
Відповідно до статей 1-2, 2, 4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевказане, безпідставно порушено право позивача, гарантоване державою, на отримання речового забезпечення за рахунок держави, внаслідок чого відповідач має перед ним заборгованість по виплаті грошової компенсації за речове забезпечення у сумі 1143,19 грн.
Згідно статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про Збройні Сили України», військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави, зокрема продовольчого та речового забезпечення у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням характеру і умов службової діяльності.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному об’ємі.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 КАС України 25.01.10 року.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 5, 1-2, 2, 4, 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991, ч.5 ст. 17, ст. 22 Конституції України, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 №1459-Ш, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», керуючись ст.ст. 71, 76, 94, 158-161, 163,167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 Владиславовича- задовольнити.
Стягнути з Академії військово-морських сил ім. П.С. Нахімова на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 1143, 19 (одна тисяча сто сорок три) гривні 19 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд м. Севастополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Гавура