Справа № 761/38509/18

Провадження № 2-з/761/15/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди.

Одночасно із позовною заявою позивач звернувся із заявою про забезпечення позову відповідно до якої просять накласти арешт на автомобіль марки: HONDA, модель: CIVIC, рік випуску: 2007, номер кузова: НОМЕР_4, який зареєстрований 19.09.2018 по договору купівлі-продажу № 1242/2018/1111385 від 19.09.2018 укладеного в ТСЦ 1242 РСЦ МВС у Дніпропетровській обл. за ОСОБА_2.

Заява мотивована тим, що до суду позивачами подано позов про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди. ОСОБА_1 у 2007 році було придабно та зареєстрвоано в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві автомобіль марки: HONDA, модель: CIVIC, рік випуску: 2007, номер кузова: НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, однак пізніше позивачу стало відомо, що через протиправні дії ТОВ «Вердикт Капітал» та незалежні від ОСОБА_1 причини автомобіль вибув із його володіння та був декілька раз відчужений на користь третіх осіб на підставі судового рішення яке було в подальшому скасовано. На даний час, як відомо позивачу автомобіль знаходиться у володінні ткаченко Г.В. Згідно з інформації наданої Регіональним сервісним центром МВС в м. Києві у листі від 18.09.2018 № 31/26-Д-9 транспортний засіб 19.09.2018 зареєстрований по договору купівлі-продажу № 1242/2018/1111385 від 19.09.2018 укладеного в ТСЦ 1242 РСЦ МВС у Дніпропетровській обл. за новим власником - ОСОБА_2. Так як автомобіль уже неодноразово відчужувався без згоди позивача третім особам, тому вважає, що наявна висока ймовірність відчуження транспортного засобу ОСОБА_2 після отримання від суду інформації про заявлений позов. Заходи забезпечення позову пов'язані із предметом позову та йому співмірні. Оскільки позовні вимоги містять матеріальну складову і у випадку відчуження автомобіля існує реальна загроза порушення прав позивача та неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову. Також вказує, що забезпечення позову шляхом накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки забезпечення позову носить тимчасовий характер. Крім того, зазначає. що застосування зустрічного забезпечення є недоцільним, оскільки у позивача наявне зареєстроване місце проживання в України, доказів того, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволить виконати рішення суду в матеріалах справи відсутнє. У зв'язку із викладеним просять задовольнити заяву про застосування заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії ; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є: визнання права власності за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб, а саме: автомобіль марки: HONDA, модель: CIVIC, рік випуску: 2007, номер кузова: НОМЕР_4; витребування автомобіля із володіння ОСОБА_2 шляхом вилучення та передачі ОСОБА_1

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди ОСОБА_2, а також відсутність обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Враховуючи наявність ризиків утруднення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди- задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки: HONDA, модель: CIVIC, рік випуску: 2007, номер кузова: НОМЕР_4, який зареєстрований 19.09.2018 по договору купівлі-продажу № 1242/2018/1111385 від 19.09.2018 укладеного в ТСЦ 1242 РСЦ МВС у Дніпропетровській обл. за ОСОБА_2.

Дані про стягувача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Дані про боржника: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 28 січня 2019 року.

Суддя: